Рішення

від 06.12.2017 по справі 910/18804/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017№910/18804/17

За позовом Фізичної особи - підприємця Власенко Тетяни Володимирівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА УКРАЇНА БУД"

про стягнення 19 371,26 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Бабін А.В. - довіреність б/н від 16.11.2017;

від відповідача: не з'явився.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06 грудня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Власенко Тетяна Володимирівна (надалі по тексту - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА УКРАЇНА БУД" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 15 000,00 грн. основного боргу, 2 687,26 грн. пені, а також суми сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором організації транспортно-експедиторського обслуговування № 7 від 30.01.2017 року в частині здійснення оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2017 року порушено провадження у справі № 910/18804/17, розгляд справи призначено на 20.11.2017 року.

20.11.2017 року представник позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання у якому зазначив, що у позовній заяві допущено описку, а саме: замість Фізична особа - підприємець Власенко Тетяна Володимирівна зазначено Фізична особа - підприємець Власенко Тетяна Василівна.

Представник відповідача у судове засідання 20.11.2017 року не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.01.2017 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 06.12.2017 року.

06.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.12.2017 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 06.12.2017 року не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 21, офіс 406 на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВА УКРАЇНА БУД" (замовник) та Фізичною особою - підприємцем Власенко Тетяною Володимирівною (виконавець) укладено Договір організації транспортно-експедиторського обслуговування № 7 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання організувати за рахунок замовника транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення вантажу, а також надання інших послуг замовнику, згідно додаткових угод до даного Договору.

Умови транспортування, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг виконавця погоджуються сторонами в контракт-заявках встановленої форми, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 3.2. Договору оплата послуг здійснюється безготівковим розрахунком на момент вивантаження авто, що обумовлено у заявці.

Згідно заявки №7 до Договору дата завантаження вантажу 01.02.2017 року (м. Москва), дата вивантаження 03.02.2017 року (смт. Білогородка), оплата: 15 000,00 грн. по безготівковому розрахунку.

На виконання умов Договору та відповідно до узгодженої сторонами Заявки позивачем було надано послуги з перевезення вантажів.

Про надання послуги з перевезення вантажів за Договором свідчать міжнародні товарно-транспортні накладні № 0909607 та № 0909607/1 з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу.

Відповідачем не оплачено вартості наданих послуг, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 15 000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості, проте претензія залишена відповідачем без задоволення.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до пункту 1. статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Цивільним кодексом України визначені загальні обв'язки сторін договору перевезення.

Так, згідно з статтею 917 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Статтею 918 Цивільного кодексу України визначено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується наявними в ній документами, позивачем було належним чином надано послуги з перевезення відповідно до умов Договору.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 15 000,00 грн.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням приписів статті 530 Цивільного кодексу України та умов Договору на момент розгляду справи судом строк виконання відповідного грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг настав.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу коштів за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу кошти за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15 000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 687,26 грн. пені.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.3.3. Договору за несвоєчасну оплату послуг виконавця, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 968,49 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Відповідачем не було надано суду доказів в спростування обставин, викладених у позові.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 15 000,00 грн. основного боргу та 1 968,49 грн. пені.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА УКРАЇНА БУД" (04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 21, офіс 406, ідентифікаційний код 39718662) на користь Фізичної особи - підприємця Власенко Тетяни Володимирівни АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1 968 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 49 коп. пені, 1 534 (одну тисячу п'ятсот тридцять чотири) грн. 98 коп. судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2017

Суддя М.Є. Літвінова