Рішення

від 05.12.2017 по справі 910/19496/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017Справа №910/19496/17

За позовом Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України

До Товариства з обмеженою відповідальністю СГС Плюс

Про стягнення 2 489 382,62 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Жигадло І.Б.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СГС Плюс (далі - відповідач) про стягнення 2 489 382,62 грн., з яких: 1 546 286,80 грн. основного боргу, 268 339,73 грн. пені, 100 122,00 грн. штрафу, 410 992,10 грн. інфляційних втрат, 79 720,00 грн. 3% річних, 76 264,69 грн. інфляційних втрат, 7 657,30 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.17. порушено провадження у справі № 910/19496/17 та призначено її до розгляду на 05.12.17.

В судовому засіданні 05.12.17. позивачем підтримано свої позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 05.12.17. не з'явився, вимог ухвали суду від 08.11.17. не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням, розміщеним на офіційному веб-сайті Господарського суду міста Києва від 13.11.17.

При цьому суд зауважує, що надсилання судом ухвал на адресу відповідача виявилось неможливим, оскільки відповідач знаходиться на території Автономної Республіки Крим, яка є тимчасово окупованою територією України. Приймання до пересилання поштових відправлень адресованих на територію АР Крим та м. Севастополь об'єктами поштового зв'язку не здійснюється, що підтверджується листами Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 13-12/101 від 10.04.14. та № 30-626 від 23.06. 14.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/19496/17.

В судовому засіданні 05.12.17. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.12. між позивачем (кредитор) та відповідачем (боржник) укладено Договір про реструктуризацію заборгованості № 14/12-112 (далі - Договір), відповідно до умов якого кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виник у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу № 06/09-1539 від 23.09.09.

Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1 цього Договору, складає 9277720,71 (дев'ять мільйонів двісті сімдесят сім тисяч сімсот двадцять) грн. 71 коп., який утворився з 01.06.10. по 01.01.11., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

Згідно з п. 2.2 Договору, боржник зобов'язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану в п. 2.1 цього Договору, шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (далі - Графік). Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з Графіком повинні надходити від боржника на рахунок кредитора у сумі, визначеній цим Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

Відповідно до п. 2.3 Договору, зобов'язання боржника по сплаті чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок кредитора грошових коштів в термін та сумі, встановлених у п. 2.2 цього Договору на відповідний місяць.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що за невиконання або за неналежне виконання умов цього договору вони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що відповідач неналежним чином здійснював сплату платежів згідно Графіку погашення заборгованості, внаслідок чого, у відповідача виникла заборгованість.

Згідно п. 3.5 Договору, боржник зобов'язується відшкодувати кредитору збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань щодо погашення заборгованості відповідно до порядку, встановленого п. 2.2 цього Договору.

Спір у справі виник у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором № 14/12-112 від 28.05.12.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України від 15.04.14. № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечено розгляд: господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З умов укладеного між сторонами Договору про реструктуризацію заборгованості № 14/12-112 від 28.05.12. вбачається, що відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити сплату заборгованості, що виникла перед позивачем за договором поставки природного газу № 06/09-1539 від 23.09.09. відповідно до графіку погашення заборгованості.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за Договором про реструктуризацію заборгованості № 14/12-112 від 28.05.12. в частині сплати боргу згідно графіку погашення заборгованості за період з червня 2014 року по вересень 2017 року, а заборгованість у розмірі 1 546 286,80 грн. за даним Договором підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Судом враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.14. у справі № 910/15726/14, яке набрало законної сили стягнуто з боржника на користь кредитора 77 314,34 грн. основного боргу за Договором за період з травня 2012 року по травень 2014 року, 2 432,31 грн. пені, 5 412,00 грн. штрафу, 437,45 грн. 3% річних за період з 01.06.12. по 16.07.14., 2242,11 грн. інфляційних втрат за період з червня 2012 року по червень 2014 року.

Обставини, встановлені у справі № 910/15726/14, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 35 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 3 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Оскільки, на момент розгляду даної справи набрало законної сили та діє рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.14. у справі № 910/15726/14, то встановлені нею факти мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.

У зв'язку з тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за Договором, позивачем нараховано 268 339,73 грн. пені по простроченим платежам за період з червня 2014 року по вересень 2017 року, 100 122,00 грн. штрафу по простроченим платежам за період з червня 2014 року по вересень 2017 року, 410 992,10 грн. інфляційних втрат по простроченим платежам за період з червня 2014 року по вересень 2017 року нарахована за період з липня 2014 року по вересень 2017 року, 79 720,00 грн. 3% річних по простроченим платежам за період з червня 2014 року по вересень 2017 року нараховані з 28.06.14. по 19.05.17.

Крім вказаного, позивачем нараховано 76 264,69 грн. інфляційних втрат за період з липня 2014 року по вересень 2017 року на основний борг за Договором стягнутий рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.14. у справі № 910/15726/14, 7 657,30 грн. 3% річних за період з 17.07.14. по 20.04.17. на основний борг за Договором стягнутий рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.14. у справі № 910/15726/14.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3.4 Договору за прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п. 2.2 цього Договору, боржник зобов'язується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% (сім відсотків) від суми простроченого платежу.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що її розмір до стягнення з відповідача на користь позивача становить 268 339,69 грн., пеню в розмірі 0,04 грн. нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Щодо нарахування штрафу, суд відзначає, що позивач нараховує штраф за сорок (40) місяців за період з червня 2014 року по вересень 2017 року включно у місячному розмірі 2 706,00 грн., однак, пред'являє до стягнення за вказаний період 100 122,00 грн. штрафу замість належних до стягнення 108 240,00 грн. Проте, позивачем до матеріалів справи не подано заяви про збільшення розміру позовних вимог, чи клопотання про вихід суду за межі позовних вимог, з огляду на що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в пред'явленому позивачем розмірі 100 122,00 грн., а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, здійснені позивачем є арифметично вірними, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю та стягненню підлягають: 410 992,10 грн. інфляційних втрат по простроченим платежам за період з червня 2014 року по вересень 2017 року нарахованих за період з липня 2014 року по вересень 2017 року, 79 720,00 грн. 3% річних по простроченим платежам за період з червня 2014 року по вересень 2017 року нараховані з 28.06.14. по 19.05.17., 76 264,69 грн. інфляційних втрат за період з липня 2014 року по вересень 2017 року на основний борг за Договором, стягнутий рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.14. у справі № 910/15726/14, 7 657,30 грн. 3% річних за період з 17.07.14. по 20.04.17. на основний борг за Договором, стягнутий рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.14. у справі № 910/15726/14.

За приписами ч. 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 37 340,74 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" (99046, м. Севастополь, вул. Генерала Мельника, 9А, ідентифікаційний код 32294088) на користь Дочірньої компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 1 546 286 (один мільйон п'ятсот сорок шість тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 80 коп. основного боргу, 268 339 (двісті шістдесят вісім тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 69 коп. пені, 100 122 (сто тисяч сто двадцять дві) грн. 00 коп. штрафу, 410 992 (чотириста десять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 79 720 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. 3% річних, 76 264 (сімдесят шість тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 7 657 (сім тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 30 коп. 3% річних, 37 340 (тридцять сім тисяч триста сорок) грн. 74 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.17.

Суддя Т.М. Ващенко