Рішення

від 07.12.2017 по справі 911/3303/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Справа № 911/3303/17

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Едем-Авто» , Київська обл., с. Софіївська Борщагівка

до приватного підприємства «Пандора-Дав» , Київська обл., с. Галайки

про стягнення 4236,65 гривень

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №57 від 20.11.2017;

ОСОБА_2, довіреність №56 від 20.11.2017;

відповідача - не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю «Едем-Авто» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Пандора-Дав» про стягнення 4236,65 гривень, з яких: 1500,00 гривень основного боргу, 895,87 гривень пені, 1201,67 гривень штрафу, 504,84 гривень інфляційних втрат та 134,27 гривень 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих послуг згідно договору від 21.09.2013 №193 сервісного обслуговування та ремонту транспортних засобів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.11.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2017 розгляд справи відкладено на 07.12.2017 та направлено запит до Головного сервісного центру МВС.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 10.11.2017, 23.11.2017 направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.09.2013 між приватним підприємством Пандора-Дав (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Едем-Авто (виконавець) був укладений договір №193 сервісного обслуговування та ремонту транспортних засобів.

Замовник замовляє, а виконавець зобов'язує виконати роботи з сервісного обслуговування та ремонту (далі - роботи) транспортного засобу (далі ТЗ) замовника: модель Hyundai Tucson 4WD, номер кузова НОМЕР_1, держномер АА5707IP. Замовник зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити роботи надані виконавцем на підставі рахунка - фактури, згідно з нарядом - замовлення (акт виконаних робіт), які виставляє виконавець. Кількість, номенклатура (найменування) та ціна робіт, а також кількість, номенклатура (найменування) та ціна матеріалів та/або автозапчастин, що використовуються виконавцем при виконанні робіт, визначаються в кожному окремому випадку нарядом - замовленням, який узгоджується та підписується обома сторонами, та є невід'ємною частиною цього договору. Роботи вважаються виконаними належним чином з дати підписання обома сторонами акту виконаних робіт за кожним нарядом-замовленням до цього договору (п.п. 1.1., 1.3, 1.6. договору).

Ціна договору складається з ціни робіт, а також ціни відповідних матеріалів та запасних частин виконавця (вартість робіт), визначається на підставі існуючих тарифів у рахунках - фактурах та у відповідних нарядах-замовленнях до цього договору. У разі відсутності матеріалів (запасних частин) або неможливості під час оформлення наряду-замовлення визначити їх кількість, необхідну для виконаних робіт/надання послуг, обсяг використання матеріалів (запасних частин) погоджується із замовником заздалегідь, а їх вартість оплачується ним за цінами, які діяли на день їх надходження. Розрахунки між сторонами здійснюються згідно акту виконаних робіт впродовж 2-х банківських днів з дати виконання робіт, що зазначена в акті виконаних робіт. Всі платежі за цим договором здійснюються шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок виконавця, в національній валюті України. По закінченню місяця здійснюється звірка розрахунків (п.п. 4.1.-4.4. договору).

Цей договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до повного їх погашення. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не сповістить іншу сторону в письмовому вигляді про його розірвання, термін дії буде автоматично продовжуватися на кожен наступний календарний рік. (п.п. 6.1., 6.2. договору).

На виконання умов договору від 21.09.2013 №193 сервісного обслуговування та ремонту транспортних засобів позивачем були виконані роботи на загальну суму 6008,36 гривень, про що свідчить складений та підписаний між сторонами акт виконаних робіт від 25.08.2015 №ЕН3В004662.

Проте, як стверджує позивач, відповідач частково розрахувався за надані послуги, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 1500,00 гривень.

Факт часткової оплати відповідачем за послуги сервісного обслуговування та ремонту транспортних засобів в сумі 4508,36 гривень підтверджено банківськими виписками.

24.07.2017 позивачем було відправлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем знаходження відповідача, претензію №1 (вих. №110 від 24.07.2017) щодо здійснення повного розрахунку заборгованості. Даний лист відповідач отримав 25.07.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0319407061329. Претензія позивача від 24.07.2017 року відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача 4236,65 гривень, з яких: 1500,00 гривень основного боргу, 895,87 гривень пені, 1201,67 гривень штрафу, 504,84 гривень інфляційних втрат та 134,27 гривень 3% річних.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 181 Господарського процесуального кодексу України укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою відносини між сторонами є договором про надання послуг у відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що сума боргу в розмірі 1500,00 гривень за надані послуги підтверджується належними доказами (атк виконаних робіт від 25.08.2015 №ЕН3В004662 підписаний уповноваженим представником відповідача та скріплений печаткою відповідача), відповідачем, станом на час розгляду справи в суді, існування заборгованості у стягуваному розмірі 1500,00 гривень належними та допустимими доказами не спростованою, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивачем нараховано 134,27 гривень 3% річних за період з 28.08.2015 по 08.11.2017 та 504,84 гривень інфляційних втрат за період з 28.08.2015 по 31.10.2017.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 504,84 гривень інфляційних витрат та 134,27 гривень 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Також позовна заява містить вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 1201,67 гривень та 895,87 гривень пені за період з 28.08.2015 по 28.02.2016.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За прострочення строків виконання зобов'язань за цим договором сторона, яка прострочила, має сплатити на користь іншої сторони неустойку (пеню) в розмірі підвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов'язання, за кожен день прострочення (п. 5.2. договору).

Згідно до п. 5.4. договору у разі несвоєчасної оплати замовник несе відповідальність у вигляді пені у розмірі, передбаченому п. 5.2. договору, штраф у розмірі 20% від суми заборгованості і в такому випадку виконавець має право перевести замовника на попередню форму оплати.

Позов в частині стягнення пені в розмірі 895,87 гривень, які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок штрафу, судом встановлено наступне.

Позивач нараховую штраф на суму виконаних робіт (6008,36 гривень), що є неправомірним, оскільки відповідно до п. 5.4. договору штраф становить 20% від суми заборгованості. Станом на 07.12.2017 сума заборгованості за надані послуги становить 1500,00 гривень. Отже, правомірним є нарахування штрафу у розмірі 20% на суму основного боргу в розмірі 1500,00 гривень, що становить 300,00 гривень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази не спростовані та відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1500,00 гривень основного боргу, 895,87 гривень пені, 134,27 гривень 3% річних, 504,84 гривень інфляційних втрат та 300,00 гривень штрафу.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства Пандора-Дав (09840, Київська обл., Тетіївський р-н, с. Галайки, вул. Леніна 2-Б, код 38207865) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Едем-Авто (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, б. 1., код 35772789) 1500,00 гривень основного боргу, 895,87 гривень пені, 134,27 гривень 3% річних, 504,84 гривень інфляційних втрат, 300,00 гривень штрафу та 1259,47 гривень судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12.12.2017.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.Д. Лилак