Рішення

від 07.12.2017 по справі 911/3263/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Справа № 911/3263/17

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Харута Вікторія Анатоліївна, Київська обл., м. Біла Церква

до товариства з обмеженою відповідальністю "Маруна Нью", Київська обл., с. Соколівка

про стягнення 29219,36 гривень

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2;

відповідача - не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.11.2017 фізична особа-підприємець Харута Вікторія Анатоліївна звернулась до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Маруна Нью" про стягнення 29219,36 гривень, з яких: 20000,00 гривень основного боргу, 2596,72 гривень пені, 1315,87 гривень 3% річних та 5306,77 гривень інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору поставки від 05.01.2015 №043 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.11.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2017 розгляд справи відкладено на 07.12.2017.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 07.11.2017, 23.11.2017 направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2015 між фізичною особою-підприємець Харута В.А. (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Маруна Нью (покупець) був укладений договір поставки №043, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно його оплатити на умовах даного договору. Предметом постачання є ветеринарні медикаменти та засоби захисту тварин згідно специфікації (передача за якими товару покупцю підтверджується видатковими накладними та довіреностями від останнього), які є невід'ємною частино даного договору (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору кількість та асортимент товару передбачається в специфікаціях на кожну окрему поставку.

Товар повинен бути поставлений покупцю не пізніше семи днів після підписання специфікації на партію товару. Покупець оплачує поставлений продавцем товар за цінами, передбаченими в специфікації на кожну окрему партію товару (п.п. 3.1., 4.1. договору).

Розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України. Рахунки-фактури на оплату товару, що поставляється за цим договором, надаються продавцем покупцю протягом двох днів з моменту підписання специфікації на кожну партію товару. Порядок оплати: 100% суми кожної поставки сплачується в термін 21 календарний день з дати відвантаження товару (п.п. 5.1.-5.3. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору датою поставки вважається дата поставки продавцем товару до пункту призначення згідно умов поставки що підтверджується підписом покупця в видаткових накладних.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків сторін, оплати штрафних санкцій та гарантійних зобов'язань - до повного їх здійснення. У випадках якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір на протязі місяця після його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на один рік (п.п. 8.1.-8.2. договору).

На виконання умов договору поставки від 05.01.2015 №043 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23099,60 гривень, що підтверджується видатковими накладними, а саме: видаткова накладна від 17.08.2015 №1087 на загальну суму 7040,00 гривень, видаткова накладна від 19.08.2015 №1102 на загальну суму 9059,60 гривень, видаткова накладна від 25.08.2015 №1117 на загальну суму 7000,00 гривень, які підписані представником відповідача без будь-яких заперечень з приводу зазначених у видатковій накладних вартості, кількості та якості поставленого позивачем товару.

Проте, як стверджує позивач, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 20000,00 гривень.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача 29219,36 гривень, з яких: 20000,00 гривень основного боргу, 2596,72 гривень пені, 1315,87 гривень 3% річних та 5306,77 гривень інфляційних втрат.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що сума боргу в розмірі 20000,00 гривень за поставлений товар підтверджується належними доказами (видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи), відповідачем, станом на час розгляду справи в суді, існування заборгованості у стягуваному розмірі 20000,00 гривень належними та допустимими доказами не спростованою, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем нараховано пеня за несвоєчасну сплату вартості поставленого товару в розмірі 2596,72 гривень за загальний період з 21.03.2017 по 21.09.2017.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 9.2. договору сторони встановили, що за порушення терміну розрахунків покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки від суми заборгованості.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Також позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1315,87 гривень та інфляційних втрат у розмірі 5306,77 гривень за загальний період з 17.08.2015 по 21.09.2017.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Так, позивачем невірно визначено період виникнення заборгованості за видатковими накладними.

Здійснивши перерахунок 3% за кожною видатковою накладною окремо, судом встановлено, що до її стягнення підлягає частковому задоволенню у розмірі 1271,04 гривень.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 5306,77 гривень, суд зазначає, що сума інфляційних втрат за вказаний період становить більше ніж заявлено в позовній заяві але дотримуючись принципу диспозитивності судового процесу та враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у межах заявленої позивачем суми.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази не спростовані та відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 20000,00 гривень основного боргу, 2596,72 гривень пені, 1277,04 гривень 3% річних та 5306,77 гривень інфляційних втрат.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Маруна Нью (08666, Київська обл., Васильківський район, с. Соколівка, вул. Леніна, буд. 1, код 33059464) на користь фізичної особи-підприємця Харути Вікторії Анатоліївни (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 20000,00 гривень основного боргу, 2596,72 гривень пені, 1277,04 гривень 3% річних, 5306,77 гривень інфляційних втрат та 1597,87 гривень судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12.12.2017.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.Д. Лилак