Рішення

від 07.12.2017 по справі 913/843/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

07 грудня 2017 року Справа № 913/843/17

Провадження №19/913/843/17

За позовом Приватного будівельного підприємства фірми «Рубін» , м.Алчевськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» , м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 7143 грн 86 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Медуниця Р.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №01 від 20.07.2017;

від відповідача: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Приватне будівельне підприємство фірма «Рубін» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт з технічного обслуговування установок автоматичного пожежогасіння №АКХЗ-016-2015-усл-6/15 від 01.01.2015 у сумі 5313 грн 60 коп., інфляційних втрат у сумі 1435 грн 45 коп., 3% річних у сумі 394 грн 81 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.10.2017 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 14.11.2017.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.11.2017 відкладено розгляд справи на 07.12.2017.

Відповідач у відзиві №10-490 від 27.11.2017 зазначив, що на виконання умов договору в березні 2015 - березні 2016 позивачем виконані роботи на загальну суму 5313 грн 60 коп., про що складені та підписані відповідні акти; що заборгованість складає 5313 грн 60 коп.; що позивачем невірно розраховані 3% річних та інфляційні втрати.

Клопотанням про відстрочку виконання рішення суду №10-491 від 27.11.2017 відповідач просив суд відстрочити виконання рішення у справі зі сплатою стягненої суми до 01.07.2018.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 07.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд зазначає наступне.

Між Приватним будівельним підприємством фірмою «Рубін» (виконавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Алчевський коксохімічний завод» (замовник, відповідач) 01.01.2015 був укладений договір на виконання робіт з технічного обслуговування установок автоматичного пожежогасіння №АКХЗ-016-2015-усл.-6/15, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання технічного обслуговування установок автоматичного пожежогасіння (УАП) ПАТ «Алчевськкокс» : Будівля ДК «Хімік» підвальне приміщення під сценою інв.№20103; приміщення для зберігання прекурсорів ЦБТ Інв №402/2 (п.1.1 договору).

Договірна ціна (Додаток №1) (щомісячно) складає 369 грн 00 коп., крім того ПДВ 20% - 73 грн 80 коп., всього в місяць - 442 грн 80 коп. (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору оплата за фактично виконані роботи здійснюється замовником щомісячно протягом 10 банківських днів з моменту пред'явлення підрядником платіжних вимог-доручень, з обов'язковим додаванням до них оформлених сторонами актів здачі-приймання виконаних підрядних робіт. Виконавець повинен надати замовнику податкову накладну, виписану відповідно до вимог НКУ в момент виникнення податкових зобов'язань з наданням копії квитанції про реєстрацію її в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Строк надання акту здачі-приймання робіт і податкових накладних до 2 числа місяця, наступного за місяцем фактичного виконання робіт.

28.12.2015 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору №АКХЗ-016-2015-усл.-6/15, якою сторони, зокрема, внесли зміни в п.2.1 договору та виклали його в наступній редакції: «договірна ціна (щомісячно) в 2015 році складає 442 грн 80 коп., в т.ч. 20% ПДВ 73 грн 80 коп.; договірна ціна (щомісячно) в 2016 році складає 442 грн 80 коп., в т.ч. 20% ПДВ 73 грн 80 коп. Пункт 5.1 договору викладено в наступній редакції: «Строк дії цього договору з 01.01.2015 і діє до 31.12.2016, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.

Між сторонами у період з квітня 2015 року по березень 2016 року були підписані акти виконаних робіт на загальну суму 5313 грн 60 коп., але відповідачем оплата не проводилась.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду, до яких відноситься і договір №АКХЗ-016-2015-усл.-6/15 від 01.01.2015, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.2.2 договору сторони передбачили, що оплата за фактично виконані роботи здійснюється замовником щомісячно протягом 10 банківських днів з моменту пред'явлення підрядником платіжних вимог-доручень, з обов'язковим додаванням до них оформлених сторонами актів здачі-приймання виконаних підрядних робіт.

Факт виконання робіт позивачем за договором №АКХЗ-016-2015-усл.-6/15 від 01.01.2015 підтверджується матеріалами справи, в т.ч. актами (а.с.15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37), податковими накладними та визначається відповідачем.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією №8 від 31.07.2017.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на виконання робіт з технічного обслуговування установок автоматичного пожежогасіння №АКХЗ-016-2015-усл.-6/15 від 01.01.2015 у сумі 5313 грн 60 коп.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 20.05.2015 по 25.10.2017 в сумі 394 грн 81 коп. та інфляційних втрат період з червня 2015 року по вересень 2017 року в сумі 1435 грн 45 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем та встановлено, що він є арифметично неправильним, позивачем невірно визначена загальна кількість днів прострочення за кожним рахунком. Також позивачем невірно визначений початок періоду прострочення за рахунками №142 від 31.07.2015, №185 від 30.10.2015.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3% річних, зроблений за допомогою програми «Законодавство» в межах заявленого позивачем періоду:

№ і дата актуСтрок оплатиСума заборгованості в грн.Період нарахування 3% річнихКількість днів простроченняСума 3% річних, грн 89 від 30.04.2015До 20.05.2015 442,80 20.05.2015-25.10.2017 890 32,35 107 від 29.05.2015До 16.06.2015 442,80 16.06.2015-25.10.2017 863 31,37 125 від 30.06.2015До 15.07.2015 442,80 15.07.2015-25.10.2017 834 30,32 142 від 31.07.2015До 15.08.2015 442,80 17.08.2015-25.10.2017 801 29,12 159 від 31.08.2015До 15.09.2015 442,80 15.09.2015-25.10.2017 772 28,06 175 від 30.09.2015До 16.102015 442,80 16.10.2015-25.10.2017 741 26,93 185 від 30.10.2015До 14.11.2015 442,80 16.11.2015-25.10.2017 710 25,80 195 від 30.11.2015До 15.12.2015 442,80 15.12.2015-25.10.2017 681 24,75 204 від 31.12.2015До 19.01.2016 442,80 20.01.2016-25.10.2017 645 23,44 2 від 29.01.2016До 13.02.2016 442,80 16.02.2016-25.10.2017 618 22,50 10 від 29.02.2016До 17.03.2016 442,80 17.03.2016-25.10.2017 588 21,37 18 від 31.03.2016До 15.04.2016 442,80 15.04.2016-25.10.2017 559 20,32 Всього: 316,33

Враховуючи викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних за період з 20.05.2015 по 25.10.2017 у сумі 316 грн 33 коп.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр» . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд прийшов до висновку про те, що він є арифметично неправильним, оскільки невірно визначено індекси інфляції на весь період прострочення. Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

№ і дата рахунку-фактуриСтрок оплатиСума заборгованості, в грн.Період нарахування Індекс інфляції за весь період прострочення, %Сума інфляції, грн 89 від 30.04.2015До 20.05.2015 442,80Червень 2015-вересень 2017 126,63925505 117,96 107 від 29.05.2015До 16.06.2015 442,80Липень 2015-вересень 2017 126,13471618 115,72 125 від 30.06.2015До 15.07.2015 442,80Серпень 2015-вересень 2017 127,40880423 121,37 142 від 31.07.2015До 15.08.2015 442,80Вересень 2015-вересень 2017 128,43629458 125,92 159 від 31.08.2015До 15.09.2015 442,80Жовтень 2015-вересень 2017 125,54867506 113,13 175 від 30.09.2015До 16.102015 442,80Листопад 2015-вересень 2017 127,20230502 120,45 185 від 30.10.2015До 14.11.2015 442,80Грудень 2015-вересень 2017 124,70814218 109,41 195 від 30.11.2015До 15.12.2015 442,80Січень 2016-вересень 2017 123,8412534 105,57 204 від 31.12.2015До 19.01.2016 442,80Лютий 2016-вересень 2017 122,73662379 100,68 2 від 29.01.2016До 13.02.2016 442,80Березень 2016-вересень 2017 123,22954196 102,86 10 від 29.02.2016До 17.03.2016 442,80Квітень 2016-вересень 2017 122,00944748 97,46 18 від 31.03.2016До 15.04.2016 442,80Травень 2016-вересень 2017 117,88352414 79,19 Разом: 1309,72

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати за період з червня 2015 року по вересень 2017 року в сумі 1309 грн 72 коп.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відносно заяви відповідача №10-491 від 27.11.2017 про відстрочку виконання рішення у справі зі сплатою стягненої суми до 01.07.2018, суд зазначає наступне.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилається на те, що місцезнаходженням виробничих потужностей відповідача є м.Алчевськ Луганської області; що під час активної фази АТО внаслідок бойових дій було пошкоджено залізничні ділянки контактних мереж, а саме Ясинувата, станції Донецького вузла, Горлівка, Стаханов, Антрацит, Луганськ, Комунарськ, в результаті цього для відповідача стали неможливими залізничні перевезення по цим напрямкам; що 03.06.2016 ПАТ «Укрзалізниця» була введена конвенція №ЦЦО-12/131 на заборону прийому перевезення завантажених і порожніх вагонів з усіх країн СНД і Балтії у напрямі залізничних станцій Донецького та Луганського напрямів; що 12.02.2017 ПАТ «Укрзалізниця» була введена конвенція №ЦДЗО/0000074 на заборону прийому перевезення завантажених і порожніх вагонів з усіх країн СНД і Балтії у напрямі залізничних станцій Донецького та Луганського напрямів, в т.ч. на станцію Комунарськ; що відповідач найближчим часом сподівається отримати кошти від ПАТ «Запоріжсталь» зі сплати дебіторської заборгованості у сумі 15 087 931 грн 00 коп. (рішення у справі №908/1858/16 від 28.09.2016).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач повинен довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.

Відповідно до ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до звіту про фінансові результати роботи Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» за 9 місяців 2017 року відповідач має збитки на суму 1 318 295 тис. грн.

Господарський суд вважає, що вказані відповідачем обставини безпосередньо вплинули на господарську діяльність підприємства відповідача та його фінансовий стан, з огляду на що суд прийшов до висновку про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» №10-491 від 27.11.2017 та відстрочення виконання рішення в частині стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 5313 грн 60 коп., 3% річних у сумі 316 грн 33 коп., інфляційних втрат в сумі 1309 грн 72 коп., судового збору в сумі 1554 грн 26 коп., відстрочивши виконання до 01.07.2018.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного будівельного підприємства фірми «Рубін» до Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод » задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» , вул.Вілєсова, б.20А, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 00190816, на користь Приватного будівельного підприємства фірми «Рубін» , вул.Горького, б.40, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 13370773, заборгованість за виконані роботи в сумі 5313 грн 60 коп., 3% річних у сумі 316 грн 33 коп., інфляційні втрати в сумі 1309 грн 72 коп., судовий збір у сумі 1554 грн 26 коп., відстрочивши виконання до 01.07.2018, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2017.

Суддя Т.В. Косенко