Рішення

від 04.12.2017 по справі 916/2600/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2017 р.Справа № 916/2600/17 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеї Комфорту"

про стягнення 38553,27 грн.,

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не з`явився.

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеї Комфорту", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення 38553,27 грн. штрафу, вказуючи на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 06/30/03/2016 від 30.03.2016 р.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладений між сторонами договір поставки № 06/30/03/2016 від 30.03.2016 р., видаткову накладну № 35 від 22.11.2016р., прибутковий одер № 00021855_131 Типова форма № М-4, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 148213, видаткову накладну № 6 від 08.12.2016р. , прибутковий ордер № 00022756_131 Типова форма № М-4, додаткова накладна від 22.12.2016р. № 28, платіжні доручення № 10071780 від 30.11.2016р., № 10071437 від 29.11.2016 р., рахунки на оплату № 7711031 від 03.11.2016р. та № 7711281 від 28.11.2016р., специфікацію Додаток до угоди № 06/30/03/2016 від 30.03.2016 р., податкова накладна від 30.11.2016р. № 41, претензію № 101/03/03-870 від 15.02.2017р. та інші обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30.03.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідеї Комфорту" (далі - ТОВ "Ідеї Комфорту", Постачальник, відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі - ПАТ „ЕК "Одесаобленерго", Покупець, позивач) укладено договір поставки № 06/30/03/2016 (Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується в прорядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити товар, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти такий товар.

Пунктом 5.1 Договору визначено порядок розрахунків за цим Договором. Зокрема передбачено, що розрахунок здійснюється шляхом перерахування 100% вартості поставленої партії товару протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки товару та підписання документів про його приймання-передачу. У той же час встановлено, що Покупець на власний розсуд, але не зобов'язаний, здійснити оплату вартості партії товару раніше.

Позивач, згідно видаткової накладної № 35 від 22.11.2016р. отримав партію товарів на загальну суму 69546,00 грн. з ПДВ.

29.11.2016р. ПАТ „ЕК "Одесаобленерго", на підставі рахунку № 7711031 від 03.11.2016р., здійснило оплату поставленого товару у розмірі 69546,00 грн. з ПДВ на користь відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 10071437.

Крім того, 30.11.2016 р. позивач перерахував на користь відповідача згідно з рахунком № 7711281 від 28.11.2016р., аванс в розмірі 120138,00 грн., у т.ч. ПДВ 20023,00 грн., за партію товару, поставка якої була заплановано в майбутньому. Здійснення вказаної оплати підтверджується платіжним дорученням № 10071780.

В подальшому ПАТ „КП „Одесаобленерго» отримало від ТОВ „Ідеї Комфорту" оплачений товар на загальну суму 120138,00 грн., у т.ч. ПДВ 20023,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 6 від 08.12.2016 р.

Проте, відповідачем неналежно виконанні прийняті на себе зобов'язання за договором, а саме в частині обов'язку здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного в Україні законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п. 7.10 Договору, Постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну на кожне повне або часткове постачання товарів, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) з дотриманням вимог щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 7.11 Договору Сторонами встановлено, що податкова накладна складається в день виникнення податкових зобов'язань Постачальника відповідно до вимог норм ст. ст. 200 та 201 ПК України, нормативних актів органів податкової служби України та чинного законодавства України та повинна бути зареєстрована в ЄРПН протягом 3-х днів з дати виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 7.12 Договору визначено, що у разі невиконання Постачальником п. 7.10, п. 7.11 Договору, встановлення факту відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН у випадках, передбачених ПКУ, або факту реєстрації податкової накладної з порушенням порядку її реєстрації, або факту складання податкової накладної з порушенням порядку її заповнення (неповне, невірне зазначення обов'язкових реквізитів податкової накладної, коду товару згідно УКТ ЗЕД та інше), або факту відсутності складання податкової накладної, Постачальник протягом 20 календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань Постачальника перераховує Покупцю штраф у розмірі суми ПДВ за такою податковою накладною, помноженої на коефіцієнт податку на прибуток (1 +(і/(100-і), де і-ставка податку на прибуток, встановлена на дату (день) виникнення податкових зобов'язань Постачальника. Станом на дату підписання цього Договору і=18 та коефіцієнт податку на прибуток дорівнює 1,2195 ((1+(18/(100-18))=1,2195).

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 101/03/03-870 від 15.02.20017р. на загальну суму 38553,27 грн. з проханням сплатити штраф у розмірі визначеному п. 7.12 Договору шляхом перерахування коштів на вказаний банківський рахунок Компанії.

Вказана вимога (претензія) була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, що спричинило звернення позивача з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

П.1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України вказано, що якщо строк термін виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у смолений строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайне виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України право чин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦК України).

Згідно із приписами ст.525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п. 201.1 ст.201 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України) (в редакції, яка діяла на момент виникнення податкового зобов'язання у відповідача) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноважено! платником особи та зареєстрованому в СРПН.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України при здійснені операції з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товар1в/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати и в СРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкового зобов'язання з постачання товар1в вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з події, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг замовнику - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата індексації готівки у банківській установі що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвічує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, з урахуванням наведеного та порядку здійсненої поставки товарів та її оплати, які відбулись за Договором, Відповідач був зобов'язаний скласти дві податкові накладні:

- від 22.11.2016р. на загальну суму 69546, 00грн., у т.ч. ПДВ 11591,00 грн.;

- від 29.11.2016р. на загальну суму 120 138,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 023, 00 грн.

Крім того, відповідно до п. 7.11 Договору Відповідач був зобов'язаний зареєструвати вказані податкові накладні не пізніше3-х днів з дати виникнення податкових зобов'язань, тобто не пізніше ніж 25.11.22016р. та 02.12.2016р. відповідно.

На виконання вказаних зобов'язань Відповідач склав податкові накладні:

- №28 від 22.11.2016р. на загальну суму 69546,00 грн., у т.ч. ПДВ 11591,00 грн.;

- № 41 від 30.11.2016р. на загальну суму 120138,00грн. у т.ч. ПДВ 20023,00 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказані накладні не були зареєстровані відповідачем у ЄРПН, що є порушенням взятих на себе зобов'язань за договором та підставою для застосування до відповідача визначеної договором відповідальності у вигляді оплати штрафу У розмірі визначеному п. 7.12 Договору.

До матеріалів справи позивачем надано розрахунок суми боргу.

Так, відповідно до 7.12 Договору загальний розмір штрафу за відсутність реєстрації вказаних податкових накладних становить: 31614,00 грн. *((1+(18/(100-18))= 31614,00*1,2195=38553,27грн.

Згідно ст.32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального Кодексу України).

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 38553,27 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 205, 525, 526, 530, 610, 612, 639 Цивільного Кодексу України, ст.193 Господарського Кодексу України, ст.ст.187, 201 Податкового Кодексу України, ст.ст. 33, 35, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеї Комфорту" про стягнення 38553,27 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеї Комфорту" (65007, м. Одеса, вул. Мечникова, буд.98, код 38016745) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28-Б, код 00131713) 38553/тридцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят три/грн. 27 коп. штрафу, 1600/одну тисячу шістсот/грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 04.12.2017р. Повний текст рішення буде складений 11 грудня 2017 р.

Суддя Р.В. Волков