Рішення

від 05.12.2017 по справі 920/1060/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2017 Справа № 920/1060/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк , м. Київ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної компанії Комсервіс , м. Суми;

про визнання кредиторських вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу,

Суддя ЗАЄЦЬ С.В.

Представники:

Від позивача: Гринь І.В., довіреність №5219-К-О від 10.03.2017; Прокопенко Н.В., довіреність №8252-К-О від 29.12.2016

Від відповідача: не з'явився;

При секретарі судового засідання Малюк Р.Б.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд зобов'язати відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги позивача у загальному розмірі 120 676 грн. 14 коп., які виникли станом на 28.07.2017 року й складаються з: заборгованості за кредитом - 24 600 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками - 64 982 грн. 32 коп., заборгованості по комісії - 6 026 грн. 40 коп. та заборгованості по пені - 49 667 грн. 42 коп. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ ВТК Комсервіс , а також стягнути з відповідача витрат по сплаті судового збору.

Від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог від 05.12.2017, в якій він просить суд у зв'язку з уточненням періоду нарахування штрафних санкцій зобов'язати відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги позивача у загальному розмірі 108 302 грн. 80 коп., які виникли станом на 28.07.2017 року й складаються з: заборгованості за кредитом - 24 600 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками - 64 982 грн. 32 коп., заборгованості по комісії - 6 026 грн. 40 коп. та заборгованості по пені - 37 294 грн. 08 коп. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ ВТК Комсервіс , а також стягнути з відповідача витрат по сплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив:

11 травня 2011 року між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ТОВ ВТК Комсервіс укладений договір банківського обслуговування (поточного рахунку) № б/н зі встановленням кредитного ліміту на рахунок шляхом підписання Заяви про відкриття поточного рахунку і карточки з зразками підписів і відбитку печатки.

Банк взяв на себе зобов'язання при наявності вільних грошових ресурсів здійснювати обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого Банк повідомляє клієнту на свій розсуд або у письмовому вигляді, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які розміщені в сеті Інтернету на сайті www.ргivаtbank.ua, які разом з Анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до Договору відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26003060495607 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет КЛІЄНТ банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг .

Отже, відповідно до заяви про відкриття кредитного рахунку сторони погодили, що відносини між банком та клієнтом можуть полягати як в підписанні окремих угод так і шляхом обміну інформації через сайт httр://ргivаtbank.ua, чи через інший інтернет ресурс/sms - ресурс.

У відповідності до п. 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або

підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладанні договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається га поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

У відповідності до п. 3.18.2.2.2, п. 3.18.2.2.5, п. 3.18.2.2.7 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Згідно п. 3.18.6.1 Умов, договір, а саме - обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта, вступає в силу з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту в межах вказаних у них сум, і діє в об'ємі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань Сторін по цьому договору.

Згідно 3.18.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкритті поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ).

В п. 3.18.1.6. Умов зазначається, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Позивач прийняті на себе зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 24 800 грн. 00 коп, що підтверджується випискою про рух коштів.

Розділом 3.18.4 Умов встановлений порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована відсоткова ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків здійснюється за відсотковою ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1 Умов).

У випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.18.4.1.2 Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, а з 01.07.2014 року 56% річних. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.3.18.4.1.3 Умов).

Клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.18.4.4.).

Згідно п. 3.18.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п.3.18.4.10 Умов).

Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Умов, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3 Умов від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п.3.18.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до 3.18.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.18.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту палання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до договору відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26003060495607 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms -повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг", за період з 01.12.2011 по 22.02.2012 відповідач скористався банківськими коштами в сумі 24 800 грн. 00 коп. Проте, вказаної суми кредитного ліміту не повернув в межах строків, встановлених умовами Договору, що підтверджується випискою про рух коштів.

Банком нараховано відсотки та прострочені відсотки за користування кредитом, штрафні санкції (пеню) за неналежне виконання відповідачем зобов'язань.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року по справі № 904/3076/13 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПРИВАТБАНК до Товариства з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агентство ВЕРУС , Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК КОМСЕРВІС , про стягнення 39554,76 грн. стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агентство ВЕРУС (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, буд. З, офіс 181; код ЄДРПОУ 34562954) та Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК КОМСЕРВІС (40034, Сумська область, місто Суми, просп. М. Лушпи, буд. 40, кв. 54, ЄДРПОУ 37186153) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПРИВАТБАНК (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредиту в розмірі 24 800 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 9165,79 грн., заборгованість із сплати комісії в розмірі 2232 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань в розмірі 3356 грн. 97 коп.

Частиною 3 ст. 35 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як роз'яснено в абзацах 1 та 3 п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Вказаним рішенням стягнуто заборгованість по тілу в розмірі 24800 грн.; заборгованість по процентам за період з 24.02.2012 року по 13.12.2012 року в сумі 9 165 грн. 79 грн.; заборгованість по пені за період з 03.03.2012 року по 13.12.2012 року в розмірі 3356,57 грн., заборгованість із сплати комісії в розмірі 2232 грн. за період з 01.03.2012 по 13.12.2012 року. Отже, заборгованість стягнута рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року по справі №904/3076/13 в розмірі 39 554 грн. 76 коп. не підлягає доказуванню знову.

Таким чином, позивач в заяві про уточнення позовних вимог наголошує на тому, що за період з 14.12.2012 року по 28.07.2017 року сума пені становить 33 938 грн. 08 грн., й нарахована на проценти за період з 14.12.2012 року по 28.07.2017 року, період нарахування три роки, й враховано, що проценти нараховуються до припинення дії договору.

Таким, письмовими матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок , станом на 28.07.2017 заборгованість відповідача складає 108 302, 80 грн., а саме: заборгованості за кредитом - 24 800 грн. 00 коп. за період з 01.12.2011 по 28.07.2017, заборгованості за відсотками - 64 982 грн. 32 коп. за період з 24.02.2012 по 28.07.2017, заборгованості по комісії - 6 026 грн. 40 коп. за період з 01.02.2012 по 01.04.2014 та заборгованості по пені - 37 294 грн. 08 коп. (10 257,74 грн. пені, нарахованої на тіло кредиту за період з 03.03.2012 по 02.03.2015; 23 923,62 грн. пені, нарахованої на проценти за період з 03.03.2012 по 28.07.2017; 3 114,72 грн. пені, нарахованої на комісію по кредиту за період з 03.03.2012по 30.04.2016)

Отже, кредиторські вимоги позивача до відповідача в загальній сумі 108 302, 80 грн. є законними та обґрунтованими.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 05.03.2015 ТОВ ВТК Комсервіс перебуває у стані припинення на підставі рішення суду (а.с. 49).

01.09.2017 позивач направив на адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами та документами, що їх підтверджують, однак зазначена заява відповідачем отримана не була, а повернулася з довідкою пошти у зв'язку з закінченням терміну зберігання. (а.с.53).

Неотримання відповідачем заяви з кредиторськими вимогами у відділення поштового зв'язку свідчить про ухиляння від розгляду вимог кредитора.

Відповідно до ч.3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Заява про визнання кредиторських вимог повернулась на адресу позивача 09.10.2017, тобто звернення позивача до суду за даним позовом відбулося в межах встановленого ч.3 ст. 112 ЦК України строку.

Частиною 1 ст. 110 ЦК України визначено, що юридична особа ліквідується зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими Документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Як передбачено ч. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно з частиною 6 статті 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

За приписами частини 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

З огляду на те, що рахунки ТОВ ВТК Комсервіс відкритті в Приватбанку не закриті ліквідаційною комісією й у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація щодо складання та затвердження проміжного ліквідаційного балансу відповідача, суд вважає вимоги позивача законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельну компанію КОМСЕРВІС (40034, Сумська область, місто Суми, просп. М. Лушпи, буд. 40, кв. 54, код 37186153) в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної компанії КОМСЕРВІС грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код 14360570) у загальному розмірі 108 302, 80 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 24 800 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками - 64 982 грн. 32 коп., заборгованість по комісії - 6 026 грн. 40 коп., заборгованість по пені - 37 294 грн. 08 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної компанії КОМСЕРВІС (40034, Сумська область, місто Суми, просп. М. Лушпи, буд. 40, кв. 54, код 37186153) в особі ліквідаційної комісії на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код 14360570) 1 600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 11.12.2017 р.

Суддя С.В. Заєць