Рішення

від 07.12.2017 по справі 920/1003/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.2017 Справа № 920/1003/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго , м. Суми

до відповідача ОСОБА_1 комплексу Горлиця Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства Агроторгового дому Сумизернопром , м. Суми

про стягнення 30 599 грн. 37 коп.

Суддя Котельницька В.Л.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 10-19/17-Д/100 від 17.05.2017)

від відповідача - не прибув

за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути відповідача 30599 грн. 37 коп. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини за період з червня по вересень 2017 року на рахунок зі спеціальним режимом використання № 260383100416 в філії Сумське ОУ АТ Державний ощадний банк України МФО 337568, код 34000329; 1600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції не подав, у судове засідання повноважного представника не направив. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є: 40030, м. Суми, вул. Першотравнева, 29; за цією ж адресою судом направлялись відповідачеві копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення її розгляду, які були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та рівності сторін господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України, статтями 4 3 та 33 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень створені сторонам усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25.07.2003 між Відкритим акціонерним товариством Сумиобленерго (нова назва - Публічне акціонерне товариство Сумиобленерго ) та ОСОБА_1 комплексом Горлиця Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства Агроторгового дому Сумизернопром (відповідачем) був укладений договір про постачання електричної енергії № 794, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію споживачу (відповідачу), а відповідач зобов'язався оплачувати постачальнику (позивачеві) іі вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами даного договору та додатків до нього.

В договорі також вказано, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення інших питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 4.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальна організація) забезпечує рівень надійності електропостачання відповідно до узгодженої в договорі категорії з надійності електропостачання.

01.11.2005 сторони уклали Додаткову угоду № 794/1 до договору про постачання електричної енергії № 794 від 25.07.2003.

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлені додатком № 1 до договору № 794 Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу у редакції Додатку № 1 до Додаткової угоди №794/1 та є договірними.

Матеріалами справи підтверджується, що починаючи з червня по вересень 2017 року сторонами погоджені обсяги постачання договірної величини електричної енергії, а саме на червень - 2200 кВт год., на липень - 2200 кВт год., на серпень - 2300 кВт год., на вересень - 2300 кВт год. При цьому, згідно заявки позивача про збільшення договірної величини споживання у червні 2017 року на 1300 кВт год. останньому було скориговано таку договірну величини. Інші заявки позивача за липень-вересень 2017 року були залишені відповідачем без задоволення (відмовлено у коригуванні договірної величини споживання електроенергії).

Факт споживання відповідачем електричної енергії підтверджується актами прийняття-передавання електричної енергії. Відповідно до цих актів відповідач спожив: у червні - 7445 кВт год., у липні - 6400 кВт год., у серпні - 7855 кВт год., у вересні - 6963 кВт год.

Таким чином споживач перевищив договірні величини споживання електричної енергії у розмірі 18363 кВт год.

Відповідно до п. 4.2.2. договору № 794 у редакції Додаткової угоди № 794/1 за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та договірної величини потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше.

Відповідно до частин 6, 7 статті 26 Закону України Про електроенергетику споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини; у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Враховуючи наявний факт перевищення договірної величини споживання електричної енергії за червень-вересень 20017 року, позивачем були виставлені відповідачу рахунки №11/4508 від 16.06.2017, №11/1432 від 10.07.2017, №11/1572 від 10.08.2017, №111959 від 11.09.2017 на оплату вартості двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії на загальну суму 36399,37 грн., з яких на день розгляду справи у суді залишаються несплаченими кошти у розмірі 30599,37 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 629 , 530 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак на даний час вищевказані рахунки на погашення двократної вартості різниці фактично спожитої електричної енергії та її договірної величини та рахунки оплату двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності відповідно до умов договору про постачання електричної енергії залишились відповідачем не сплачені, що порушило права позивача та змусило його звернутись за захистом своїх прав до господарського суду з даним позовом.

Відтак, за договором про постачання електричної енергії № 794 від 25.07.2003 відповідач має нараховану, але не сплачену заборгованість у вигляді двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини за червень-вересень 2017 року у розмірі 30599,37 грн.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 названого Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, дослідивши всі обставини справи, проаналізувавши вимоги діючого законодавства, співставивши їх з умовами укладеного між сторонами у справі договору, враховуючи той факт, що відповідач на пропозицію суду не скористався наданими йому процесуальними правами щодо подання обґрунтованого відзиву на позов та надання аргументованих заперечень позовним вимогам у разі їх наявності, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та про їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідачів підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 комплексу Горлиця Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства Агроторговий дім Сумизернопром (40030, м. Суми, вул. Першотравнева, 29; код ЄДРПОУ 30452474) на користь Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго (40035, м. Суми, вул. Прокоф єва,9, на рахунок із спеціальним режимом використання № 260383100416 в Філії Сумське обласне управління АТ Державний ощадний банк України , МФО 337568, код 24000329) двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини за червень, липень, серпень, вересень 2017 року у сумі 30599,37 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 комплексу Горлиця Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства Агроторговий дім Сумизернопром (40030, м. Суми, вул. Першотравнева, 29; код ЄДРПОУ 30452474) на користь Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго (40035, м. Суми, вул. Прокоф єва,9, р/р 26008310414 в Філії Сумське обласне управління АТ Державний ощадний банк України , МФО 337568; код 24000329) 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2017.

Суддя В.Л.Котельницька