Постанова

від 07.12.2017 по справі 920/790/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Справа № 920/790/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя

ОСОБА_1 , суддя Тарасова І. В.

за участі секретаря судового засідання Марченко В.О.

за участі представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

прокурора - Зливки К.О. (посвідчення №047938 від 13.09.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3165 С/2) на рішення Господарського суду Сумської області від 25.09.2017 у справі № 920/790/17

за позовом Керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шосткинської міської ради Сумської області, м.Шостка,

до Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Сервіс", м.Шостка,

про стягнення 190242,79 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.09.2017 (суддя Резніченко О.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Сервіс» на користь Шосткинської міської ради Сумської області 106256,00 грн упущеної вигоди, 83986,79 грн інфляційних втрат. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Сервіс» на користь прокуратури Сумської області 2853,64 грн витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати у повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що відповідно до норм діючого законодавства, залучення коштів пайової участі для розвитку інфраструктури населеного пункту здійснюється через укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а у разі, якщо замовник будівництва ухиляється від укладення договору, здійснюється шляхом подання позову про спонукання до укладення договору про пайову участь, а не шляхом стягнення збитків (упущеної вигоди) завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі.

Як зазначає відповідач, своєю бездіяльністю щодо оскарження дій відповідача позивач погодився з позицією відповідача відносно сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та не звернувся за захистом своїх прав до суду в порядку передбаченому діючим законодавством з позовом про спонукання до укладення договору про пайову участь.

Крім того, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність запланованих у бюджеті м.Шостка надходжень спеціального бюджету міста ОСОБА_2 та витрат на розвиток інфраструктури населеного пункту, його інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, в зв'язку зі здійсненою відповідачем реконструкцією, жодним чином не обґрунтував у позові, в чому полягає необхідність надходжень та витрат на розвиток міської інфраструктури у зв'язку зі здійсненою відповідачем реконструкцією, не надав належного розрахунку, яким планувалось отримання Шосткинської міської ради таких надходжень, у тому числі від відповідача грошових коштів у розмірі у сумі 106256,00 грн для створення і розвитку інфраструктури міста.

Відмова відповідача від укладення договору про пайову участь у розвитку (інфраструктури міста була пов'язана з тим, що на момент реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації та надання відповіді (лист №6 від 15.04.2015) на лист позивача та в подальшому, в судовій практиці відносно вирішення спорів щодо сплати пайової участі у розвиток інфраструктури міста існувала усталена правова позиція викладена в судових рішеннях про те, що реконструкція не є новим будівництвом і тому виходячи з цього відсутні підстави сплачувати пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту.

13.11.2017 до суду від Шосткінської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11505), в якому прокурор проти апеляційної скарги заперечував. Просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

07.12.2017 до суду від відповідача надійшло електронне повідомлення (вх.№126551), в якому відповідач просив розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.

07.12.2017 до суду від позивача надійшла факсограма (вх.№12665), в якій позивач просив постановити ухвалу, якою відхилити апеляційну скаргу відповідача; рішення суду першої інстанції залишити без змін; справу слухати у відсутності представника позивача.

07.12.2017 до суду від прокуратури Харківської області надійшло клопотання (вх.№1260), в якому прокурор просив долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Прокурор у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував. Просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В серпні 2017 року керівник Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шосткинської міської ради Сумської області звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства ОСОБА_2 Сервіс упущеної вигоди, спричиненою неукладенням договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Шостка за реконструкцію існуючого допоміжного корпусу з ділянкою по виробництву плавлених сирів ПрАТ ОСОБА_2 Сервіс та цеху з виробництва плавлених сирів потужністю 25.0 т/добу (загальна площа 1500,7 кв.м.) під цех з виробництва плавлених сирів потужністю 25.0 т/добу в м. Шостка по вул. П. Комуни, 27-А в розмірі 106256,00 грн та індексації в розмірі 83986,79 грн.

Відповідно до ч.3 п.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

З метою виконання п. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру керівником Шостинської міської ради Сумської області попередньо, до звернення до суду, 16.08.2017 на адресу Шосткінського міського голови направлено лист за №101-5316вих.17 від 16.08.2017, в якому повідомлялося про представництво інтересів держави в особі Шосткинської міської ради, шляхом звернення з позовом до ПрАТ ОСОБА_2 Сервіс про стягнення упущеної вигоди від неукладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Шостка.

Позов обґрунтовано тим, що у ході вивчення стану законності щодо додержання забудовниками вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо повноти сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста ОСОБА_2 встановлено, що згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації за № СМ143143490428, зареєстрованою Управлінням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області від 11.12.2014, зафіксовано факт закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію об'єкта - «Реконструкція існуючого допоміжного корпусу з ділянкою по виробництву плавлених сирів ПрАТ «ОСОБА_2 Сервіс» та цеху з виробництва плавлених сирів потужністю 25.0 т/добу (загальна площа 1500,7кв.м.) під цех виробництва плавлених сирів потужністю 25.0 т/добу в м. Шостка по вул. II. Комуни, 27-А» .

Відповідно до вищевказаного документа замовником будівництва є ПрАТ «ОСОБА_2 Сервіс» .

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» (від 20 травня 1999 року № 687-XIV) під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Отже, як зазначає прокурор, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначення будівництва та забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником і на нього поширюється дія Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Частинами 2, 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 9 статті 40 цього Закону визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом положень частини 1 статті 40 цього Закону порядок пайової участі у розвитку встановлюють органи місцевого самоврядування.

Рішенням Шосткинської міської ради від 25.01.2013 «Про організацію роботи по залученню, розрахунку та використанню коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста ОСОБА_2» затверджено Порядок залучення, розрахунку та використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста ОСОБА_2 (надалі - Порядок).

Пунктами 2.1. - 2.2. Порядку передбачено, що виконавчий комітет Шосткинської міської ради у рішенні про надання дозволу замовнику (забудовнику) на будівництво зазначає про зобов'язання щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста ОСОБА_2.

Договір укладається не пізніше, ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

З огляду на викладене, аналіз положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та положень Порядку дає підстави для висновку, що обов'язок добровільно ініціювати укладення договору про пайову участь у зазначений строк покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Не укладення такого договору у вказаний вище період часу, законодавством не визначається правовою підставою звільнення забудовника від обов'язку укласти відповідний договір та, відповідно, від обов'язку сплатити пайовий внесок.

Позивачем на адресу відповідача у квітні 2015 року скеровувався лист про необхідність дотримання вимог ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста у зв'язку із прийняттям в експлуатацію об'єкта.

Однак, як зазначено в позові, згідно відповіді від 15.04.2015 №6 відповідач повідомив міську раду про неможливість укладення договору про пайову участь у зв'язку з тим, що ним було здійснено не нову забудову, а реконструкцію існуючого допоміжного корпусу, тим самим ухилившись від законодавчо встановленого обов'язку укласти відповідний договір.

Таким чином, в результаті невиконання свого обов'язку щодо укладання договору пайової участі з метою ухилення від сплати коштів пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста ОСОБА_2 відповідач не сплатив до місцевого бюджету кошти в сумі 106256,00 грн, що і стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у бюджеті м.Шостка надходжень спеціального бюджету міста ОСОБА_2 та витрат на розвиток інфраструктури населеного пункту, його інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у зв'язку зі здійсненою відповідачем реконструкцією, жодним чином не обґрунтував у позові в чому полягає необхідність надходжень та витрат на розвиток міської інфраструктури у зв'язку зі здійсненою відповідачем реконструкцією, не надав належного розрахунку, яким планувалось отримання Шосткинською міською радою таких надходжень, у тому числі від відповідача грошових коштів у розмірі 106256,00 грн для створення і розвитку інфраструктури міста.

25.09.2017 Господарським судом Сумської області прийнято оскаржуване рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, ч.2, 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі Закон № 3038-VI) передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

За змістом положень частини 1 статті 40 цього Закону порядок пайової участі у розвитку встановлюють органи місцевого самоврядування.

Рішенням Шосткинської міської ради від 25.01.2013 «Про організацію роботи по залученню, розрахунку та використанню коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста ОСОБА_2» затверджено Порядок залучення, розрахунку та використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста ОСОБА_2.

Наведеним Законом № 3038-VI та Порядком встановлено, що саме на замовника покладено обов'язок укладення договору про пайову участь і сплати відповідних коштів.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1 Закону № 3038-VI).

За змістом статей 2, 10 Закону № 3038-VI під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Тобто, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначення будівництва та забудови.

Частинами 5, 6 статті 40 Закону № 3038-VI встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

У свою чергу, п.3.2. Порядку встановлено, що для замовників, кошторисна вартість будівництва об'єктів яких визначена згідно з ДНІ 1, стандартами та правилами, розмір пайової участі встановлюється на рівні 1% від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд.

З огляду на викладене, враховуючи, що згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої 11.12.2014, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 10625,6 тис. грн, розмір пайової участі складатиме 106256,00 грн (10 млн. 625 тис. 600 грн. х 0,01).

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, розмір пайової участі у розвитку інженерно транспортної інфраструктури м. Шостка, який мав сплатити відповідач складає 106256 грн (1% від кошторисної вартості будівництва).

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач був позбавлений права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, враховуючи те, що відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури м. Шостка, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору, то оскільки договір не укладено, сума 106256 грн (збитки) є упущеною вигодою, яку б позивач міг отримати при укладанні відповідного договору, тому між вищезазначеною упущеною вигодою (наслідками) та бездіяльністю відповідача є безпосередній причинно-наслідковий зв'язок, в зв'язку з чим вимога прокурора щодо стягнення з відповідача 106256,00 грн упущеної вигоди є обґрунтованою та правомірно задоволена судом першої інстанції.

Щодо вимоги прокурора про стягнення 83986,79 грн індексації, нарахованої за період з 11.12.2014 по 01.08.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст.ст.524, 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

У справі, яка розглядається, право на стягнення грошових коштів у вигляді упущеної вигоди на підставі ст.22 ЦК України виникло у позивача внаслідок порушення відповідачем обов'язку, визначеного ч.5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо укладення договору на пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту з позивачем.

Колегія суддів зазначає, що грошове зобов'язання, відповідальність за яке встановлена ст.625 ЦК України, передбачає передачу грошей як предмета договору або їх сплату як ціну договору.

Статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягнення інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

На момент звернення прокурора з позовом та на час прийняття оскаржуваного рішення договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Шостка між позивачем та відповідачем не укладено.

Стаття 625 ЦК України поширюється на грошове зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду.

За таких обставин, грошове зобов'язання, за порушення якого передбачена ст.625 ЦК України можливість нарахування інфляційних втрат, відсутнє.

Місцевий господарський суд, задовольняючи вимогу щодо стягнення 83986,79 грн інфляційних, послався на правову позицію, яка міститься в постанові Верховного Суду України від 01.10.2014 по справі № 6-113цс14, та яка повинна бути врахована при прийнятті даного рішення, однак, колегія суддів не може погодитись з даним висновком місцевого господарського суду з огляду на те, що предметом справи №6-113цс14 був спір щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період невиконання судового рішення про відшкодування майнової та моральної шкоди, що відрізняється від предмету спору у справі №920/790/17.

Крім того, за своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Разом із тим, відповідно до положень ст. 11 ЦК рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, тобто за наявності прямої вказівки про це в законі, як установлено, наприклад, ч. 4 ст. 36, ст.ст. 43, 46, ч. 3 ст. 334, ч. 3 ст. 653 ЦК.

Отже, за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов'язують виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду.

Дана правова позиція викладена в постанові судової палати у господарських справах і судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі №910/8318/16.

За таких обставин, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду щодо можливості нарахування на суму збитків у вигляді упущеної вигоди інфляційних втрат в порядку ст.625 ЦК України, помилковим.

Відповідно до приписів ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є такою, що підлягає задоволенню частково, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Сумської області від 25.09.2017 у справі № 920/790/17 підлягає скасуванню частково, а саме в частині задоволення позову щодо стягнення інфляційних втрат з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 10 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 ст.103 статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Сервіс" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Сумської області від 25.09.2017 у справі № 920/790/17 в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 83986,76 грн скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 25.09.2017 у справі № 920/790/17 залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Сервіс» (вул. Родини Кривоносів, 27А, м. Шостка, Сумська область, 41100, код 30742718) на користь прокуратури Сумської області (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, код 03527891) 1593,84 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Доручити Господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 12.12.2017

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Тарасова І. В.