Ухвала

від 05.12.2017 по справі 813/2984/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року № 876/9554/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області, яким просила визнати протиправним та скасувати повторний висновок відповідача про відмову в погодженні проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку по вул. Івасюка, 39 у м. Бориславі Львівської області, наданий листом від 21.06.2016 року № 320/41-16, та зобов'язати відповідача, враховуючи вимоги ст. 186-1 Земельного кодексу України щодо заборони вказання інших недоліків проекту землеустрою та протиправності відмови в погодженні проекту, погодити проект відведення вказаної земельної ділянки. Також позивач просила суд відповідно до ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати відповідача у п'ятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду в даній справі подати письмовий звіт про виконання цього рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано повторний висновок Управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області про погодження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку по вул. Івасюка, 39 у м. Бориславі Львівської області, наданий 21.06.2016 року за №320/41-16; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що повторний висновок відповідача від 21.06.2016 року про відмову в погодженні проекту відведення земельної ділянки є протиправним, оскільки суперечать вимогам ч. 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України, яка забороняє відмовляти у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин, ніж тих, які зазначені в попередньому висновку, чи вказувати інші недоліки. Водночас суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про зобов'язання відповідача погодити проект відведення земельної ділянки, оскільки така вимога, на думку суду, є передчасною. Також суд вказав про відсутність підстав зобов'язувати відповідача подати звіт про виконання судового рішення на підставі ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову в частині відмови у задоволенні позову в апеляційному порядку оскаржила позивач, вважає, що вона прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову змінити, а саме: п. 1 резолютивної частини викласти в редакції Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі ; п. 3 резолютивної частини про відмову у задоволенні іншої частини позовних вимог - вилучити та викласти його в новій редакції Зобов'язати Управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області, враховуючи вимоги ст. 186-1 Земельного кодексу України щодо заборони вказання інших недоліків проекту землеустрою та протиправності відмови в погодженні проекту, погодити проект відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку по вул. Івасюка, 39 у м. Бориславі Львівської області ; п. 4 резолютивної частини змінити в частині суми судових витрат, а саме стягнути з Управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області на її користь 1233,20 грн. сплаченого судового збору; внести новий пункт резолютивної частини постанови, в якому відповідно до ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати Управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області у п'ятиденний строк з дня набрання рішенням суду в даній справі подати письмовий звіт про виконання цього рішення.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції скасував повторний висновок відповідача про відмову в погодженні проекту відведення земельної ділянки від 21.06.2016 року № 320/41-16, тобто визнані протиправними всі вказані у цьому висновку недоліки проекту землеустрою. Водночас суд зазначив, що лише після усунення недоліків, вказаних у першому висновку від 21.06.2016року позивачу у встановленому законом порядку може бути надано позитивний висновок щодо погодження проекту землеустрою земельної ділянки. Однак недоліки, вказані у першому висновку, були зазначені і в повторному висновку, який скасований судом, а тому ці недоліки є протиправними і їх непотрібно усувати. А тому, вказуючи про необхідність усунення недоліків, наведених у першому висновку, суд, на думку позивача, суперечить сам собі. Крім того, вона надала докази усунення цих недоліків чи їх протиправності. Зокрема, акт узгодження меж ділянки із суміжними землевласниками не входить до складу проекту землеустрою згідно з ст. 20 Закону України Про землеустрій , а детальний план забудови є у плані зонування м. Борислава.

Постанова в частині задоволення позову не оскаржена, тому не переглядається в апеляційному порядку відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України та з врахуванням роз'яснень, що містяться в п. п. 13.1, 13.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі .

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, ТзОВ Землевпорядний центр Наділ звернулось до Управління Держземагентства у Дрогобицькому районі Львівської області з клопотанням від 27.05.2015 року № 245, в якому просило погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку по вул. Івасюка, 39 у м. Бориславі Львівської області.

Листом від 12.06.2015 року № 19-1302-03-2813/2-15 Управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області повідомило про відмову в погодженні цього проекту, мотивуючи своє рішення тим, що у представленому проекті землеустрою відсутній акт погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами відповідно до ст. 198 Земельного кодексу України. Також не визначені суміжні власники та землекористувачі в кадастровому плані земельної ділянки відповідно до ст. 34 Закону України Про землеустрій . Згідно з ст. 50 Закону України Про землеустрій невід'ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку є копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів), або детальний план території (ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

02.06.2016 року ТзОВ Землевпорядний центр Наділ повторно звернулось до відповідача з клопотання, в якому просило погодити зазначений вище проект землеустрою.

Висновком від 21.06.2016 року № 320/41-16 відповідач відмовив у погодженні зазначеного проекту землеустрою. Мотивами відмови вказано, що проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам Земельного кодексу України, Закону України Про землеустрій , Закону України Про державний земельний кадастр , іншим нормативно-правовим актам, що регулюють питання земельних відносин, а саме: кадастровий план земельної ділянки привести у відповідність до ст. 34 Закону України Про державний земельний кадастр ; додати матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування ( Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:500-1:5000 ГКНТА-2.04.-02-98); додати копію правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомого майна (ст. 50 Закону України Про землеустрій ); на виконання вимог п. б ч. 2 ст. 198 Земельного кодексу України межі земельної ділянки погодити суміжними землекористувачами; документи і матеріали документації із землеустрою привести у відповідність до вимог пп. 3.3.2 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації , затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 року № 391; згідно з ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, виправити дані в графі 34 експлікації земельних угідь.

Скасовуючи оскаржений висновок відповідача від 21.06.2016 року № 320/41-16, суд першої інстанції виходив з того, що в ньому були зазначені інші недоліки проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, ніж ті, які були зазначені в первинному висновку від 12.06.2015 року, і такі дії відповідача прямо суперечать вимогам ч. 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України, яка забороняє відмовляти у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин, ніж тих, які зазначені в попередньому висновку, чи вказувати інші недоліки.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області погодити проект відведення зазначеної вище земельної ділянки,колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 185 Земельного Кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землеустрій здійснюється суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб. Землеустрій здійснюється відповідно до закону.

Згідно з п. в ч. 1, ч. 2 ст. 186 цього Кодексу проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення.

Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначені ст. 186-1 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин 1, 4 цієї статті проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Підпунктом 24 п. 4 Положення про Управління (Відділ) Держгеокадастру у районі , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015 року № 14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 року за № 179/26624 (яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин), було передбачено, що погодження документації із землеустрою належало по повноважень такого Управління.

Частинами 5-8 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій-третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Органам, зазначеним у частинах першій-третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України Про землеустрій ; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Таким чином, відповідно до змісту наведених норм вирішення питання про погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок належить до виключної компетенції відповідного Управління (Відділу) Держгеокадастру. Також вказаними нормами та іншими нормами законодавства визначено певний порядок та процедуру такого погодження та відповідні повноваження зазначених органів щодо вивчення та оцінки наданих заінтересованою особою матеріалів землеустрою, можливість прийняття висновку по погодження проекту чи відмову у його погодженні, а також підстави та умови прийняття таких рішень (висновків). Тобто вказаними нормами було встановлено певну свободу дій (дискрецію) цих органів.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету ОСОБА_2 державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом ОСОБА_2 Європи 11.05.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

При цьому, слід зазначити, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити дію. Водночас у випадку, коли суб'єкт владних повноважень наділений дискреційними повноваженнями, на думку колегії суддів, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Як зазначено вище, Управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області надало ОСОБА_1 два висновки про відмову в погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - попередній висновок, оформлений листом від 12.06.2015 року № 19-1302-03-2813/2-15, та повторний висновок від 21.06.2016 року № 320/41-16.

Як правильно встановив суд першої інстанції, в попередньому висновку від 12.06.2015 року відповідач вказав,що для погодження спірного проекту позивачу необхідно усунути певні недоліки, які стосувались кадастрового плану земельної ділянки, а саме: пред'явити акт погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, визначення суміжних власників та землекористувачів в кадастровому плані земельної ділянки та детальний план території.

При цьому, як зазначено вище, повторний висновок відповідача від 21.06.2016 року № 320/41-16 суд скасував лише з формальних підстав, а саме зазначення у ньому інших недоліків, ніж ті, що були вказані в попередньому висновку від 12.06.2015 року.

Водночас, як правильно зазначив суд першої інстанції, вказаний попередній висновок є чинним і лише після усунення всіх наведених в ньому недоліків позивачу у встановленому законом порядку може бути надано позитивний висновок щодо погодження спірного проекту землеустрою земельної ділянки.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що суд не мав повноважень зобов'язувати Управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області приймати конкретне рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1, а саме надання позитивного висновку про погодження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку по вул. Івасюка, 39 у м. Бориславі Львівської області, оскільки в такому випадку суд перебрав би на себе повноваження, віднесені до компетенції відповідача.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Однак у даній справі суд не приймав щодо Управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області жодного рішення зобов'язального характеру, в зв'язку з чим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених наведеною статтею підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі № 813/2984/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Ухвала складена в повному обсязі 11.12.2017 року