Ухвала

від 05.12.2017 по справі 820/3990/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 р.Справа № 820/3990/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О,

в присутності:

представників позивача Ковалель І.В., Спіцина В.М.,

представника відповідача Ралка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. по справі № 820/3990/17

за позовом Підприємства об'єднання громадян "Юридичний комітет"

до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач -Підприємство об'єднання громадян "Юридичний комітет" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати дії відповідача незаконними, в частині відмови у наданні відповіді на запит про публічну інформацію;

- зобов'язати відповідача надати відповідь на запит про публічну інформацію від 04.08.2017 № 01-05/111-17 та надати належним чином завірену копію вищезазначеного листа.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області щодо ненадання відповіді на запит про публічну інформацію.

Зобов'язано Слобожанську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області надати відповідь на запит про публічну інформацію від 04.08.2017 № 01-05/111-17 у відповідності до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 серпня 2017 року позивач звернувся до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати публічну інформацію, на підставі якого документу та з якого числа, у якому відділі та на якій посаді працювала ОСОБА_4 у Богодухівському ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на протязі 2015, 2016 років.

Слобожанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області листом № 646/ЗП1/10 від10.08.2017 року відмовила заявнику в наданні запитуваної інформації на підставі того, що вона конфіденційною.

Не отримавши інформацію на запит, 17.08.2017 позивач повторно звернувся до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області з проханням надати запитувану раніше інформацію.

21.08.2017 року листом № 653/В-П1/10/ 2011-18-13 Слобожанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області повідомила позивачу про відсутність можливості надання інформації на запит від 17.08.2017 року № 01-05-/130-17 "Про надання публічної інформації", що стосується державного службовця, оскільки трудові відносини між ОСОБА_4 та Слобожанською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області не укладались.

31.08.2017 року позивач надіслав до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області повторний запит про надання публічної інформації, щодо точної дати та на підставі якого документу, у якому відділі та на якій посаді працювала ОСОБА_4 з 01.01.2015 по 07.11.2015 у Богодухівському ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області та з 08.11.2015 по 31.12.2016 у Слобожанському ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Листом від 07.09.2017 року № 9/3П1/10/2011-0131 відповідач повідомив, що трудові відносини між ОСОБА_4 та Слобожанською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області не укладались.

Не погодившись із вказаною відмовою Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок відповідача як суб'єкта владних повноважень, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію в даному випадку не було виконано в повному обсязі, а тому вимоги є частково обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Стаття 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Судовим розглядом встановлено, що що відповідач відмовив у наданні запитуваної позивачем інформації з огляду на те, що така інформація є конфіденційною.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, під публічною інформацією розуміється вся інформація, якою володіє суб'єкт владних повноважень та яка є відображеною та задокументованою будь-якими засобами та на будь-яких носіях.

Отже, запитувана позивачем інформація є публічною, а доступ до неї регулюється Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Закон України "Про доступ до публічної інформації" містить чіткі гарантії захисту прав заявника при розгляді розпорядником публічної інформації запиту на отримання публічної інформації та унеможливлює зловживання розпорядником публічної інформації своїм правом на обмеження в доступі до такої інформації.

Так, згідно із статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає також інформацію з обмеженим доступом та підстави, за якими розпорядник інформації може обмежити доступ до інформації.

Статтею 6 вищезазначеного Закону визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Крім того, частиною 2 вказаної норми передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Тобто, відмова в наданні інформації є обґрунтованою лише у разі, якщо розпорядник на запит вказує якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію. В іншому випадку така відмова надати запитувану інформацію є необґрунтованою та такою, що суперечить Закону.

Таких підстав у листі Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 646/3П1/10 від 10.08.2017 року не було наведено, тобто відповідачем, як розпорядником публічної інформації не дотримано приписів Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Крім того, відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про захист персональних даних" не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

З матеріалів справи вбачається , що позивачем запитувалась інформація про ОСОБА_4, пов'язана з перебуванням її на посаді в державному органі. Отже, запитувана позивачем інформація пов'язана із зайняттям ОСОБА_4 посади, пов'язаною з виконанням функцій держави, здійсненням нею посадових або службових повноважень у відповідний час.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідь Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 646/3П1/10 від 10.08.2017 року суперечить положенням статті 5 Закону України "Про захист персональних даних", частини першої статті 6 та пункту 2 частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність в обмеженні доступу та отриманні публічної інформації.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності своїх дій .

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене та перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо задоволення позовних вимог у зазначений спосіб та вважає, що оскаржувана постанова ухвалена за повного і всебічного встановлення обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, згідно зі ст.ст. 159, 162 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. по справі № 820/3990/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 11.12.2017 р.