Ухвала

від 05.12.2017 по справі 760/17758/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання детектива Четвертого відділу детективів другого підрозділу детективів ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить йому на праві власності, а саме на: земельну ділянку, площею 0,1200 га, кадастровий номер 8000000000:62:175:0005, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,0662 га, кадастровий номер 3220880901:01:001:0205, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка; земельну ділянку, площею 3,0798 га, кадастровий номер 3220880900:08:003:0037, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада; земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 8536390700:46:001:0035, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Так, апелянт посилається на незаконність і необґрунтованість постановленого судом рішення, оскільки на її думку слідчим суддею під час розгляду клопотання не було дотримано норми процесуального закону. Також, представник вказує і на невідповідність клопотання про арешт майна вимогам ст. 171 КПК України, оскільки вважає, що стороною обвинувачення не було доведено доводів викладених в клопотанні.

Також апелянт вказує на своєчасність оскарження ухвали слідчого судді посилаючись на ті обставини, що повний текст судового рішення не було оголошено у визначений час.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, яка підтримала подану апеляційну скаргу і просила її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що 25 вересня 2017 року було проголошено лише резолютивну частину постановленого судом рішення, колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання адвоката ОСОБА_5 щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за можливе поновити його.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді, то колегія вважає їх безпідставними з огляду на наступні обставини.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000040 від 13 січня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у період з 2013 року ОСОБА_9 вступив у злочинну змову з директором ПАТ «Інфраструктура відкритих ключів» ОСОБА_10 , директором ТОВ «Вастел» ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, з метою заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем грошовими коштами УДП, виділеними відповідно до Галузевої програми розвитку УДП «Укрхімтрансаміак» на період 2009-2010 років та на період до 2015 року, затвердженої наказом Міністерства промислової політики України від 24 листопада 2009 № 822.

08 вересня 2017 року, в рамках даного кримінального провадження, ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а саме у заволодінні чужим майно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та у вчиненні фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, вчинених в особливо великому розмірі.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належить наступне майно: земельна ділянка, площею 0,1200 га, кадастровий номер 8000000000:62:175:0005, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,0662 га, кадастровий номер 3220880901:01:001:0205, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка; земельна ділянка, площею 3,0798 га, кадастровий номер 3220880900:08:003:0037, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада; земельна ділянка, площею 0,1000 га, кадастровий номер 8536390700:46:001:0035, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

Звертаючись з клопотанням про арешт вказаного майна детектив зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є конфіскація майна як виду покарання.

Розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя, встановивши вище зазначені обставини, дослідивши доводи клопотання і матеріали, які були надані детективом на обґрунтування своїх вимог, та всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для його задоволення та накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що детективом доведена необхідність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадку, передбаченому Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з наданих суду матеріалів ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Санкціями ч. 5 ст. 191 і ч. 3 ст. 209 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Таким чином, висновки слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 з метою забезпечення можливої конфіскації цього майна як виду покарання, є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами провадження.

Посилання апелянта на невідповідність клопотання детектива про арешт майна вимогам ст. 171 КПК України, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Таким чином, враховуючи все вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що надані детективом матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

За таких обставин апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_5 , задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року, якою задоволено частково клопотання детектива Четвертого відділу детективів другого підрозділу детективів ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить йому на праві власності, а саме на: земельну ділянку, площею 0,1200 га, кадастровий номер 8000000000:62:175:0005, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,0662 га, кадастровий номер 3220880901:01:001:0205, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка; земельну ділянку, площею 3,0798 га, кадастровий номер 3220880900:08:003:0037, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада; земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 8536390700:46:001:0035, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/5194/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїОСОБА_11

Доповідач ОСОБА_1