Постанова

від 05.12.2017 по справі 910/8623/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Справа№ 910/8623/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Отрюха Б.В.

при секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 05.12.2017 по справі №910/8623/17 (в матеріалах справи).

розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Голосіївський"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017

у справі № 910/8623/17 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Голосіївський"

про стягнення заборгованості в розмірі 86 754,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Голосіївський" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 86 754,18 грн. на підставі Угоди № Р8021001-07/15 про реструктуризацію заборгованості, що виникла за Договором № 8021001 від 01.02.2006 на постачання теплової енергії у гарячій воді з листопада 2014 року по червень 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8021001 від 01.02.2006 в спірний період з листопада 2014 року по червень 2015 року поставив відповідачу воду, проте відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання з оплати у повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим сторонами було укладено Угоду № Р8021001-07/15 про реструктуризацію заборгованості за Договором № 8021001 від 01.02.2006 на постачання теплової енергії у гарячій воді. Відповідач у відповідності до Угоди не здійснив повну сплату заборгованості у період протягом липня 2015 - жовтня 2015, в зв'язку з чим, за ним обліковується основний борг в розмірі 68 540,38 грн. та нараховано похідні вимоги: інфляційні втрати в розмірі 14 553,87 грн. та 3 % річних в розмірі 3 659,93 грн. за період з серпня 2015 року по 01.05.2017 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі №910/8623/17 позов задоволено частково, стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Голосіївський" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" заборгованість в розмірі 46 040 (сорок шість тисяч сорок) грн. 38 коп., 3 % річних в розмірі 3 659 (три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 93 коп., інфляційні втрати в розмірі 14 553 (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 87 коп. Провадження у справі № 910/8623/17 в частині позовних вимог про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Голосіївський" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" заборгованості в розмірі 22 500 грн. 00 коп. припинено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житлово-будівельний кооператив "Голосіївський" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись, при цьому на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

У доводах апеляційного оскарження відповідач наголосив на тому, по перше: між сторонами справи існує аналогічний спір, між тими ж сторонами, у іншій справі №42/517-41/125 про стягнення боргу в сумі 90 041,24 грн., судом не враховано, що вказана спірна сума включена у суму боргу по даній справі, таким чином, відповідач вважає, щ позов у даній справі підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 81 ГПК України; по-друге: скаржник наголосив, що борг у іншій справі №42/517-41/125, яка триває з 2008 року вже сплачено та він напряму впливає на визначення загального розрахунку між сторонами на дату звернення до суду у даній справі №910/8623/17, таким чином, відповідач вважає, що оскільки дана справа є пов'язаною зі справою №42/517-41/125, то справа №910/8623/17 підлягає зупиненню у відповідності ст. 79 ГПК України до розгляду справи №42/517-41/125; відповідач стверджує, що в разі якщо борг у справі №42/517-41/125 не підтвердиться, то така переплата відповідача покриє борг по даній справі і буде наявна переплата грошових коштів; по -третє: відповідач звертає увагу, що судом не перевірено, яка сума сплачених коштів зараховувалась на погашення угоди про реструктуризацію боргу, а яка на поточне сплати заборгованості.

Позивач не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надав колегії суддів письмовий відзив на скаргу відповідача, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні від 05.12.2017 представник позивача просив колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України. При цьому, відповідач наголосив, що сторонами укладено Угоду від 28.07.2015 № Р8021001-07/15 про реструктуризацію заборгованості за Договором № 8021001 від 01.02.2006 на постачання теплової енергії у гарячій воді, з якої слідує, що відповідачем визнано наявність боргу у вказаній сумі. Також позивач наголосив на безпідставності доводів скаржника щодо зупинення провадження по справі та залишення позову без розгляду, оскільки спірні боргові періоди у даній справі та у справі №42/517-41/125 є різними.

У судовому засіданні від 05.12.2017 представником відповідача було заявлено усне клопотання про витребування від позивача додаткових доказів, а саме детальну інформацію показників лічильника та тарифи за весь період існування між сторонами договірних відносин за Договором № 8021001 від 01.02.2006 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на те, що таке клопотання не заявлялось у суді першої інстанції, не ставилося питання щодо показань лічильника. Крім того, наголосив, що кожного місяця позивач оформляє відповідачеві платіжні вимоги-доручення, табуляграми, акт звірки розрахунків за розрахунковий місяць, які передбачені згідно умов Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8021001 від 01.02.2006.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи матеріали справи, дійшла висновку залишити зазначене клопотання відповідача без задоволення, як необґрунтоване. Крім того, колегія суддів виходить з того, що з огляду на наявні у матеріалах справи докази відсутня необхідність задоволення такого. Також враховано, що відповідачем назване клопотання не заявлялося під час розгляду справи у суді першої інстанції. Колегія суддів відзначає і про те, що за ініціативою відповідача відкладався розгляд справи на досить тривалий час, і у відповідача було достатньо часу для отримання всіх необхідних для нього документів та вчинення інших дій з метою здійснення належного правозахисту. Ствердження скаржника про те, що представником відповідача у суді першої інстанції було заявлено усне клопотання про витребування вказаних доказів не відповідають дійсності, оскільки така інформація відсутня у протоколах судових засідань місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Голосіївський" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 по даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.02.2006 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (в подальшому було змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач, постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Голосіївський" (далі - відповідач, споживач) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (Додатки 3,4) для потреб населення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку № 1.

Відповідач, у свою чергу, згідно з п.п. 2.3.1, 2.3.5 Договору зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2, а також забезпечувати своєчасне надходження коштів на рахунок постачальника або на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію і своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Тарифи та порядок розрахунків сторони погодили Додатком № 2 до Договору, в п.п. 4, 8 якого передбачено, що дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця. У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку або не наданням споживачем показників приладів обліку у встановлені цим додатком терміни, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Пунктом 9 Додатку № 2 до Договору сторонами погоджено, що споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в НВРТ-7 за адресою: Горького, буд. № 29, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком (п. 10 Додатку №2).

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2006. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п. 4.1 та п. 4.3 Договору).

Як зазначив позивач, на виконання умов Договору у період з листопада 2014 року по червень 2015 року позивач умови Договору виконав належним чином, відповідач в свою чергу, за отриману теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 130 471,75 грн.. Надання послуг позивачем підтверджується, наявними в матеріалах справи копіями облікових карток (табуляграм) та копіями відомостей приладів обліку за означений період. (а/с 127-139)

Надалі, ЖБК "Голосіївський" звернувся до ПАТ "Київенерго" з листом № 25 від 17.07.2015, у якому зазначив, що станом на 01.07.2015 за Договором на теплопостачання заборгованість за спожиту теплову енергію становить 130 471,75 грн., станом на 17.07.2015 сплачено 15 000 грн., до кінця липня гарантувало сплату 15000 грн., та на залишок заборгованості у розмірі 100 000 грн. просили укласти Договір реструктуризації на період до початку опалювального сезону.

28.07.2015 між сторонами було укладено Угоду № З802/001-07/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2006 № 8021001 (далі - Угода), відповідно до якої, споживач визнає та підтверджує заборгованість перед енергопостачальною організацією за Договором від 01.02.2006 № 80210001 на постачання теплової енергії у гарячі воді станом на 01.07.2015 загальною сумою 130 471,75 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2 Угоди, споживач зобов'язується сплатити зазначені у п. 1 цієї угоди суми протягом липня - жовтня 2015 років щомісячними платежами згідно додатком 1 цієї угоди до 25 числа кожного місяця за тарифною групою згідно з вищевказаним договором.

Пунктом 3 Угоди погоджено, що споживач разом із сплатою суми, зазначеної у п. 1 цієї угоди, зобов'язується у повному обсязі сплачувати поточне споживання згідно з Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п. 4 Договору при проведенні сплати заборгованості, зазначеної у п. 1 цієї угоди, споживач зобов'язується посилатися в реквізитах "призначення платежу" платіжного документа на цю Угоду та зазначати № Договору, за яким здійснює сплату боргу. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані енергопостачальною організацією кошти зараховуються в першу чергу, як оплата поточного споживання енергії, а залишок коштів (за наявності) - на виконання цієї Угоди.

Додатком № 1 до Угоди сторонами викладено графік погашення заборгованості ЖБК "Голосіївський", а саме:

Період: Липень 2015 - всього за місяць - 30 000 - до 30 числа кожного місяця.

Період: Серпень 2015 - всього за місяць - 33 490,58 - до 25 числа кожного місяця.

Період: Вересень 2015 - всього за місяць - 33 490,59 - до 25 числа кожного місяця.

Період: Жовтень 2015 - всього за місяць - 33 490,59 - до 25 числа кожного місяця.

Всього за вказаний період - 130 471,75 грн.

Однак, позивач зазначив, що відповідачем було допущено порушення виконання умов Угоди, борг сплачено частково, внаслідок чого, станом на 01.05.2017 за відповідачем залишився борг в розмірі 68 540,38 грн., що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до господарського суду.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тарифи та порядок розрахунків сторони погодили у Додатку № 2 до Договору, відповідно до умов п. 1 якого, розрахунки з споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України.

Відповідно до п. 4 Додатку № 2 до договору, дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця.

Пунктом 5 встановлено, що споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТ-5, вул. Товарна, 1 - не пізніше 28 числа звітного місяця.

Згідно з п. 9 Додатку № 2 до договору, споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в РТ-5 за адресою: вул. Товарна, 1 оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника та транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком (п. 10 Додатку № 2).

Як слідує зі змісту позову, спірний період який досліджується у межах даної справи є період з листопада 2014 року по червень 2015 року, вимоги за яким пред'явлені на підставі Угоди № Р8021001-07/15 від 28.07.2015 про реструктуризацію заборгованості за Договором № 8021001 від 01.02.2006 на постачання теплової енергії у гарячій воді, яка підписана обома сторонами та не оскаржена в судовому порядку.

Детальний розрахунок утворення боргу за вищевказаний борговий період та залишку його наведений позивачем та доданий до матеріалів позову. (а/с 117-119)

Надання послуг позивачем підтверджується, наявними в матеріалах справи копіями облікових карток (табуляграм) та копіями відомостей приладів обліку за означений період. (а/с 127-139)

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором у заявлений період також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо постачання теплової енергії у гарячій воді.

За ствердженням позивача, він свої обов'язки за Договором виконав належним чином, а саме поставив у період з листопада 2014 року по червень 2015 року теплову енергію, відповідач порушив умови Договору, внаслідок чого за ним, станом на 01.07.2015 утворилась заборгованість в розмірі 130 471,75 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями облікових карток (табуляграм) та відомостей приладів обліку за спірний період.

Згідно графіку погашення, визначеного угодою відповідач зобов'язаний був сплатити наявний борг за чотири місяці, а саме за липень 2015 - всього за місяць - 30 000 - до 30 числа кожного місяця; серпень 2015 - всього за місяць - 33 490,58 - до 25 числа кожного місяця; вересень 2015 - всього за місяць - 33 490,59 - до 25 числа кожного місяця; жовтень 2015 - всього за місяць - 33 490,59 - до 25 числа кожного місяця.

Однак, відповідачем було допущено порушення виконання умов Угоди, здійснено часткову оплату боргу на суму 61 931,37 грн., внаслідок чого, станом на 01.05.2017 за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 68 540,38 грн. Доказів повної оплати вказаної суми боргу відповідачем не надано.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача щодо оплати боргу за вказаний період є обґрунтованими та законними.

Як слідує з матеріалів справи, вже після звернення позивача із даним позовом до суду, відповідачем було сплачено на користь позивача 22 500,00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями та сторонами не заперечується.

Відповідно до пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищенаведене, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 22 500,00 грн. правомірно припинено, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, враховуючи, що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань з поставки теплової енергії у гарячій воді, і факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті спожитої теплової енергії підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову в частині стягнення залишку основного боргу в розмірі 46 040,38 грн.

Окрім основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3 659,93 грн. та інфляційні втрати в розмірі 14 553,87 грн., згідно розрахунку наведеного у позові за період з серпня 2015 року по 01.05.2017 року з врахуванням часткових проплат. (т. 1 а/с 9)

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи періоди нарахування похідних вимог, погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 3 659,93 грн. та інфляційні втрати в розмірі 14 553,87 грн..

Посилання відповідача на те, що спір у даній справі підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 81 ГПК України, оскільки між сторонами даної справи існує аналогічний спір, між одними і тими ж сторонами щодо одного предмету і з тих же підстав у іншій справі №42/517-41/125 про стягнення боргу в сумі 90 041,24 грн., і вказана спірна сума включена у суму боргу по даній справі, колегія суддів не приймає до уваги, визнає наведені зауваження необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; 6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором. Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

З наведеного вище вбачається, що ст. 81 ГПК України, якою суд повинен керуватись при залишенні позову без розгляду, не встановлює підстав для залишення позову без розгляду на підставі клопотання сторони процесу.

Відповідно до п. 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Наявність обставин, зазначених у пункті 2 частини першої статті 81 ГПК, має доводитися заінтересованою стороною, зокрема, шляхом подання належним чином завіреної копії ухвали суду про порушення провадження у справі зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Колегією суддів встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №42/517-41/125 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Голосіївський" про стягнення заборгованості у сумі 123982,67 грн. та за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Голосіївський" до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про списання боргу в сумі 90 041,24 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2008 було продовжено строк вирішення спору у справі № 42/517-41/125 на невизначений термін, зупинено провадження у справі № 42/517-41/125 до вирішення іншої пов'язаної з нею адміністративної справи № 8/131, в якій оскаржено тарифи про надання послуг, зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження по даній справі.

Як слідує з долученої позивачем копії позовної заяви (т. 1 а/с 92), яка перебуває на розгляді у справі №42/517-41/125, предметом заявленого ПАТ "Київенерго" позову є стягнення з ЖБК "Голосіївський" заборгованості за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8021001 від 01.02.2006 за спірний борговий період з 01.11.2004 по 01.11.2007 у розмірі 90 041,24 грн. основного боргу.

В свою чергу, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості, що виникла за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8021001 від 01.02.2006 за спірний період з листопада 2014 року по червень 2015 року та пред'явлена також на підставі Угоди № Р8021001-07/15 про реструктуризацію заборгованості за Договором № 8021001 від 01.02.2006 на постачання теплової енергії у гарячій воді, яка підписана обома сторонами та не оскаржена.

Таким чином, за результатом дослідження предмету позову у господарських справах №42/517-41/125 та № 910/8623/17 колегією суддів встановлено, що вони не є тотожними, внаслідок розгляду різних спірних боргових періодів за які надавались послуги.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції цілком обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки обставини, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України відсутні, доводи апеляційного оскарження в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що провадження у даній справі підлягає зупиненню до розгляду справи № 42/517-41/125.

У відповідності до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Згідно абз. 2 п. 3.16 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції" пов'язаною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Як було встановлено колегією суддів господарські справи №42/517-41/125 та № 910/8623/17 не є тотожними, оскільки розглядаються різні боргові періоди, що утворились внаслідок не виконання обов'язку з оплати послуг відповідачем. Оскільки відповідачем не доведено та необґрунтовано неможливість розгляду даної справи без вирішення господарським судом справи №42/517-41/125 та їх взаємопов'язаність, обставини у справі №42/517-41/125 не впливають на самостійне встановлення всіх істотних обставин при розгляді даної справи, і в залежності від встановленого вирішити цей спір, то колегія суддів не вбачає підстав для зупинення розгляду даної справи на підставі ст. 79 ГПК України.

Стосовно посилання відповідача на те, що борг у господарській справі №42/517-41/125 вже сплачено та в разі задоволення позову у даній справі буде мати місце переплата за договором надання послуг, колегія суддів не приймає до уваги, та зазначає, що дані обставини будуть встановлюватися в межах іншої господарської справи №42/517-41/125 після поновлення провадження та жодним чином не стосується даної справи, у який розглянуто інший спірний період.

Відповідач під час апеляційного перегляду даної справи не надав суду інших доказів та доводів, які б спростовували заявлені позовні вимоги і свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість та слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини другої ст. 129 Конституції України та статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Житлово-будівельного кооперативу "Голосіївський" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 49 ГПК України та судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 79, 80, 81, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Голосіївський" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі №910/8623/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №№910/8623/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Б.В. Отрюх