Постанова

від 05.12.2017 по справі 911/2510/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Справа№ 911/2510/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

За участю секретаря судового засідання Ляховенка М.Д.

та представників сторін:

від Головного управління ДФС у Київській області: Якимчук О.П. - довіреність б/н від 19.09.2017;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 13.09.2017

у справі № 911/2510/17 (суддя Мальована Л.Я.)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Джела"

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 13.09.2017 визнано банкрутом ТОВ "Джела" та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено Костенка Дмитра Володимировича, вирішено інші процедурні питання.

В обґрунтування даної постанови, місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до матеріалів справи та даних проміжного ліквідаційного балансу боржника встановлено, що пасив боржника значно перевищує актив боржника, що свідчить про його неплатоспроможність. Отже, зазначені фактичні обставини вказують на нездатність боржника своєчасно та в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, що є підставою для застосування відносно боржника відповідних заходів та процедур в порядку, встановленому Законом про банкрутство, зокрема є підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Не погодившись з прийнятою постановою, Головне управління ДФС у Київській області 18.10.2017 (згідно вхідного штампу канцелярії суду першої інстанції) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Київської області від 13.09.2017 у справі № 911/2510/17 та припинити провадження у справі.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 111 ЦК України.

Так, апелянт стверджує, що ТОВ "Джела", в порушення вимог ч. 7, 10 ст. 111 ЦК України, до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів складання та подання до органів доходів і зборів звітності та ліквідаційних декларацій. До того ж, голова ліквідаційної комісії не звертався до органів доходів і зборів з запитом про надання інформації про заборгованість. Крім того, скаржник відмічає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки відсутності у боржника активів, що виключає можливість покриття боржником судових витрат у даній справі про банкрутство.

В обґрунтування підстав для звернення з апеляційною скаргою ГУ ДФС у Київській області зазначає, що є єдиним органом який може надавати інформацію щодо господарської діяльності підприємства та здійснює контроль за фінансовою діяльністю підприємства з метою недопущення втрат державного бюджету, а враховуючи особливість процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ГУ ДФС у Київській області є учасником даної справи про банкрутство.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2017 апеляційна скарга Головного управління ДФС у Київській області передана на розгляд суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 13.09.2017 у справі № 911/2510/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.11.2017.

14.11.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ліквідатора Костенко Д.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області, відповідно до якого ліквідатор просить суд залишити постанову Господарського суду Київської області від 13 вересня 2017 року № 911/2510/17 без змін, а апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 розгляд апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області у справі № 911/2510/17 відкладено на 05.12.2017.

05.12.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ТОВ "Джела" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, згідно якого, враховуючи неможливість забезпечити участь представника в судовому засіданні, ТОВ "Джела" просить суд здійснити розгляд справи без представника боржника за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 05.12.2017 представник Головного управління ДФС у Київській області підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову Господарського суду Київської області від 13.09.2017 у справі № 911/2510/17 скасувати та припинити провадження у справі.

Враховуючи клопотання представника боржника, беручи до уваги, що участь в судовому засіданні, відповідно до ст. 22 ГПК України є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника боржника за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 05.12.2017 згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги ГУ ДФС у Київській області підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Джела" - звернувся до місцевого господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Джела", згідно ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з неспроможністю останнього задовольнити вимоги кредитора у сумі 968 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2017 порушено провадження у справі № 911/2510/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Джела", в порядку ст. 95 Закону.

Відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови полягають у наступному: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами частин 1, 5, 6 статті 105 Цивільного кодексу України; проведення аналізу активів та пасивів боржника, що є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до пункту 3 статті 11 Закону; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства відповідно до частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вимоги частин 1, 4, 8 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки; вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб; після закінчення строку на пред'явлення вимог кредиторами скласти проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Дотримання зазначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням відповідних доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону, а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження у справі в порядку даної статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону до заяви боржника про порушення справи додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Так, з матеріалів справи слідує, що 22.05.2017 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Джела" (Костенко Д.В. є єдиним засновником) прийнято рішення про припинення діяльності юридичної особи шляхом ліквідації, головою ліквідаційної комісії призначено - Костенка Дмитра Володимировича. Строк заявлення вимог кредиторів встановлено до 26.07.2017 (а.с.8, т. 1).

Рішення про припинення юридичної особи зареєстровано Реєстраційною службою Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області 26.05.2017, про що зроблено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Частиною 4 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом. ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Так, головою ліквідаційної комісії проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Джела" в результаті якої основних засобів та товарно-матеріальних цінностей на балансі ТОВ "Джела" не виявлено (Інвентаризаційний опис необоротних активів від 09.08.2017, Інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідне зберігання від 09.08.2017, Інвентаризаційний опис запасів від 09.08.2017).

Проте, слід зауважити, що матеріали справи не містять інформації щодо наявності або відсутності зареєстрованого за ТОВ "Джела" нерухомого майна. До заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором не було додано запити до державних органів та отримані відповіді відповідних реєструючих органів. Разом з тим, господарським судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому факту, що ліквідатором на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство не було зроблено запитів до відповідних державних органів.

Частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. При цьому, чинне законодавство не містить в собі будь-яких виключень щодо вчинення таких дій ліквідатором в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Так, в додатках до заяви боржника про порушення справи про банкрутство міститься довідка згідно якої ТОВ "Джела" повідомляє, що в своїй господарській діяльності використовує банківський рахунок р/р № 26006455020426 в АТ ОТП Банк , МФО 300528. Проте, дана довідка не може вважатись належним доказом відсутності у боржника інших банківських рахунків, оскільки згідно з пунктом 11.16 "Порядку обліку платників податків та зборів", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року, належним доказом наявності відкритих /закритих рахунків у боржника є Довідка ДПІ по розрахункових рахунках боржника в банківських установах, розміру залишку коштів та їх закриття. Проте, докази звернення головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) ТОВ "Джела" до відповідного контролюючого органу щодо отримання переліку рахунків юридичної особи боржника та відомостей про їх закриття в матеріалах справи відсутні. При цьому, згідно доданого до апеляційної скарги витягу з інформаційних баз даних ДФС слідує, що станом на час звернення боржника до суду з заявою про визнання останнього банкрутом у ТОВ "Джела", в порушення вимог Закону, було відкрито два рахунки в АТ ОТП Банк (р/р 26006455020426 та р/р 26045455002193), що були закриті лише 18.09.2017 (під час розгляду справи судом).

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Джела" не дослідив факту закриття рахунків боржника в установах банків, як це передбачено частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України.

Крім того, частиною 7 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Однак, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором ТОВ "Джела" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.

В матеріалах справи відсутні належні докази виконання ліквідатором боржника вищевказаних вимог Закону та відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника.

Згідно з частиною 10 статті 111 Цивільного кодексу України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

До заяви про порушення справи про банкрутство в порушення частини 10 статті 111 Цивільного кодексу України не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

Зазначене свідчить про недотримання ліквідаційною комісією приписів частин 7 та 10 статті 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника, що позбавило органи державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

До того ж, колегія суддів констатує, що повідомлення про початок ліквідаційної процедури направлено боржником до Васильківського міськрайонного центру зайнятості, Відділенню у Васильківському районі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Васильківського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Відділення Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції та Виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності лише 08.08.2017 (згідно копії квитанції ПАТ УКРПОШТА № 7523 від 08.08.2017 (а.с.59, т. 1)), тоді як рішення про припинення діяльності юридичної особи прийняте загальними зборами учасників боржника 22.05.2017, таким чином позбавивши зазначені органи права на своєчасне звернення до боржника з відповідними вимогами.

За таких обставин, ліквідаційною комісією (ліквідатором) ТОВ "Джела" не вжито вичерпних заходів, передбачених ч. 7 ст. 111 ЦК України щодо визначення наявності або відсутності заборгованості боржника перед відповідними державними органами.

Крім того, слід відмітити, що в заяві про порушення справи про банкрутство ліквідатор вказує, що останнім встановлено відсутність активів на балансі боржника, застав, цінних паперів, дебіторської заборгованості, заборгованості по сплаті заробітної плати, податків та будь-яких державних зборів, про що головою ліквідаційної комісії складено відповідні довідки та інвентаризаційні акти. Проте, колегія суддів не вважає наявні в матеріалах справи довідки видані головою ліквідаційної комісії ТОВ "Джела" стосовно відкритого рахунку у банку, щодо відсутності обтяжень нерухомого майна у боржника, відсутність у боржника цінних паперів, щодо наявності (відсутності) активів боржника належним доказом для встановлення факту вжиття боржником (ліквідаційною комісією, ліквідатором боржника) повного обсягу заходів щодо виявлення майна (активів) боржника.

До гого ж, судова колегія зауважує, що відповідно до матеріалів справи, ліквідатором боржника встановлено відсутність активів боржника, тоді як у останнього наявна кредиторської заборгованості перед ТОВ Нерухомість Плюс в сумі 968 000,00 грн. Однак, з доданого до апеляційної скарги Фінансового звіту суб'єкта малого підприємства ТОВ "Джела" від 21.07.2017 № 9142618391 (станом на 30.06.2017) поданого до податкових органів вбачається, що балансова вартість активів складає 5 600 грн., наявна також дебіторська заборгованість у розмірі 474 тис. грн., в графі кредиторська заборгованість інформація відсутня. Таким чином, відповідно до поданого звіту в Банкрута наявні активи та дебіторська заборгованість, тоді як інформація про кредиторську заборгованість у фінансовому звіті відсутня.

До викладеного слід додати, що відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами Закону про банкрутство встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т. ч. за ст. 95 Закону про банкрутство) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.

Колегією суддів встановлено, що в порушення зазначених норм, ліквідатором ТОВ "Джела" при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі не надано доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

При цьому, судом першої інстанції було встановлено наявність кредиторської заборгованості ТОВ "Джела" в розмірі 968 000,00 грн. та відсутність будь-яких активів у Боржника. Отже, відсутність активів виключає можливість покриття ТОВ "Джела" судових витрат у даній справі про банкрутство. Разом з тим, подана головою ліквідаційної комісії заява про забезпечення фінансування судових витрат не може вважатися належним доказоми наявності у боржника майнових активів на покриття судових витрат.

За приписами ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

У свою чергу, ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство у якості підстави для повернення заяви про порушення справи про банкрутство визначає невідповідність заяви змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Аналіз вищезазначених норм Закону про банкрутство свідчить, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство.

За наведених обставин, судом першої інстанції при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Джела" належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених Законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не проведено аналізу активів і пасивів боржника.

Таким чином, висновок Господарського суду Київської області про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів не ґрунтується на належних доказах, а тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Розглядаючи справу у судовому засіданні господарський суд мав встановити обставини недотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та припинити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено.

Отже, суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у даній справі про банкрутство, в порядку норм ст. 95 Закону, а в подальшому - виніс оскаржувану постанову про визнання боржника банкрутом не звернувши уваги на визначені вище обставини та недотримання боржником норм ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України та ст. 11, 95 Закону.

Відносно права ГУ ДФС у Київській області на звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, кожній особі гарантоване право на справедливий і відкритий розгляд при визначені її громадянських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Відкритий характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Нормами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2343-XII учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.7 ст.111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відтак, враховуючи положення наведених вище норм та з урахуванням особливостей процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Головне управління ДФС у Київській області має правовий статус контролюючого органу, і є учасником даної справи про банкрутство ТОВ "Джела", незважаючи на те, що не зверталось з грошовими вимогами до боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду № 904/10403/15 від 11.05.2016, № 904/3479/16 від 08.11.2016, № 904/7964/16 від 21.12.2016, № 904/11312/16 від 31.10.2017, № 904/7202/16 від 07.02.2017.

З підстав викладених в постанові, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Головного управління ДФС у Київській області підлягає задоволенню, оскаржувана постанова Господарського суду Київської області від 13.09.2017 у даній справі - скасуванню, як така, що прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, відповідно до ст. 104 ГПК України, та оскільки справа про банкрутство ТОВ "Джела" порушена безпідставно, за відсутністю відповідних передумов для такого порушення, провадження у справі № 911/2510/17, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону, підлягає припиненню.

У зв'язку зі скасуванням судового рішення про визнання боржника банкрутом, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про прийняття даної постанови Київським апеляційним господарським судом.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 13.09.2017 у справі № 911/2510/17 задовольнити.

2. Постанову Господарського суду Київської області від 13.09.2017 у справі № 911/2510/17 скасувати.

3. Провадження у справі № 911/2510/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Джела" припинити.

4. Державному реєстратору Васильківського міськрайонного управління юстиції внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 911/2510/17.

5. Матеріали справи № 911/2510/17 повернути до Господарського суду Київської області.

6. Копію постанови Київського апеляційного господарського суду надіслати боржнику, Головному управлінню ДФС у Київській області, реєстраційній службі Васильківського міськрайонного управління юстиції та Головному територіальному управлінню юстиції у місті Києві.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.12.2017

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко