Постанова

від 07.12.2017 по справі 927/724/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Справа№ 927/724/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Тищенко А.І.

У судове засідання з'явились:

Від позивача : Процко Р.К. - представник;

Від відповідача: Копилова Є.Г. - представник;

розглянувши апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.09.2017

у справі № 927/724/17 (суддя Бобров Ю.М.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Деснянка"

до Ніжинської міської ради Чернігівської області,

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Деснянка" до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що ЗАТ "Виробничо-торгівельна фірма "Деснянка", яке є одним із засновників ТОВ "Фабрика "Деснянка", за актом прийому-передачі від 10.10.2000, було передано до статутного фонду ТОВ "Фабрика "Деснянка" об'єкти нерухомості, які знаходилися на земельній ділянці площею 0,6867 га, в м. Ніжин по вул. Шевченка, 47, яка знаходилася у постійному користуванні ЗАТ "ВТФ "Деснянка".

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.09.2017 у справі № 927/724/17 позов задоволено повністю.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Деснянка" право постійного користування земельною ділянкою площею 0,6867 га, по вул. Шевченка, 47 в м. Ніжин, на якій розміщений єдиний майновий комплекс Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Деснянка".

Присуджено до стягення з Ніжинської міської ради Чернігівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Деснянка" 1 378,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не досліджено всіх обставин справи та не надано належної оцінки доказам у справі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ТОВ "Фабрика "Деснянка" не являється правонаступником ЗАТ ВТФ "Деснянка", що Актом приймання - передачі нерухомого майна від 10.10.2000 майнові права - право постійного користування земельною ділянкою за вказаною адресою, яка обслуговує об'єкт нерухомості, ЗАТ ВТФ "Деснянка" до статутного фонду ТОВ "Фабрика "Деснянка" не передало.

Крім того, ЗАТ ВТФ "Деснянка" не направляло звернень до Ніжинської міської ради Чернігівської області, її виконавчого комітету заяви про припинення права постійного користування земельною ділянкою, що було посвідчене Державним актом на право постійного користування землею ІІ-ЧН № 002218.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області у справі № 927/724/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Майданевича А.Г. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.12.2017.

04.12.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області без змін, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.12.2017 представник відповідача надав свої пояснення по суті спору, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції повністю і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2017 надав свої пояснення по суті спору та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Закритому акціонерному товариству "Виробничо-торгівельна фірма "Деснянка", м. Ніжин, вул. Шевченка, 47, відповідно до рішення виконкому Ніжинської міської Рди народних депутатів від 30.12.1999 № 504, 20.01.2000 видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 002218, згідно якого товариству було надано у постійне користування 0,6867 га землі для розміщення і експлуатації основних і допоміжних споруд ЗАТ "ВТФ "Деснянка", який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 310.

10.09.2000 між засновниками, одним з яких було ЗАТ "ВТФ "Деснянка", було укладено установчий договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Деснянка", затверджено рішенням загальних зборів засновників Статут ТОВ "Фабрика "Деснянка", зареєстрований розпорядженням Ніжинської районної державної адміністрації № 412 від 27.09.2000.

Відповідно до акту прийому-передачі від 10.10.2000, ЗАТ "ВТФ "Деснянка" передано до статутного фонду ТОВ "Фабрика "Деснянка" об'єкти нерухомості, які розміщені, зокрема за адресою: м. Ніжин по вул. Шевченка, 47.

Згідно із частиною 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини встановлені рішеннями Господарського суду Чернігівської області у справах №7/52(12/446) від 24.03.2004 та №2/251 від 09.11.2007, які набрали законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

03.08.2004 ТОВ "Фабрика "Деснянка" видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі в м. Ніжин по вул. Шевченка, 47), а 03.03.2009 Свідоцтво на право власності на нерухоме майно (комплекс нежитлових будівель в м. Ніжин по вул. Шевченка, 47).

03.03.2017 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив оформити право постійного користування земельною ділянкою площею 0,6867 га по вул. Шевченка, 47 в м. Ніжин, на якій розміщений Єдиний майновий комплекс ТОВ "Фабрика "Деснянка". Право власності ТОВ "Фабрика "Деснянка" на комплекс нежитлових приміщень, вказувалося у цій заяві, товариство набуло на законних підставах до 01.01.2002, що підтверджено рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2007 та засвідчено Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.05.2009, виданого виконавчим комітетом Ніжинської міської ради.

Відповідач в свою чергу, листом від 26.05.2017 № 02.1-17/949, повідомив позивача, що питання щодо оформлення права постійного користування земельної ділянки площею 0,6867 га по вул. Шевченка,47, на якій розміщено єдиний майновий комплекс ТОВ "Фабрика "Деснянка", було винесена на розгляд 23-ої сесії Ніжинської міської ради VII скликання від 27.04.2017 № 35-23/2017. За наслідками голосування було відмовлено ТОВ "Фабрика "Деснянка" у наданні дозволу на виготовлення землевпорядної документації з метою оформлення права постійного користування земельної ділянки площею 0,6867 га по вул. Шевченка,47.

У цьому листі, зокрема, додатково повідомлялося, що, відповідно до Земельного кодексу України, ТОВ "Фабрика "Деснянка", як власнику комплексу нежитлових будівель по вул. Шевченка,47, необхідно звернутися до Ніжинської міської ради з метою оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки загальною площею 0,6867 га по вул. Шевченка,47.

Абзацом 2 підпункту 2.11 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що до відносин, пов'язаних за переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, у тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

На момент переходу права власності на нерухоме майно від ЗАТ "ВТФ "Деснянка" до ТОВ "Фабрика "Деснянка" був чинним Земельний кодекс України від 18.12.1990 № 561-XII.

Згідно із частиною 3 статті 30 Земельний кодекс України від 18.12.1990, при передачі підприємствам, установам і організаціям будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Таким чином, ТОВ "Фабрика "Деснянка", до якого перейшло право власності на нерухоме майно ЗАТ "ВТФ "Деснянка", яке було розміщено на земельній ділянці комунальної власності площею 0,6867 га, яка знаходилася у постійному користуванні ЗАТ "ВТФ "Деснянка" згідно Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН №002218, набуло право постійного користування цією земельною ділянкою.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України, який набув чинності з 01.01.2002, містить перелік осіб, які можуть набувати права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 03.03.2009 ТОВ "Фабрика "Деснянка" отримало свідоцтво на право власності на нерухоме майно на підставі рішення виконкому Ніжинської міської ради від 26.02.2009 за №88.

Підпунктом 2.7 пункту 2 вищевказаної постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами у встановлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.

Крім того, в абзаці 11 пункту 5.3 рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі №1-17/2005 визначено, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте у встановленому законодавством порядку станом на 01.01.2002, до його переоформлення.

Даним рішенням Конституційного Суду України було визнано неконституційним та скасовано положення пункту 6 Перехідних положень ЗК України в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди.

Дану правову позицію викладено в постанові ВГСУ від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11, де зазначено, що право користування земельною ділянкою не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, а зберігається за ним до приведення прав і обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування за земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни його цільового призначення у обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 2 статті 120 ЗК України визначено, що якщо такий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то у разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на таких самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попередньому землекористувача.

Згідно із пунктом "а" частини 3 статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, а заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймає до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.09.2017 у справі № 927/724/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/724/17 повернути Господарському суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.Г. Майданевич

А.І. Тищенко