Рішення

від 12.12.2017 по справі 243/10316/17

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

243/10316/17

Провадження № 2/243/4502/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

При секретарі Мирошниченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов'янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності , -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, обґрунтувавши свої вимоги тим, що після смерті їх батька та чоловіка ОСОБА_4, померлого 24.06.2013 року залишилася спадщина: земельна ділянка площею 4,4275 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424280500:02:000:0069, розташована за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Андріївка, ОСОБА_3 сільська рада, діл. 26. На випадок своєї смерті останній не залишив заповіт, однак вони належать до першої черги спадкування, інших спадкоємців немає. Звернувшись до нотаріуса з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину їм було відмовлено, оскільки вони не надали документ, який би посвідчував право власності померлого ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку та у зв'язку з відсутністю документів, які б посвідчували родинні відносини між померлим та ОСОБА_2, так як у Державному акті на право власності на земельну ділянку та у свідоцтві про одруження прізвищем зазначено ОСОБА_5.

У зв'язку з викладеним просять суд визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом по 1/2 частки за кожною земельної ділянки площею 4,4275 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424280500:02:000:0069, що розташована за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Андріївка, ОСОБА_3 сільська рада, діл. 26, після померлого ОСОБА_4.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали заяви про розгляд справи за своєї відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягають (а.с.34, 35, 42, 43). Оскільки наслідки ст. 224 ЦПК України зрозумілі, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради у судове засідання не з′явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.39), причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши подані позивачами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про одруження серії І-НО № 013292, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружились 30.09.1974 року, прізвище дружини після одруження: ОСОБА_5 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про народження серії ІV-НО № 493151, 12.06.1981 року народилася ОСОБА_7, батьками якої зазначено: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.12).

Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу серії І-НО № 372278, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 уклали шлюб 17.05.1997 року, після чого дружині присвоєно прізвище: ОСОБА_8 (а.с.13).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-НО № 709592, ОСОБА_4 помер 24.06.2013 року (а.с.14).

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є донькою та дружиною, відповідно, померлого ОСОБА_4

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 07.08.2006 року, ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 4,4275 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424280500:02:000:0069, розташована за адресою: с. Андріївка, ОСОБА_3 сільська рада, діл. 26 (а.с.15).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 36201235 від 24.12.2013 року, у Другій слов'янській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа № 353/2013 від 24.12.2013 року після смерті ОСОБА_4 (а.с.16).

Як вбачається з постанови Другої слов'янської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.11.2017 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті чоловіка та батька ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку, у зв'язку з відсутністю документа, який посвідчує право власності на вказану земельну ділянку на ім'я померлого та відсутністю доказів родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.17).

Відповідно до відповіді Другої слов'янської державної нотаріальної контори від 06.12.2017 року вбачається, що після померлого 24.06.2013 року ОСОБА_4 заведено спадкову справу за заявою про прийняття спадщини за законом ОСОБА_2 Також спадкоємцем є донька ОСОБА_1, яка фактично прийняла спадщину - зареєстрована разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини. Заповіти від імені померлого не посвідчувались (а.с.41).

Вирішуючи питання стосовно визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав, що передбачено ч. 1 ст. 125 ЗК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Тому зареєструвати право власності на земельну ділянку належним чином за померлим ОСОБА_4 або встановити факт, що має юридичне значення, а саме належності документу Державного акту на право власності на земельну ділянку за останнім, є неможливим.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У відповідності зі ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або спадкоємцем незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 року № 899-1У, право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом чи Державним актом.

У відповідність до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності документа, який посвідчує право власності на вказану земельну ділянку на ім'я померлого та відсутності доказів родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності зі ст. 1268 ЦК України визнається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не приймати її. Спадкоємцем майна ОСОБА_4 є позивачі по справі, які прийняли спадщину, звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Виходячи з вищенаведеного, з огляду на перелічені обставини справи, закон надає право суду ухвалити рішення щодо визнання за позивачами права власності на земельну ділянку, що створене на законних підставах, оскільки зробити це у якийсь іншій спосіб є неможливим, тому право позивачів є порушеним і підлягає захисту.

Позивачі не вимагають компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі викладеного й керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, 15, 16, 25, 316-319, 328, 331, 392, 1268, 1269, 1296 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 4,4275 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424280500:02:000:0069, що розташована за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Андріївка, ОСОБА_3 сільська рада, діл. 26, після померлого ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 4,4275 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424280500:02:000:0069, що розташована за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Андріївка, ОСОБА_3 сільська рада, діл. 26, після померлого ОСОБА_4.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_9