Постанова

від 11.06.2007 по справі 37/562-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2007

р.                                                          

Справа АДРЕСА_17/562-06

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В.О.,

судді Білоконь Н.Д., Сіверін В.І.

при секретарі Криворученко О.І.

за

участю представників сторін:

позивача - Поддашкіної О.Ю., довіреність б/н від 10.12.2006 року;

відповідача - ОСОБА_2, копія довіреності  НОМЕР_1;

третьої особи -Бабича О.Є., копія постійної довіреності № 5 від

03.01.07р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача

(вх. НОМЕР_2) на рішення господарського суду Харківської області від

16.04.07 р. по справі АДРЕСА_17/562-06

за позовом ТОВ фірми

"Садко, ЛТД", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1, м. Харків

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору - Управління містобудування та архітектури Харківської

міської ради, м. Харків

про усунення перешкод у здійсненні права

власності,

встановила:

Позивач -ТОВ “Садко, ЛТД”, звернувся до господарського суду

Харківської області з позовом до АТ “ІНФОРМАЦІЯ_1” про зобов”язання відповідача

усунути перешкоди у здійсненні ТОВ “Садко, ЛТД” права власності на нежитлові

приміщення напівпідвального поверху будинку АДРЕСА_1 шляхом припинення

будівництва балконів та окремих входів до квартири АДРЕСА_1 та зобов”язання

відповідача привести фасад приміщення квартири АДРЕСА_1 у стан, що існував до

початку виконання будівельних робіт, шляхом знесення самовільно розташованих

входів у квартиру та вбудованих у квартиру балконів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2007

року первісного відповідача -АТ “ІНФОРМАЦІЯ_1” змінено на належного відповідача

-фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 та залучено до участі у справі  третю особу на стороні відповідача, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору -Управління містобудування та

архітектури Харківської міської ради.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2007

року (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю. Зобов"язано ФОП

ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні ТОВ 

"Садко, ЛТД" права власності на нежитлові приміщення

напівпідвального поверху будинку АДРЕСА_1 шляхом припинення будівництва

балконів та окремих входів до квартири АДРЕСА_1 протягом 10-ти діб з дня

набрання  рішенням законної сили.

Зобов"язано відповідача привести фасад приміщення квартири АДРЕСА_1 у

стан, що існував до початку виконання будівельних робіт, шляхом знесення

самовільно розташованих входів у квартиру та вбудованих у квартиру балконів

протягом 10-ти діб з дня набрання рішенням законної сили. Стягнуто з

відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат

зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився,

звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, в якій посилається на неповне та необ"єктивне встановлення судом

першої інстанції всіх обставин справи. Просить оскаржуване рішення скасувати,

справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

05.06.2007 року через канцелярію суду від відповідача надійшли

доповнення до апеляційної скарги, в яких відповідач вказує на те, що 16 травня

2007 року рішенням Київського районного суду м. Харкова у справі № 2-2774/07/04

за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Харкова в особі Харківської

міської ради про визнання права власності прийнято рішення, яким позов

задоволено, визнано право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення першого

поверху (колишня квартира АДРЕСА_1) з влаштуванням окремого входу та двох

сходин загальною площею188,0 кв.м. в літ “А-4”, розташованих по АДРЕСА_1.  На підставі чого  відповідач просить апеляційну скаргу

задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області  скасувати, а справу направити на новий

розгляд.

07.06.07р. позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в

яких з доводами скарги не погоджується, просить апеляційну скаргу залишити без

задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції -без змін.

В додаткових запереченнях 

на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що посилання відповідача на

рішення Київського районного суду від 16.05.2007 року є недоречними, оскільки

місцевим судом при винесенні даного рішення не встановлено фактів, що

підлягають доказуванню у даній господарській справі, не встановлювались та не

досліджувались питання щодо відхилення відповідача від робочого, узгодженого з

ТОВ фірма “Садко, ЛТД” проекту реконструкції. На цій підставі позивача вважає,

що   рішення місцевого суду не є

обов”язковим для господарського суду в розумінні статті 35 ГПК України та не є

підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.   Позивач просить апеляційну скаргу залишити

без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області - без змін.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів

заперечує, посилаючись на порушення відповідачем , викладених в постанові

НОМЕР_3 у справі  про адміністративне

правопорушення від 18.01.07р., і на цій підставі вважає рішення суду першої

інстанції обгрунтованим, та  таким, що не

підлягає скасуванню з мотивів, наведених в апеляційній скарзі. Просить скаргу

залишити без задоволення. 

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної

скарги, доповнень до апеляційної скарги, відзивів на неї, заслухавши пояснення

представників сторін,  перевіривши

правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським

судом першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю фірма «САДКО,

ЛТД»є власником нежитлового приміщення загальною площею 331,5 кв.м.

напівпідвального поверху будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу

від 25.02.2004 року (арк. спр. 11-12), укладеного між ТОВ фірма «САДКО,ЛТД»та

Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської Ради. Акт

прийому-передачі НОМЕР_4 ( арк. спр. 10) підтверджує передачу нежитлових

приміщень напівпідвального поверху № 1-30 , літ “А-4” загальною площею 331,5

кв.м. за адресою АДРЕСА_1  позивачу. Право

власності позивача на вказане приміщення зареєстровано  КП “Харківське МБТІ” за НОМЕР_5.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та

підтверджується матеріалами справи, 

вказане нежитлове приміщення використовується позивачем з метою здійснення

підприємницької діяльності як об'єкт громадського харчування та фактично

знаходиться під квартирою АДРЕСА_1, загальною площею 157,6 кв.м., яка на праві

власності належить відповідачу -ОСОБА_1, що підтверджується  договором дарування від 26.07.2002 р. (арк.

спр. 40).

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на

порушення відповідачем приписів статей 23, 28, 29 Закону України «Про

планування і забудову територій», статті 103 Земельного Кодексу України, що

встановлює зміст добросусідства та регламентує неприпустимість використання

земельної ділянки способом, що не дозволяє іншим власникам використовувати

належне їм майно, статтей 5, 8, 21 Закону України «Про основи містобудування»,

які  передбачають забезпечення урахування

законних інтересів та вимог власників та користувачів земельних ділянок та

будівель, що оточують місце будівництва. А саме, позивач посилається на те, що

відповідач проводить роботи по реконструкції нежитлового приміщення всупереч

затвердженому робочому проекту, з недодержанням розмірів здійснюваних прибудов

(балконів), фактично ним виконано будівництво двох окремих входів (з головного

фасаду будинку та фасаду будинку з боку вул. Гіршмана), при цьому вхід до

приміщення з головного фасаду будинку обладнаний відповідачем двома не

передбаченими та не узгодженими із позивачем та органом місцевого

самоврядування сходами. Внаслідок зазначених порушень вхід до приміщення ТОВ

фірма «САДКО,ЛТД»та вікна підприємства перекриті, труби лівневих стоків

відрізані. На цій підставі позивач вважає порушеними свої права, гарантовані

статтями 41, 42 Конституції України щодо 

безперешкодного володіння та користування нежитловим приміщенням по

АДРЕСА_1, оскільки неправомірними діями відповідача створено неможливість

нормального користування нежитловим приміщенням та відповідно обмежено право

позивача на підприємницьку діяльність, безпосередньо пов'язану з експлуатацією

зазначеного нежитлового приміщення.

З матеріалів справи вбачається наступне. Відповідно до рішення

Виконавчого комітету Харківської міської ради НОМЕР_5  квартиру АДРЕСА_1, розташовану у жилому

будинку по АДРЕСА_1  переведено у

нежитлове приміщення та дозволено відповідачу виконати реабілітаційні роботи,

пов”язані з реконструкцією нежитлового приміщення під магазин непродовольчих

товарів з улаштуванням окремого входу (арк. спр. 44). Пунктом 1 вказаного

рішення відповідачу встановлено термін проведення реконструкції приміщення - до

01.12.2006 року.

Пунктом 2.4. рішення Харківської міської Ради НОМЕР_5 передбачено

необхідність погодження робочого проекту до початку реконструкції та отримання

відповідачем відповідного дозволу на виконання реконструкції в інспекції

Держархбудконтролю Головного управління містобудування, архітектури та

земельних відносин.

Згідно паспорту зовнішньої відділки робочого проекту

реабілітаційних робіт, пов'язаних з реконструкцією нежитлових приміщень

(колишня квартира АДРЕСА_1) під магазин непродовольчих товарів з влаштуванням

окремого входу по вул. Сумська у місті Харкові, виконаного Інститутом

Харківпроект (ТОВ Територіально-спеціалізований проектний інститут по

плануванню і забудові міста Харкова та Харківської області) (арк.

спр.45-51)  фізичній особі-підприємцю

ОСОБА_1 дозволено реконструкцію головного фасаду приміщення шляхом будування

окремого входу з одними сходами у приміщення з правої сторони входу до

приміщення ТОВ фірма «САДКО,ЛТД», розташованого на першому поверсі будинку № 46

по вул. Сумській у місті Харкові.

18.01.2007 року інспекцією Держархбудконтролю ВК Харківської

міської ради складено протокол про адміністративне правопорушення, яким

зафіксовано факт неотримання відповідачем дозволу на виконання будівельних

робіт, початок вказаних робіт  з

відхиленням від узгодженого проекту, а також 

винесено постанову про адміністративне правопорушення НОМЕР_3, якою на

відповідача накладено адміністративний штраф ( арк. спр. 53,54). 

Як вбачається з рішення Київського районного суду м. Харкова у

справі № 2-2774/07/04 від 16.05.2007 року (наданого відповідачем з доповненнями

до апеляційної скарги від 05.06.07р.), яке оскаржене не було та набрало

чинності, за результатами проведених ОСОБА_1 реабілітаційних робіт належних їй

нежитлових приміщень (влаштування окремого входу, добудова веранди з окремими

сходинами та других сходів по вул. Гіршмана), їх  площа збільшилась до 188,0 кв.м. та фактично

ОСОБА_1 створено нове майно. У зв”язку з тим, що ОСОБА_1 нове майно побудовано

без належного дозволу, вона звернулась до суду з позовом до територіальної

громади м. Харкова в особі Харківської міської ради про визнання права власності

на новостворене майно в порядку статті 331 Цивільного кодексу України.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 травня 2007

року  у справі № 2-2774/07/04 за позовом

ОСОБА_1 до територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради

про визнання права власності позов задоволено, визнано право власності ОСОБА_1

на нежитлові приміщення першого поверху (колишня квартира АДРЕСА_1) з

влаштуванням окремого входу та двох сходин загальною площею188,0 кв.м. в літ

“А-4”, розташованих по АДРЕСА_1.

01.06.2007 року КП “Харківське міське бюро технічної

інвентаризації”  за НОМЕР_6 зареєстровано

за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №3-1,3-3, 3-3а,

3-4-:-3-6,3-10, І в літері “А-4” площею 188,0 кв.м.  за адресою : АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу

України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є

обов”язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають

значення для вирішення спору.

Оскільки Київським районним судом м.Харкова за ОСОБА_1 визнано

право власності на новостворену річ, в тому вигляді, в якому вона перебуває

внаслідок проведених реабілітаційних робіт (з відхиленням від узгодженого

проекту реконструкції, без отримання дозволу на виконання реконструкції) і дане

рішення не було оскаржено сторонами у цивільній справі і набрало законної сили,

то факт визнання за ОСОБА_1 права власності на новостворену в процесі

реконструкції річ, є обов”язковим для господарського суду при розгляді даної  справи щодо 

зобов”язання відповідача припинити будівництво балконів та окремих

входів до квартири АДРЕСА_1 та зобов”язання 

відповідача привести фасад приміщення квартири АДРЕСА_1 у стан, що

існував до початку виконання будівельних робіт, шляхом знесення самовільно

розташованих входів у квартиру та вбудованих балконів.

З огляду на вказане позовні вимоги щодо зобов”язання відповідача

припинити будівництво балконів та окремих входів до квартири АДРЕСА_1

задоволенню не підлягають, оскільки факт будівництва вже відбувся,

реабілітаційні роботи відповідачем вже закінчено, про що зазначено в рішенні

Київського районного суду м.Харкова у справі № 2-2774/07/04 від 16.05.07р., а

тому заборонити здійснювати дії, здійснення яких вже закінчен і в задоволенні

даних позовних вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог про приведення фасаду приміщення квартири

АДРЕСА_1 у стан, що існував до початку виконання будівельних робіт, шляхом

знесення самовільно розташованих входів у квартиру та вбудованих балконів,

колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 376 Цивільного Кодексу України

житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним

будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не

була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно

затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, не набуває права

власності на це майно. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно

може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне

будівництво на земельній ділянці, що не була ій відведена для цієї мети, за

умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване

нерухоме майно.

Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право

власності на новостворене нерухоме майно 

(житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення

будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно

відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з

моменту державної реєстрації.

Рішенням від 16.05.07р. Київського районного суду м. Харкова

визнано право власності ОСОБА_1 на новостворене самочинно збудоване нежитлове

приміщення  на підставі статей 331 та 376

Цивільного кодексу України. 01.06.2007 року право власності на нежитлові

приміщення зареєстровано за ОСОБА_1

На підставі вказаного позовні вимоги щодо приведення фасаду

приміщення квартири АДРЕСА_1 у стан, що існував до початку виконання

будівельних робіт шляхом знесення самовільно розташованих входів у квартиру та

вбудованих балконів не підлягають задоволенню у зв”язку з тим, що вказані

преміщення після визнання рішенням суду права власності на них за відповідачем,

не мають статусу самочинного будівництва, а є власністю відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 321 Цивільного кодексу України право

власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права

чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 1 статті 317 Цивільного кодексу України

власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм

майном.

Статтею 4 Закону України “Про власність” передбачено, що власник

на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Пунктом 1 статті 6 Закону України “Про власність” передбачено, що

власник має право використовувати належне йому майно для підприємницької

діяльності.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає рішення господарського

суду Харківської області таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги

такими,  що задоволенню не підлягають.

        Керуючись статтями

33, 35, 36, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,

колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області у справі

№37/562-06 від 16.04.2007 року скасувати.    

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

         Головуючий суддя                                                                   

Фоміна В.О. 

                                 Суддя                                                                  

Білоконь Н.Д.

                                Суддя                                                                   

Сіверін В.І.