Ухвала

від 12.12.2017 по справі 1/117-42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"12" грудня 2017 р. Справа № 1/117-42

Суддя господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В-сервіс"

на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області

у справі №1/117-42

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В-сервіс"

до підприємця Калюжиної Ольги Михайлівни

про стягнення 10 776,10 грн., розірвання договорів оренди та суборенди і зобов'язання передати усе майно отримане за договорами оренди на загальну суму 76417грн. 54 коп.

за участю представників сторін:

від стягувача (скаржника): н/з

від боржника: н/з

від ВДВС: н/з

встановив: 30.10.2017р. та повторно 15.11.2017р. скаржник - ТОВ "Р.Е.Й.В-сервіс" звернувся до господарського суду із скаргою, в якій просить суд поновити строк для подання скарги, визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області від 31.12.2014р. про закінчення виконавчого провадження №31526646 при виконанні наказу господарського суду Волинської області №1/117-2 від 21.09.2009р. з підстав п.11 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження". Наказ господарського суду Волинської області від 21.09.2009р. №1/117-2 просить повернути у Другий відділ державної виконавчої служби міста Луцьк для подальшого виконання.

Посилається на те, що дії державного виконавця при винесенні вказаної поставнови є протиправними, оскільки останній не здійснив всіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", дій щодо фактичного повного виконання рішення суду. Крім того, зазначає, що про винесення даної постанови йому стало відомо лише після отримання від ВДВС листа від 17.10.2017р. у відповідь на заяву про надання інформації про хід виконавчого провадження.

До поданої скарги скаржником долучено копії постанови про відкриття та закінчення виконавчого провадження та копії листів.

Ухвалою суду від 01.11.2017р. скаргу ТОВ "Р.Е.Й.В-сервіс" було повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвалою суду від 17.11.2017р. розгляд скарги було призначено на 12.12.2017р.

Представники скаржника, боржника та ВДВС в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд скарги у суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

На адресу суду від ВДВС надійшло клопотання про залишення скарги без розгляду, в якому останній зазначає, що скаржником пропущений 10-денний строк для оскарження дій державного виконавця, поважності причин пропуску строку скаржником не наведено, а тому скаргу слід залишити без розгляду.

Боржник письмових пояснень щодо скарги не подав.

Ухвала суду від 17.11.2017р. направлялася боржнику за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернулася на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти Причина повернення: за закінченням строку зберігання .

Відповідно до абз.3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає, що виконав обов'язок щодо повідомлення боржника про вчинення процесуальних дій.

11.12.2017р. на адресу суду від скаржника (стягувача) надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги в зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

Клопотання скаржника про відкладення розгляду скарги відхилено судом, оскільки відповідно до ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Суд звертає увагу на те, що представництво інтересів в суді не обмежене певним колом осіб, а надання додаткових пояснень та доказів по справі в господарському судочинстві не ставиться в залежність від явки уповноважених представників у судове засідання.

Відкладення розгляду скарги є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Дослідивши додані до скарги докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.09.2009 р. по справі № 1/117-42 зобов'язано підприємця Калюжину Ольгу Михайлівну передати на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В-сервіс" усе майно отримане за договорами оренди на загальну суму 76 417 грн. 54 коп.:

- кавоварку Brugnetti C 2gr в кількості 1 шт. вартістю 22651,20 грн., кавомолку OBEL EB в кількості 1 шт. вартістю 3088,80 грн., отримані згідно договору №СО-113 від 08.04.2008 року;

- кавоварку Бліц 204 CL №072132 в кількості 1 шт. вартістю 3348,80 грн., отриману згідно договору №СО-136 від 24.04.2008 року;

- кавоварку Бліц 206 CL №080607 в кількості 1 шт., кавоварку Бліц 206 CL №080624 в кількості 1 шт., кавоварку Бліц 206 CL №080621 в кількості 1 шт., кавоварку Бліц 206 CL №080613 в кількості 1 шт., отримані згідно договору №СО-212 від 20.06.2008 року, загальною вартістю 12 513,28 грн.;

- кавоварки Бліц 206 CL в кількості 5 шт., отримані згідно договору №СО-288 від 12.06.2008 року, загальною вартістю 15 121,60 грн.;

- кавоварки Бліц 206 CL в кількості 4 шт., отримані згідно договору №СО-296 від 19.08.2008 року, загальною вартістю 11 847,68 грн.;

- кавоварку Реді сенсор 510 DA №050452 в кількості 1 шт. вартістю 7846,18 грн., отриману згідно договору №ОР-122 від 16.04.2008 року.

На виконання даного рішення господарським судом видано наказ № 1/117-2 від 21.09.2009р.

17.02.2012 за заявою ТОВ "Р.Е.Й.В.-сервіс" на підставі наказу суду старшим державним виконавцем Пирогою С.С. відкрито виконавче провадження №31526646.

Супровідним листом №4006 від 17.02.2012р. копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2012р. направлено боржнику та для відому ТОВ "Р.Е.Й.В.-сервіс".

31.12.2014р. заступником начальника Бондаруком П.В. винесено постанову про закінчення виконавчого проваджнення з примусового виконання наказу суду №1/117-2 від 21.09.2009р. на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається із супровідного листа від 31.12.2014р. за вих.№46080, постанову ВДВС про закінчення виконавчого провадження надіслано ТОВ "Р.Е.Й.В.-сервіс" та підприємцю Калюжиній О.М., а оригінал виконавчого документа повернуто до суду.

Скаржник вказує, що у зв'язку із відсутністю інформації щодо здійснення виконавчих дій, листом від 08 травня 2017 року № 8 ТОВ Р.Е.Й.В.-СЕРВІС звернулось до Другого відділу ДВС міста Луцька з заявою про надання інформації про хід виконавчого провадження, однак відповіді не отримало. Лише після надіслання на адресу Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області та Департаменту державної виконавчої служби скарги на бездіяльність державного виконавця від 20.09.2017р., на адресу ТОВ Р.Е.Й.В-СЕРВІС надійшов лист від 17.10.2017р. за вихідним номером 03-04-36/37247, в якому повідомлялось, що рішення суду без участі боржника виконати не можливо, а тому 31.12.2014р. у відповідності до п.11 ч.1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якого направлено сторонам виконавчого провадження для відому, а оригінал виконавчого документа направлено до господарського суду Волинської області.

Звернувшись із даною скаргою до суду в листопаді 2017 року, скаржник - ТОВ Р.Е.Й.В-СЕРВІС просить поновити строк для подання скарги, вказуючи, що про закінчення виконавчого провадження йому стало відомо лише після отримання листа ВДВС від 17.10.2017р. Вважає, що він в межах строків звернувся зі скаргою на дії державного виконавця, однак ухвалою від 01.11.2017р., яку скаржником отримано 09.11.2017р., скаргу на дії державного виконавця повернуто судом без розгляду.

Вказані посилання суд вважає такими, що не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав , свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону № 606-14 від 21.04.1999р.) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була надіслана на адресу стягувача 31.12.2014р. супровідним листом за вих № 46080 простою кореспонденцією відповідно до вимог вказаного Закону.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм виконавчого провадження. А отже, посилання скаржника на те, що протягом тривалого часу і аж до 2017р., останній не отримував конкретної інформації стосовно виконавчих дій щодо наказу суду №1/117-2 від 21.09.2009р., при цьому, посилаючись лише на заяву про надання інформації про хід виконавчого провадження від 08.05.2017р. за вих.№8 та скаргу на бездіяльність державного ви конаця від 20.09.2017р. за вих.№32, з якими стягувач звертався до ВДВС, не можуть бути прийняті судом в якості доказів, які би підтверджували необізнаність скаржника про його порушене право.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ТОВ "Р.Е.Й.В.-сервіс", маючи постанову про відкриття виконавчого провадження №31526646 від 17.02.2012р. з ідентифікатором доступу, мало можливість у будь-який час ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження через мережу Інтернет у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.

Тобто, скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про реалізацію ним права ознайомитися (на протязі строку передбаченого для здійснення дій з виконання рішення) з матеріалами виконавчого провадження.

Таким чином, зважаючи на те, що зі скаргою скаржник звернувся у листопаді 2017 року, суд приходить до висновку, що строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби скаржником пропущено,

Згідно п.9.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", встановлений у частині першій статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК виноситься ухвала.

Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Скаржником не наведено та не подано доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску останнім строку для подання скарги на бездіяльність ВДВС, а тому в поновленні пропущеного строку для подання скарги слід відмовити, а скаргу залишити без розгляду.

Відповідно до ч.1ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ухвалив:

1. В поновленні пропущеного строку для подання скарги відмовити.

2. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В-сервіс" на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області залишити без розгляду.

Суддя О. Г. Слободян