Постанова

від 13.11.2017 по справі 904/9615/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 року Справа № 904/9615/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Ємельянова А.С., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі за заявою про№ 904/9615/16 Господарського суду Дніпропетровської області Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віртутем Соліс" до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" простягнення 1590634,33 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 у справі № 904/9615/16 (суддя Фещенко Ю.В.) відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2017 у справі № 904/9615/16 таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 904/9615/16 (у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б.-головуючого, Білецької Л.М., Євстигнеєва О.С.) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 у справі № 904/9615/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 904/9615/16, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 904/9615/16 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення заяви.

У касаційній скарзі заявник посилається на недотримання судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 у справі № 904/9615/16 (суддя Петренко І.В.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі № 904/9615/16 (у складі колегії суддів: Пархоменко Н.В.-головуючого, Коваля Л.А., Чередка А.Є.) частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртутем Соліс"; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртутем Соліс" (50082, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Чарівна, 22-А, приміщення 4; ідентифікаційний код 40008728) 1328303,49 грн. (один мільйон триста двадцять вісім тисяч триста три грн. 49 коп.) основного боргу; 224142,14 грн. (двісті двадцять чотири тисячі сто сорок дві грн. 14 коп.) пені; 25477,30 грн. (двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят сім грн. 30 коп.) 3% річних; 54828,01 грн. (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот двадцять вісім грн. 01 коп.) інфляційних втрат; 24491,37 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто одна грн. 37 коп.) витрат з оплати судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення суду у даній справі Господарським судом Дніпропетровської області 10.02.2017 видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017 у справі № 904/9615/16 (у складі колегії суддів: Селіваненка В.П.-головуючого, Бондаря С.В., Студенця В.І.) частково задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі № 904/9615/16 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

До Господарського суду Дніпропетровської області 16.02.2017 звернулося ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" із заявою та доповненнями до неї від 29.05.2017 (том 2 а. с. 170-171) про визнання наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню, а також просив стягнути з позивача суму 1657242,31 грн. грошових коштів отриманих за наказом суду від 10.02.2017 у справі № 904/9615/16.

Заяву обґрунтовано тим, що відповідачем на виконання рішення суду від 07.12.2017 у справі № 904/9615/16 за платіжним дорученням № 3366 від 14.02.2017 перераховано позивачу грошові кошти у сумі 1657242,31 грн. Рішення Господарського суду на підставі якого видано наказ скасоване постановою Вищого господарського суду України.

Відповідно до ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Вказану заяву прийнято до провадження ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2017.

За результатами розгляду заяви місцевим господарським судом відмовлено в її задоволенні у зв'язку з відсутністю передбачених ст. 117 ГПК України підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Господарським судом зазначено, що наказ від 10.02.2017 видано на виконання рішення, яке набрало законної сили та на момент видачі наказу залишалося не виконаним, тобто наказ видано не помилково. Крім цього на момент скасування рішення господарського суду наказ виконано, що унеможливлює застосування ст. 117 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

У п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що ч. 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Судами встановлено, що вказаний наказ видано 10.02.2017, а виконано боржником в повному обсязі 14.02.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 3366 (том 1 а. с. 230).

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017 у справі № 904/9615/16 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі № 904/9615/16 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Виконання рішення суду у даній справі відбулося до його скасування касаційною інстанцією, тому суди дійшли до правильного висновку, що застосування ч. 4 ст. 117 ГПК України в даній ситуації є неправильним.

Суд апеляційної інстанції правомірно вважає, що господарський суд дійшов до висновку щодо відсутності підстав для визнання оскаржуваного наказу таким, що не підлягає виконанню, висновок суду щодо стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 1657242,31 грн., також є правильним, оскільки зі змісту ч. 4 ст. 117 ГПК України суд може стягнути на корить боржника безпідставно одержане за наказом одночасно із визнанням наказу таким, що не підлягає виконанню.

В даному випадку, обставини, що зумовлюють визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відсутні, тому неможливим є стягнення отриманого на підставі зазначеного наказу.

Оцінивши обставини справи, суд апеляційної інстанції правомірно вважає, що у даному випадку підлягає застосуванню ст. 122 ГПК України, яка передбачає поворот виконання рішення у зв'язку із скасуванням рішення чи постанови.

Вказаною статтею передбачено зворотнє стягнення сум за виконаним рішенням, або постановою тільки при наявності прийняття нового рішення за результатами перегляду справи. У даній справі після скасування нове рішення не приймалося, тому відсутні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та стягнення отриманих за наказом сум.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;

4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Відповідно до ст. 111 13 Господарського процесуального кодексу ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 904/9615/16 Господарського суду Дніпропетровської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 904/9615/16 Господарського суду Дніпропетровської області підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 904/9615/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 904/9615/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Карабань В.Я. Ємельянова А.С.