Ухвала від 11.12.2017 по справі 906/642/17

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" грудня 2017 р. Справа № 906/642/17.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Давидюка В.К., розглянувши скаргу на дії органу ДВС у справі

за позовом: Прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Любарської районної державної адміністрації Житомирської області

до: Фізичної особи-підприємця Слободянюка Максима Леонідовича

про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 07.02.17. №3, припинення

зобов'язання за договором на майбутнє

за участю представників сторін:

від прокуратури: Дереча І.В. - посвідчення №023362 від 04.12.2013;

від боржника: Слободянюк М. Л. - приватний підприємець;

від ВДВС: Бенедюк Т.М. - начальник, посв.№ЖИ0125 від10.05.2017

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.08.2017 позов Прокуратури Житомирської області задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу №3 від 07.02.17., укладений між відділом освіти Любарської районної державної адміністрації Житомирської області та фізичною особою-підприємцем Слободянюком Максимом Леонідовичем про закупівлю продуктів харчування на суму 185219,00 грн та припинити зобов'язання на майбутнє; стягнуто з відділу освіти Любарської районної державної адміністрації Житомирської області на користь прокуратури Житомирської області 800,00 грн. судового збору; стягнуто з фізичної особи-підприємця Слободянюка Максима Леонідовича на користь прокуратури Житомирської області 800,00 грн. судового збору.

15.09.2017 на виконання зазначеного рішення видано накази №906/642/17.

13.11.2017 до суду від Прокуратури Житомирської області надійшла скарга на дії Любарського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, відповідно до якої скаржник просить суд визнати незаконними дії старшого державного виконавця Любарського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 26.10.2017 при примусовому виконанні наказу суду №906/642/17 від 15.09.2017 та скасувати вказане повідомлення.

Ухвалою суду від 14.11.2017 скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 28.11.2017 суд відклав розгляд скарги.

07.12.2017 від приватного підприємця Слободянюка М.Л. через службу діловодства надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів про сплату судового збору на користь прокуратури Житомирської області, який стягнуто за рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.08.2017 у справі 906/642/17 в розмірі 800,00 грн. На підтвердження чого до заяви додано платіжне доручення №184 від 11.09.2017 та виписка з особового банківського рахунку .

Прокурор в засіданні суду визнала, що боржник сплатив суму заборгованості, однак скаргу на дії органу ДВС підтримала.

Представник Любарського районного ВДВС в судовому засіданні зазначила про відсутність можливості відкриття виконавчого провадження без зазначення дати народження боржника. Автоматизована система виконавчого провадження унеможливлює реєстрацію дії про відкриття виконавчого провадження без внесення таких даних. Разом з тим, надала додаткові заперечення на скаргу, в яких вказано про правомірність дій державного виконавця. При цьому, боржник виконав рішення суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд прийшов до висновку про задоволення скарги.

Як вбачається із скарги, Прокуратура Житомирської області просить суд визнати незаконними дії старшого державного виконавця Любарського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 26.10.2017 при примусовому виконанні наказу суду №906/642/17 від 15.09.2017 та скасувати вказане повідомлення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); р е є с т р а ц і й н и й н о м е р о б л і к о в о ї к а р т к и п л а т н и к а п о д а т к і в або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) б о р ж н и к а (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

Відповідно до ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Згідно з ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Поняття юридичної особи визначено у ст. 80 ЦК України, згідно з якою юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Як передбачено частинами 1,2 ст. 50 ЦК України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 51 ЦК України).

Відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції України "Статус фізичної особи - підприємця: проблеми застосування законодавства" від 14.01.2011, правоздатність індивідуального підприємця практично прирівнюється до правоздатності юридичних осіб - комерційних організацій. В господарському законодавстві "юридична особа" та "фізична особа - підприємець" охоплюються спільним поняттям "суб'єкт господарювання". Фізична особа - підприємець в цивільно-господарських відносинах є різностороннім учасником. Принципи здійснення ним підприємницької діяльності роблять його подібним до юридичних осіб, тоді як в приватних відносинах, незважаючи на будь-які зміни в його статусі, він залишається бути громадянином - фізичною особою. А тому, слід чітко розмежовувати ці різні сфери відносин. Вбачається, що на підставі правила, встановленого у статті 51 Цивільного кодексу України, до фізичних осіб - підприємців слід застосовувати норми спеціального (господарського) законодавства, якщо предметом регулювання безпосередньо є їх підприємницька діяльність. Натомість, слід брати до уваги норми цивільного законодавства, якщо предмет регулювання виходить за межі підприємницької діяльності, зачіпаючи приватні інтереси суб'єкта, та в повній мірі врегульовується нормами Цивільного кодексу України.

З огляду на зміст викладеного та положення ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", в даному випадку відсутні підстави для ототожнення поняття фізичної особи та фізичної особи-підприємця.

Так, боржником згідно з наказом Господарського суду Житомирської області від 15.09.2017 є фізична особа-підприємець Слободянюк М.Л., а не фізична особа Слободянюк М.Л.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про дату народження фізичної особи-підприєця Слободянюка М.Л.

Разом з тим, наказ Господарського суду Житомирської області від 15.09.2017 у справі 906/642/17 містить всі необхідні реквізити виконавчого документа відповідно до ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, місце реєстрації та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи-підприємця Слободянюка М.Л., що дають змогу ідентифікувати особу боржника.

З огляду на п.3 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" про необхідність зазначення дати народження боржника - фізичної особи, який не є боржником у справі №906/642/17, вказувати дату народження фізичної особи-підприємця Слободянюка М.Л. не є обов'язковим.

Згідно з п.9.13. постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, доводи, викладені у скарзі, суд вважає обґрунтованими та правомірними, а тому скарга на дії Любарського районного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 86,121-2 ГПК України -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Прокуратури Житомирської області на дії органу ДВС задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Любарського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління у Житомирській області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 26.10.2017 з виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/642/17 від 15.09.2017.

3. Скасувати повідомлення Любарського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління у Житомирській області про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 26.10.2017 з виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/642/17 від 15.09.2017.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у встановленому законом порядку.

Суддя Давидюк В.К.

Друк:

1 - в справу

2- прокуратурі Житомирської області

3- відповідачу

4 - Любарському районному відділу ВДВС