Рішення

від 11.12.2017 по справі 188/1676/17

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1676/17

Провадження № 2/188/764/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі Брагін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідачка) про визнання правочину дійсним та визнання права власності.

В обґрунтування позову позивачка зазначає, що 17 червня 2016 року вона за умовами цивільної угоди купила у відповідачки за 35000 грн. будівлю магазину загальною площею 40,5 кв. м з земельною ділянкою несільськогосподарського призначення, виділеною для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0107 га, кадастровий номер № 1223855100:04:002:0093, розташовані по вул. Червона, 80-а в смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області. Відповідачка передала позивачці свідоцтво про право власності на магазин Золушка , державний акт на право власності на земельну ділянку, ключі від магазину, будівлю магазину і власноручно написану розписку про отримання грошей від позивачки. У зв'язку з браком коштів та часу позивачка та відповідачка домовилися провести нотаріальне посвідчення договору купівлі - продажу протягом року після передачі коштів. Також вони домовилися, що за послуги нотаріуса сплачують у рівних частинах. З 17 червня 2016 року і по цей час, позивачка володіє та користується цим магазином і земельною ділянкою, які фактично знаходиться у її власності. Позивачка зазначає, що нею навесні 2017 року за власні кошти проведено поточний ремонт у магазині.

Позивачка вказує, що 12.06.2017 року вона приїхала до відповідачки для того, щоб домовитися з нею про дату поїздки до нотаріуса для укладення договору купівлі - продажу, але відповідачка почала ухилятися від укладення нотаріально договору, посилаючись на те, що у неї зараз відсутні гроші та здоров'я, оскільки вона дуже захворіла, а ті гроші, які отримала від позивачки, вона витратила на своє лікування. На запитання, коли буде посвідчено договір нотаріально, відповідачка повідомила, що як будуть у неї гроші та здоров'я тоді. Позивачка стверджує, що відповідачка умисно ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу будівлі магазину та земельної ділянки, що в свою чергу позбавляє її можливості повноправно розпоряджатися придбаним майном, укладати цивільно-правові угоди стосовно свого майна тощо.

Посилаючись на ст.ст. 41, 92 Конституції України, ст. 220, п. 2 ч. 3 ст. 321 ЦК України, ч. 1 ст. 316 ЦК України, ст.ст. 316, 321, 328, 334, 346, 392, 396, 655, ч. 1 ст. 656 ЦК України, постанову Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав позивачка просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу будівлі магазину загальною площею 40,5 кв. м з земельною ділянкою несільськогосподарського призначення, виділеною для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0107 га, кадастровий номер № 1223855100:04:002:0093, розташованих по вулиці Червона, 80-б в смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 17.06.2016 року між ОСОБА_2 Любов`ю Тимофіївною, як продавцем, і ОСОБА_1, як покупцем. Просить також визнати за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на будівлю магазину загальною площею 40,5 кв. м з земельною ділянкою несільськогосподарського призначення, виділеною для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0107 га, кадастровий номер № 1223855100:04:002:0093, розташовані по вулиці Червона, 80-б, смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Позивачка подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позов підтримала і просила задовольнити.

Відповідачка подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги позивачки визнала.

Згідно з ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши надані позивачкою докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 3 України ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 57 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В судовому засіданні встановлено, що 17 червня 2016 року сторони домовились про купівлю-продаж за 35000 грн. будівлі магазину загальною площею 40,5 кв. м з земельною ділянкою несільськогосподарського призначення, виділеною для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0107 га, кадастровий номер № 1223855100:04:002:0093, розташовані по вул. Червона, 80-а, смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Нормами ст. 665 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу будівлі магазину загальною площею 40,5 кв. м з земельною ділянкою несільськогосподарського призначення, виділеною для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0107 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Зміст договору купівлі-продажу будівлі магазину з земельною ділянкою, розташовані по вул. Червона, 80-а, смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладеного сторонами, викладений в письмовій розписці, підписаній сторонами (а.с.6)

Відповідачка передала позивачці свідоцтво про право власності на магазин Золушка , державний акт на право власності на земельну ділянку, ключі від магазину, будівлю магазину і власноручно написану розписку про отримання грошей від позивачки (а.с. 6).

У зв'язку з браком коштів та часу сторони домовилися провести нотаріальне посвідчення договору купівлі - продажу протягом року після передачі коштів. Також вони домовилися, що за послуги нотаріуса сплачують у рівних частинах.

З 17 червня 2016 року і по цей час позивачка володіє та користується цим магазином та земельною ділянкою, які фактично знаходиться у її власності. Також позивачкою навесні 2017 року за власні кошти проведено поточний ремонт у магазині.

Нормами ч. 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачка як власник майна у вигляді магазину та земельної ділянки передала це майно у володіння позивачці. Сторонами виконано умови, передбачені ст.ст. 334, 655 ЦК України.

Відповідачка відмовилася від укладення договору купівлі-продажу, посилаючись на те, що у неї відсутні гроші та здоров'я, оскільки вона дуже хворіє і витратила на своє лікування ті гроші, які вона отримала від позивачки.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За змістом статті 41 Конституції України, пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Згідно із Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України). До державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте має право на захист свого володіння на підставі статті 396 ЦК України. При цьому слід мати на увазі, що після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов'язання, яке виникло з договору про відчуження майна (пункт 1 частини першої статті 346 ЦК України), а покупець є його законним володільцем. У разі укладення нового договору про відчуження раніше переданого покупцю майна без розірвання попереднього договору чи визнання судом його недійсним продавець несе відповідальність за його невиконання у виді відшкодування збитків новому покупцеві.

Отже, між позивачкою та відповідачкою дійсно було укладено договір купівлі-продажу без дотримання форми його укладення, передбаченої чинним законодавством України, на підтвердження виконання умов якого між сторонами було складено письмову розписку, позивачкою на цей час виконано всі умови договору купівлі-продажу домоволодіння, кошти за придбану будівлю магазину та земельну ділянку під нею вона сплатила відповідачці, володіє та користується придбаним майном, чого не спростовано жодним доказом, але не має можливості належним чином оформити правочин через відмову відповідачки від нотаріального посвідчення, що є підставою для визнання такого правочину дійсним та визнання за позивачкою права власності на придбане за цим правочином нерухоме майно.

Згідно з висновком ТОВ Земля і Право від 14.11.2017 року вартість будівлі магазину загальною площею 40,5 кв. м, що знаходиться по вул. Червона, 80-а, смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, складає 46143 (сорок шість тисяч сто сорок три) грн. (а.с.17-19).

Згідно з висновком ТОВ Земля і Право від 17.11.2017 року вартість земельної ділянки несільськогосподарського призначення, виділеної для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0107 га, кадастровий номер № 1223855100:04:002:0093, що знаходиться по вул. Червона, 80-а, смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, складає 6266 (шість тисяч двісті шістдесят шість) грн. (а.с.13-16).

Рішенням виконавчого комітету Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області № 68 від 30.11.2017 року змінено поштову адресу магазину, який належить відповідачці ОСОБА_2 з № 80-а по вулиці Червона на №80-б по вулиці Червона, в смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с.20).

Виходячи з ціни позову, визначеної за висновками ТОВ Земля і Право від 17.11.2017 року про вартість будівлі магазину і земельної ділянки несільськогосподарського призначення під нею, та вимог пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , позивачкою був сплачений судовий збір, про що до позову додана квитанція банку від 06.12.2017 року (а.с.22).

Статтею 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подачу позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1600 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки слід стягнути документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 640 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 41, 92 Конституції України, ст. 220, п. 2 ч. 3 ст. 321 ЦК України, ч. 1 ст. 316 ЦК України, ст.ст. 316, 321, 328, 334, 346, 392, 396, 655, ч. 1 ст. 656 ЦК України, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , керуючись статтями 3, 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу будівлі магазину загальною площею 40,5 кв. м з земельною ділянкою несільськогосподарського призначення, виділеною для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0107 га, кадастровий номер № 1223855100:04:002:0093, розташованих за адресою: вулиця Червона, 80-б, смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 17.06.2016 року між ОСОБА_2 Любов`ю Тимофіївною, як продавцем, і ОСОБА_1, як покупцем.

Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на будівлю магазину загальною площею 40,5 кв. м з земельною ділянкою несільськогосподарського призначення, виділеною для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0107 га, кадастровий номер № 1223855100:04:002:0093, розташовані за адресою: вулиця Червона, 80-б, смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_3