Рішення

від 25.05.2010 по справі 8/461/08-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2010 р. Справа № 8/461/08-НР

Миколаїв

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агроюг-Миколаїв

54017, АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Багор-Плюс

54001, м. Миколаїв, вул. Карла Лібкнехта, 12

про стягнення коштів в сумі 399 600,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроюг-Миколаїв» звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Багор-Плюс» про стягнення 399600грн. боргу за непоставлений товар на підставі ст. ст. 173, 174. 175 ГК України та ст.ст. 11, 509, 530 ЦК України.

22 квітня 2010 року позивач скерував до суду уточнення до позовної заяви в яких просить стягнути з відповідача 399600 грн. на користь ТОВ Агроюг-Миколаїв на підставі ст.ст. 206, 525, 526, 612 ЦК України .

11 травня 2010 року позивач надав уточнення до позовної заяви в яких остаточно просить суд стягнути з відповідача 399600, 00 грн. суми попередньої оплати, відповідно до умов ст.ст. 206, 530 та ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України .

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з невиконанням відповідачем умов усної угоди щодо передачі позивачу дизельного палива, останній згідно з нормами ст.693 ЦК України має право вимагати повернення суми попередньої оплати за дизпаливо в розмірі 399600 грн.

У відзиві відповідач проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність вимог позивача, оскільки договором поставки № 27/02-1 від 27.02.2008 р. (п.п.1, 6) встановлений обов'язок покупця здійснити 100% попередню оплату; оплата позивачем не проведена, тому зобов'язання щодо поставки товару у відповідача не виникло.

Враховуючи те, що відповідач в судові засідання не з'являвся, усних пояснень не надавав, суд з відзиву вбачає, що відповідач наявність усної угоди між сторонами по спірним відносинам не визнає.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

встановив:

Позивач ґрунтує свої вимоги на підставі усної угоди між сторонами яка була зафіксована 30.04.08 р. Відповідач звертає увагу суду на те, що стягнення боргу відбувається за договором поставки № 27/02-1 від 27.02.2008 р.

Матеріали ж справи свідчать про наступне:

на підставі рахунку - фактури відповідача № 30-04/4 від 30.04.2008 р . позивач перерахував ТОВ Багор -Плюс 399600 грн., як попередню оплату за 74000 л дизпалива, що підтверджено випискою банку від 30.04.2008 р. № 317.

17.06.2008 року сторони в особі керівників товариств склали акт звірки взаємних розрахунків за даними якого кінцеве сальдо в сумі 399600, 00 грн. визначено на користь позивача.

Крім того, між сторонами дійсно, 27 лютого 2008 року було укладено договір поставки № 27/02-1 (оригінал якого було надано позивачем та оглянуто в судовому засіданні) згідно з умовами якого відповідач, як продавець, зобов'язувався передати у власність покупця паливно-мастильні матеріали, а позивач, як покупець, зобов'язався приймати та оплачувати товар на умовах цього договору. Загальна сума поставок за договором визначена сторонами в розмірі 1000000,01 грн.

Позивач стверджує, що цей договір сторонами було розірвано. Судом перевірено зазначений факт та прийнято до уваги, оскільки дійсно відповідно до листа позивача за № 1/21 від 21.03.08 року відповідачем було здійснено повернення грошових коштів позивачу за даним договором в кількості 8 банківських операцій на загальну суму 1000000,01 грн., з яких останній рух коштів згідно банківських виписок на користь позивача відбувся 24.03.08 року.

Рахунок-фактура № 30-04/4 на суму 399600 грн. був виставлений відповідачем позивачу 30.04.08 року, отже вже після того як договір припинив свою дію. Таким чином, позивач цілком правомірно ґрунтує свої позовні вимоги на підставі усної угоди між сторонами.

Відповідно до змісту ст.ст. 202, 206 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та(або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Також, за приписами п.1 та п. 2 ст. 639 ЦК України законодавець визначив, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, по спірним відносинам документами, що підтверджують укладання між сторонами усної угоди, а саме - підставу сплати позивачем відповідачу 399600 грн. та одержання їх останнім виступають рахунок-фактура № 30-04/4 від 30.04.08р. та банківська виписка № 317 від 30.04.08 р.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденній строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки дизпаливо відповідачем не було поставлене позивачу, останній 20.06.2008р. направив боржнику вимогу за № 20/1 , якою просив в десятиденний строк або поставити 74000 л дизпалива, або повернути 399600 грн. за непоставлений товар.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 20.06.08 року про що свідчить відповідний запис, але за даними позивача виконана не була.

Відтак, виходячи з тексту письмової вимоги позивача за № 20/1 від 20.06.08 року відповідач повинен був поставити позивачеві дизпаливо в термін до 28.06.2008 р.

Та, оскільки у встановлений ст. 530 ЦК України строк відповідач не виконав свого зобов'язання щодо поставки 7400 л дизпалива, то згідно з ч.2 ст. 693 ЦК України позивач цілком правомірно вимагає повернення йому суми попередньої оплати в розмірі 399600 грн.

За змістом частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З тексту претензії позивача та реалізації в позові вимоги щодо повернення боржником суми попередньої оплати вбачається, що позивач своїми конклюдентними діями фактично відмовився від прийняття виконання.

Відмова від прийняття виконання в такий спосіб у цьому випадку суд вважає такою, що ґрунтується на спеціальному положенні ч.2 ст.693 ЦК України і є правомірною.

Таким чином, на підставі наведеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Багор-Плюс» (54001 м. Миколаїв, вул. Карла Лібкнехта, 12, ідентифікаційний код 32092731) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроюг-Миколаїв» (54017 АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 33080234) - 399 600,00 грн. попередньої оплати, 3 996,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.Г. Смородінова