Рішення

від 11.12.2017 по справі 922/3651/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р.Справа № 922/3651/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Климентівська дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Охтирка до ТОВ "Механізований будівельний центр", м. Харків про стягнення 10650,12 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 1707 від 17.07.2017 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Климентівська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізований будівельний центр" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 10650,12 грн., з яких: 3215,94 грн. - основна сума заборгованості за договором № 6-п поставки від 04.06.2016 р.; 1492,35 грн. - 3% річних; 5941,83 грн. - інфляційне збільшення суми боргу. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.10.2017 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.11.2017 р. о 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.11.2017 р. розгляд справи відкладено на 11.12.2017 р. о 10:45.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали про порушення провадження у справі, відзив на позовну заяву до суду не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки свого представника у судове засідання не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

04.06.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Механізований будівельний центр" (покупець, відповідач) та філією "Климентівська дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП "Сумський облавтодор" ВАТ Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (постачальник, позивач) був укладений договір поставки № 6-п (надалі - договір).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язувався у порядку та на умовах, визначених договором передати покупцю належні йому матеріали за його заявкою, а саме: асфальтобетонна суміш т. Г в кількості 48,0 т. на суму 49681,44 грн. та бітум БНД 60/90 в кількості 0,294 т. на суму 2366,12 грн., у т.ч. 10409,52 грн. ПДВ 20%, всього - 62457,08 грн.

Також, п. 2.1. договору було передбачено, що ціна договору (вартість матеріалів) складає 62457,08 грн., у т.ч. ПДВ 10409,52 грн.

Відповідно до п.1.2. договору покупець зобов'язувався у порядку та на умовах, визначених договором прийняти та оплатити дані матеріали.

Згідно п. 3.4. договору розрахунок за матеріали здійснюються на умовах повної попередньої оплати згідно з рахунком-фактурою.

Пунктом 4.1. договору було передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених договором.

Відповідно до п.5.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке відбулося під час дії договору (п.5.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем були виставлені відповідачу для оплати рахунок-фактура № СФ-0000194 від 04.06.2016 р. на суму 31228,54 грн. та рахунок-фактура № СФ-0000217 від 10.06.2016 р. на суму 31228,54 грн.

У відповідності з видатковою накладною № РН-0000050 від 04.06.2016 р., позивачем було передано, а представником відповідача ОСОБА_2 за довіреністю № 94 від 04.06.2016 р. прийнято: асфальтобетонну суміш т. "Г" марки II кількістю 24,000 т. на суму 24840,72 грн. та бітум БНД 60/90 кількістю 0,147 т. на суму 1183,06 грн. Загальна сума переданих товарів за накладною склала 31228,54 грн., яку відповідач повинен був сплатити не пізніше дня отримання товару, тобто не пізніше 04.06.2016р.

У відповідності з видатковою накладною № РН-0000054 від 10.06.2016 р., позивачем було передано, а представником відповідача ОСОБА_2 за довіреністю № 105 від 10.06.2016 р. прийнято: асфальтобетонну суміш т. "Г" марки II кількістю 24,000 т. на суму 24840,72 грн. та бітум БНД 60/90 кількістю 0,147 т. на суму 1183,06 грн. Загальна сума переданих товарів за накладною склала 31228,54 грн., яку відповідач повинен був сплатити не пізніше дати отримання товару, тобто 10.06.2016р.

15.03.2017 р. між ДП "Сумський облавтодор" ВАТ Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Механізований будівельний центр" була укладена угода № 1503/17 про проведення заліку взаємної заборгованості.

Згідно платіжного доручення № 156 від 15.03.2017 р. відповідачем було здійснено позивачу перерахування 476000,00 грн. за угодою № 1503/17 від 15.03.2017 р.

12.10.2017 р. між ДП "Сумський облавтодор" ВАТ Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Механізований будівельний центр" була укладена угода № 1210/17 про порядок зарахування платежу. Даною угодою сторонами було здійснено розподіл перерахованої згідно платіжного доручення № 156 суми у розмірі 476000,00 грн., у тому числі частково за договором № 6-п від 04.06.2016 р. на суму 59241,14 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у відповідача перед позивачем за договором № 6-п від 04.06.2016 р. існує заборгованість у розмірі 3215,94 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із положеннями ст.ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором поставки, відповідно до ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З урахуванням вищевикладеного сума зборгованості у розмірі 3215,94 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних втрат, господарським судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума 3% річних у розмірі 1492,35 грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 5941,83 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, господарський суд на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду у розмірі 1600,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 173, 174, 179, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 530, 612, 625, 627, 628, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізований будівельний центр" (61125, м. Харків, вул. Примакова, 46, ідентифікаційний код 34859575) на користь Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (40002, м. Суми, вул. Роменська, 79/2, ідентифікаційний код 31931024) в особі філії "Климентівська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 106, ідентифікаційний код 33698646) заборгованість у розмірі 3215,94 грн.; 3% річних у розмірі 1492,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 5941,83 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 13.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_3