Рішення

від 11.12.2017 по справі 910/16932/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017Справа №910/16932/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доЖитлово-будівельного кооперативу "Керамік" простягнення 11 144 грн 10 коп. Представники: від позивача: Палій Ю.В. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.09.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Київенерго" з вимогами до Житлово-будівельного кооперативу "Керамік" про стягнення заборгованості за угодою про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510292 від 01.07.1997 у розмірі 33 144 грн 10 коп., в тому числі 22 000 грн 30 коп. основного боргу, 9 184 грн 82 коп. інфляційних втрат та 1 959 грн 28 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеної між сторонами угоди про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510292 від 01.07.1997 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість, яка станом на 01.08.2017 складає 22 000 грн 00 коп., крім того у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 1 959 грн 28 коп. та інфляційні втрати у розмірі 9 184 грн 82 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 порушено провадження у справі № 910/16932/17 та справу призначено до розгляду на 09.11.2017.

Судове засідання, призначене на 09.11.2017, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 розгляд справи призначено на 11.12.2017.

04.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1 959 грн 28 коп. 3 % річних та 9 184 грн 82 коп. інфляційних втрат.

Представник відповідача у судове засідання 11.12.2017 не з'явився, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 44231593.

У судове засідання 11.12.2017 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті заявлених позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 1 959 грн 28 коп. 3 % річних та 9 184 грн 82 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, суд розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 959 грн 28 коп. 3 % річних та 9 184 грн 82 коп. інфляційних втрат.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позивних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 11.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.1998 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (енергопостачальна організація за договором) та Житлово-будівельним кооперативом "Керамік" (абонент за договором) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510292, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (далі - договір).

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "Київенерго " , затвердженого загальними зборами акціонерів Акціонерної енергопостачальної організації "Київенерго " (протокол № 2/2013 від 22.04.2013), Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго " перейменована у Публічне акціонерне товариство "Київенерго " у відповідності до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства " від 17.09.2008 № 514-VI.

Положеннями розділу 8 договору встановлено строк дії договору, а саме даний договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.1999. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до пункту 1.1. договору предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених даним договором.

Згідно з пунктом 2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов'язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору.

Відповідно до пункту 2.3.1 договору абонент зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Порядок розрахунків сторони погодили в додатку № 4 до договору, відповідно до умов якого абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 2 за адресою: вул. Червоногвардійська, буд. 38, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, що не мають приладів обліку: щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

24.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом "Керамік" (споживач) укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510292 від 01.07.1997, відповідно до умов якої споживач визнає та підтверджує заборгованість перед енергопостачальною організацією за договором від 01.07.1997 № 510292 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.07.2015 загальною сумою 122 798 грн 52 коп. з ПДВ.

Відповідно до пункту 2 угоди споживач зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 цієї угоди суми протягом липня-грудня 2015 року щомісячними платежами згідно з додатком 1 цієї угоди до 25 числа кожного місяця за тарифною групою згідно з вищевказаним договором.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов угоди про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510292 від 01.07.1997 та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати встановленої суми заборгованості, що підтверджується доданими до матеріалів справи довідками про стан розрахунків за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплоенергію Житлово-будівельним кооперативом "Керамік" за період з липня 2015 року по серпень 2017 року, а також за період з серпня по жовтень 2017 року.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за угодою про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510292 від 01.07.1997, позивачем нараховано відповідачу 1 959 грн 28 коп. 3 % річних та 9 184 грн 82 коп. інфляційних втрат за період прострочення вказаний у розрахунку до позовної заяви.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та доведенням факту несвоєчасності виконання відповідачем грошового зобов'язання за угодою про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510292 від 01.07.1997, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 959 грн 28 коп. 3 % річних та 9 184 грн 82 коп. інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43 ч. 1 та ч. 2 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Керамік" (02152, місто Київ, вулиця Березняківська, будинок 12, ідентифікаційний код 22884838) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго"(01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 3 % річних в розмірі 1 959 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 28 коп., інфляційні втрати в розмірі 9 184 (дев'ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 82 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 13.12.2017

Суддя Н.Б. Плотницька