Рішення

від 05.12.2017 по справі 910/13005/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017Справа №910/13005/17

За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир

до товариство з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс"

про стягнення 19 550,56 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача - Жидецький Г.В. за дов. № 226 від 17.01.17 р.

від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир до товариство з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс" про стягнення 19 550,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 року порушено провадження у справі № 910/13005/17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого військового майна за адресою м. Житомир, вул. Щорса, 99 №71/2011 від 31 жовтня 2011 року, згідно з п.5.15 якого ТОВ Селена Плюс взяло на себе зобов'язання щомісячно компенсувати орендодавцю (КЕВ м. Житомир) кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 13,55 Га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди. Позивачем 14.06.2017р. погашено борг по земельному податку в сумі 69 668,16 грн. В зв'язку цим позивач просить суд стягнути з відповідача 19 550,56 грн компенсації вартості земельного податку за травень 2012 року.

05.12.2017р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача компенсацію земельного податку в порядку регресу.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини своєї неявки суд не повідомляв, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, своїм правом на надання відзиву не скористався.

У судовому засіданні 05.12.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2011 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс"(орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного військового майна № 71/2011 (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно загальною площею 20 484,30 кв. м., що знаходиться у військовому містечку № 2 за адресою : м. Житомир, вул. Щорса, 9.

Згідно п. 7.1. договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

У відповідності до п. 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк 3 роки і більше -не раніше дати державної реєстрації договору) та акту приймання-передачі.

За актом приймання-передачі від 30.10.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв визначене в п. 1.1. договору майно, загальною площею 20 484,30 кв. м., що знаходиться у військовому містечку № 2 за адресою : м. Житомир, вул. Щорса, 99.

Згідно з п.5.15 Договору орендар зобов'язався щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 13,55 га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

Пунктом 10.1. договору сторонами погоджено, що строк дії договору встановлений з 30.10.2011 до 30.09.2014.

Позивач звертався до відповідача із вимогою №2332 від 08.06.2017р. про сплату заборгованості з компенсації земельного податку за травень 2012р. в розмірі 19 550,56 грн.

Правові засади сплати земельного податку встановлені Податковим кодексом України.

За визначенням п. 14.1.72 п. 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно зі статтею 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Таким чином, позивач є платником земельного податку згідно з вимогами ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 14.06.2017р. сплачено у якості погашення податкового зобов'язання з земельного податку 69 668,16 грн.

Отже, позивачем виконано покладений на нього Податковим кодексом обов'язок зі сплати земельного податку.

Судом також встановлено, що згідно з актом прийому-передачі від 30.10.2011 позивач передав, а орендар прийняв визначене в п.1.1. договору майно, загальною площею 20 484,30 кв. м., що знаходиться у військовому містечку №2 за адресою: м. Житомир, вул. Щорса, 99. За умовами п. 5.15 Договору відповідач зобов'язався компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 13,55 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Згідно з ч. 2 ст. 796 ЦК України у договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Виходячи з положень Договору суд приходить до висновку, що сторони визначили розмір земельної ділянки, яка передається відповідачу. Зі змісту Договору вбачається, що сторони погодили передачу відповідачу земельної ділянки розмір якої становить суму площі орендованого нерухомого майна (20 484,30 кв. м.) та прилеглої до будівлі земельної ділянки площею 13,55 га.

Частиною 3 статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, обов'язок відповідача здійснювати оплату за користування земельною ділянкою, на якій розташована отримана ним у найм будівля, є таким, що встановлений актом цивільного законодавства, а саме ст. 756 ЦК України і саме з приписів вказаної статті у відповідача виникає грошове зобов'язання перед позивачем.

При цьому умова Договору про компенсацію відповідачем позивачу сум земельного податку є лише умовою, що дає можливість визначити розмір та порядок здійснення відповідачем оплати за користування земельною ділянкою, право користування якою перейшло до нього згідно укладеного сторонами договору найму будівлі, у той час як сам обов'язок виникає з норми, викладеній у ст. 756 ЦК України.

Відтак, відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу плату за користування часиною земельної ділянки за травень 2012 року, яка визначається у розмірі частини земельного податку, пропорційній площі земельної ділянки, право користування якою набув відповідач у зв'язку з укладенням Договору.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем здійснено розрахунок суми оплати у вигляді компенсації земельного податку, яку відповідач зобов'язаний був здійснити за користування земельною ділянкою. За розрахунком позивача сума оплати становить 19 550,56 грн.

Відповідачем доказів сплати позивачу заборгованості з компенсації земельного податку за травень 2012р. в розмірі 19 550,56 грн. суду не надано, наявність заборгованості не спростовано, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19 550,56 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс" (04112, м.Київ, вул. Дегтярівська, будинок 48, офіс 708, код ЄДРПОУ 30929947) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (10014, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Дмитра Донцова, будинок 20, код ЄДРПОУ 08492505) 19 550 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн 56 коп - суму боргу та 1600 (тисячу шістсот) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повне рішення складено: 12.12.2017 року