Рішення

від 11.12.2017 по справі 910/5362/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017Справа №910/5362/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Київ - 5"

про стягнення 447 965,98 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Палій Ю.В., за довіреністю;

від відповідача: Сенчило В.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго" ) до Житлово-будівельного кооперативу "Київ - 5" (далі - ЖБК "Київ - 5") про стягнення 447 965,98 грн. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.2015 № 1410168.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410168 від 01.12.2005 поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання з оплати поставленої теплової енергії у повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість за період з 01.10.2013 по 01.01.2016 в розмірі 343 774,38 грн.

Крім основної заборгованості, позивач також просить суд стягнути інфляційні втрати в розмірі 95 904,31 грн. та 3 % річних в розмірі 8 287,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 порушено провадження у справі № 910/5362/16 та призначено до розгляду на 11.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 відкладено розгляд справи на 18.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 призначено у справі № 910/5362/16 комплексну судову експертизу із залученням спеціаліста теплотехніка, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса із залученням фахівця в галузі теплопостачання - Єщенка Олександра Івановича.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 провадження у даній справі зупинено до проведення комплексної судової експертизи із залученням спеціаліста теплотехніка та отримання висновку експерта.

На адресу Господарського суду міста Києва з експертної установи надійшли матеріали справи № 910/5362/16 з доданим клопотанням № 4814 від 16.05.2016 про надання Приватним акціонерним товариством "Київенерго" необхідних матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення комплексної судової експертизи за період з 01.10.2013 по 01.05.2016.

Враховуючи викладене, з метою вирішення клопотання експерта про витребування документів, суд ухвалою від 08.06.2016 поновив провадження у справі № 910/5362/16 та призначив до розгляду на 14.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 задоволено клопотання експерта; зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Київенерго" надати до суду документи, необхідні для проведення комплексної судової експертизи та зупинено провадження у справі № 910/5362/16 до проведення комплексної судової експертизи із залученням спеціаліста теплотехніка та отримання висновку експерта.

На адресу Господарського суду міста Києва з експертної установи надійшли матеріали справи № 910/5362/16 з доданою заявою (вих. № 4514 від 22.07.2016), відповідно до якої на адресу ЖБК "Київ - 5" 16.05.2016 був надісланий рахунок для оплати проведення судово-економічної експертизи, проте оплата не надійшла, у зв'язку з чим призначена у справі судова експертиза виконана не була.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2016 поновлено провадження у справі № 910/5362/16 та призначено до розгляду на 13.09.2016.

Через відділ діловодства суду 13.09.2016 від відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної судової експертизи та зупинення провадження у справі (вих. № 63 від 13.09.2016), в якому зазначив про неотримання рахунку від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса для оплати призначеної судом експертизи.

У судове засідання 13.09.2016 представники сторін з'явилися. Представник відповідача у даному судовому засіданні підтримав подане клопотання про призначення комплексної економічної судової експертизи із залученням спеціаліста теплотехніка та просив його задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача про призначення комплексної економічної судової експертизи із залученням спеціаліста теплотехніка.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 призначено у справі № 910/5362/16 комплексну судову експертизу із залученням спеціаліста теплотехніка, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса із залученням фахівця в галузі теплопостачання - Єщенка Олександра Івановича та ухвалою суду від 13.09.2016 зупинено провадження у даній до проведення комплексної судової експертизи із залученням спеціаліста теплотехніка та отримання висновку експерта.

Через відділ діловодства суду 22.11.2016 від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса надійшов лист (вих. № 2/3995 від 11.11.2016), в якому повідомлялося про те, що на адресу експертної установи надійшов лист Єщенка О. І. щодо неможливості участі у проведенні зазначеної судової комплексної експертизи через відсутність згоди на відповідну участь у якості фахівця в галузі теплопостачання. Відповідно до даного листа, Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса просив суд залучити для проведення комплексної судової експертизи у даній справі іншого спеціаліста в галузі теплопостачання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2016 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.12.2016.

У судове засідання 19.12.2016 представник позивача не з'явився.

Представник відповідача підтримав подані раніше клопотання про призначення комплексної економічної судової експертизи та не заперечив проти проведення даної експертизи іншим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 призначено у справі № 910/5362/16 комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 провадження у справі було зупинено.

10.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи, з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи.

Згідно з Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва № 05-23/801 від 10.03.2017 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/5362/16, за результатами якого зазначену справу передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 справа № 910/5362/16 була прийнята до свого провадження суддею Грєховою О.А., розгляд справи призначено на 10.04.2017.

06.04.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Також, 10.04.2017 представником відповідача було подано клопотання, в якому останній зазначив про можливість залучення до проведення судової комплексної експертизи у справі № 910/5362/16 Литвина Вадима, в якості спеціаліста в галузі теплопостачання.

У судове засідання 10.04.2017 представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 10.04.2017 судом, в порядку ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 15.05.2017.

Представники сторін у судове засідання 15.05.2017 з'явились, представник позивача не заперечував проти залучення до участі у проведенні судової експертизи спеціаліста, запропонованого відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 було призначено судову експертизу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 провадження у справі було зупинено.

14.11.2017 до Господарського суду міста Києва від Заступника директора Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Професора М.С. Бакаріуса надійшло повідомлення про поверхня матеріалів справи № 910/5362/16 без виконання разом з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 27.11.2017.

27.11.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 27.11.2017 з'явились.

У судовому засіданні 27.11.2017 судом було оголошено перерву до 11.12.2017.

11.12.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано письмові пояснення.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, проти позову заперечив частково.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.12.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.12.2005 між Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго (постачальник за договором) та Житлово-будівельним кооперативом Київ-5 (споживач за договором) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410168 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в даному договорі.

Відповідно до cтатуту Публічного акціонерного товариства Київенерго , затвердженого загальними зборами акціонерів Акціонерної енергопостачальної організації Київенерго (протокол № 2/2013 від 22.04.2013), Акціонерна енергопостачальна компанія Київенерго перейменована у Публічне акціонерне товариство Київенерго у відповідності до вимог та положень Закону України Про акціонерні товариства від 17.09.2008 № 514-VI.

Пунктом 2.2.2 Договору визначено, що постачальник щомісячно оформляє для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість по кожному особовому рахунку споживача за розрахунковий період (місяць); платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звірки розрахунків та податкові накладні (платнику податку) по кожній отриманій на свій розрахунковий рахунок сумі; корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого споживачем акта за підписом повноваженого представника постачальника).

Згідно з п. 2.2.1 Договору постачальник зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, визначених в додатку 1 до договору.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору споживач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до договору.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2006. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення пункти 4.1, 4.3 Договору).

Порядок розрахунків сторони погодили в додатку № 2 до Договору, відповідно до умов якого розрахунки з споживачами за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації, затвердженими Розпорядженням КМДА від 10.12.2004 № 2249, за кожну відпущену Гігокалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ для розрахунків із житловими організаціями у розмірі 54,42 грн. (опалення 100 %, гаряче водопостачання 100%).

В період дії тарифів договору можливе змінення тарифів (пункт 12 додатку 2 до договору).

Відповідно до пункту 8 додатку 2 до Договору у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Пунктом 9 додатку 2 до Договору передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-4 за адресою: вул. Строкача, 9 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з пунктом 10 додатку 2 до Договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору у період з жовтня 2013 року по січень 2016 року позивач умови Договору виконав належним чином, відповідач в свою чергу, за отриману теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 343 774,38 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями облікових карток (табуляграм) за означений період.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 8 додатку 2 до Договору у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Пунктом 9 додатку 2 до Договору передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-4 за адресою: вул. Строкача, 9 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника та транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком (п. 10 Додатку № 2).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а останній отримав теплову енергію у гарячій воді за період з 01.10.2013 по 01.01.2016 на загальну суму 718 138,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію.

Відповідно до пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007 № 1198, у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Як вбачається з пояснень представника позивача та доданих до матеріалів справи облікових карток, розрахунок кількості фактично спожитої теплової енергії здійснюється з урахування положень пункту 23 Правил користування тепловою енергією, додатку 1 до договору (обсяги постачання теплової енергії), пунктів 7 та 8 додатку 2 до договору.

Як встановлено судом, за період з 01.10.2013 до 01.01.2016 постачальник належним чином виконав взяті на себе зобов'язання з постачання теплової енергії споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, однак споживач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за спожиту теплову енергію у розмірі 343 774,38 грн., що підтверджується обліковими картками та довідкою про надходження коштів за спожиту теплоенергію за період з жовтня 2013 року по січень 2016 року, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи, що не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати отриманих у спірний період від позивача послуг на суму 343 774,38 грн.

При цьому, пунктом 9 додатку 2 до Договору передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-4 за адресою: вул. Строкача, 9 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Поряд з цим, доказів на підтвердження надання відповідачем заперечень на платіжні вимоги-доручення, матеріали справи не містять.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором у заявлений період свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо постачання теплової енергії у гарячій воді.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, враховуючи що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань з поставки теплової енергії у гарячій воді та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті спожитої теплової енергії підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 343 774,38 грн. основного боргу за період з 01.10.2013 по 01.01.2016.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 8 287,29 грн. та інфляційні втрати в розмірі 95 904,31 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

За приписами ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що в матеріалах справи відсутні дані позивача про зазначення температури теплоносія, які він виміряв після джерела теплопостачання на вході в теплову мережу споживачів теплової енергії.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 03.20.2007 № 1198 затверджено Правила користування електричною і тепловою енергією затверджених (далі Правила).

Відповідно до п. 20 Правил користування тепловою енергією - облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Пунктом 23 Правил передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 24 Правил, у разі коли обсяг постачання теплової енергії на межі продажу менший, ніж: зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору.

У разі відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення від затвердженого температурного графіка, передбаченого договором, споживачеві проводиться відповідний перерахунок.

Зі змісту вказаних положень Правил вбачається, пункти 20, 23, 24 містять лише загальний опис параметрів, які мають бути враховані при визначенні обсягів споживання теплової енергії споживачами, та не містить ні алгоритму такого розрахунку ні методики врахування параметрів.

Також, зі змісту Тимчасових правил вбачається, що вони не містять норм права, не визначають прав чи обов'язків громадян, а містять порядок комерційного обліку теплової енергії з урахуванням різних видів мереж та систем теплопостачання, алгоритми розрахунків (математичні формули) та схеми.

Таким чином, позивач правомірно застосував Методику, яка міститься у Тимчасових правил і яка враховує, в тому числі і параметри, які визначені Правилами користування тепловою енергією.

При цьому, відповідач заперечуючи проти позову, надає Висновки про результатами аналізу даних, про нарахування за теплову енергію за період жовтень 2013 - травень 2015 для ЖБК Київ-5 , у якому ФОП Литвин В.І., зазначає, що відповідно до наведених розрахунків на потреби гарячого водопостачання ЖБК Київ-5 на 250,98 та 72 911,86 грн.

Однак, згідно з частиною першою статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За приписами статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

У пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи N 4 від 23 березня 2012 року зазначено, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Не може розглядатись як судова експертиза у розумінні статті 1 Закону та статті 41 ГПК дане вченими тлумачення законодавчих актів, пов'язане з наявністю у цих актах неясностей, неузгодженостей, суперечностей чи інших недоліків. Документ, виданий за результатами тлумачення вченими правової норми, доказового значення не має і посилатись на нього в обґрунтування рішення не можна.

Так само не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Тому висновки спеціалістів з відповідних питань, надані ними поза межами проведення судової експертизи, не є експертними, а тому не можуть бути прийняті судом як висновки судових експертів.

Крім того, згідно з частиною п'ятою статті 42 та статтею 43 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, в свою чергу доводи відповідача щодо невірності здійснених відповідачем нарахувань, спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Київ - 5 (03164, м. Київ, вулиця Булаховського, будинок 24; ідентифікаційний код: 25271349) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код: 00131305) заборгованість в розмірі 343 774 (триста сорок три тисячі сімсот сімдесят чотири) грн. 38 коп., 3 % річних в розмірі 8 287 (вісім тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 29 коп., інфляційні втрати в розмірі 95 904 (дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 719 (шість тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.12.2017.

Суддя О.А. Грєхова