Рішення

від 11.12.2017 по справі 910/19841/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017Справа №910/19841/17

За позовом Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськтеплокомуненерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСТЕР-ПЛЮС"

про стягнення 345 355,12 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Кармазін Г.А., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСТЕР-ПЛЮС" (далі - відповідач) про стягнення 345 355,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору на постачання природного газу № 01/09/2016-Г від 01.09.2016 здійснив оплату за обумовлений сторонами у Договорі обсяг природного газу, втім відповідач зобов'язання по поставці природного газу у повному обсязі не виконав, у зв'язку із чим позивач просить повернути перераховану суму попередньої оплати в розмірі 345 355,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19841/17, розгляд справи призначено на 11.12.2017.

04.12.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.12.2017 представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача явку повноважного представника в судове засідання 11.12.2017 не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.12.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ластер плюс (далі - постачальник, відповідач) та Комунальним підприємством Новоград-Волинської міської ради Новоград-Волинськтеплокомуненерго (далі - покупець, позивач) було укладено Договір на постачання природного газу № 01/09/2016-Г (далі - Договір), предметом якого є постачання природного газу постачальником, який діє на підставі Ліцензії Серія АЕ № 194523 від 12.04.2013 (на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом) споживачу, який зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору сторонами узгоджено об'єми )обсяги) постачання/споживання природного газу за Договором у період з грудня 2016 року по січень 2017 року.

Відповідно до п. 2.2 Договору на відповідний період поставки природного газу, споживач замовляє у постачальник весь очікуваний обсяг споживання природного газу, необхідний споживачу, або його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий ЕІС-код.

Згідно з п. 3.5 та п. 3.6 Договору споживач, до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу направляє постачальнику заявку на постачання обсягів природного газу у наступному місяці. Відповідно до п. 2.1 та 3.5 даного договору на відповідний період поставки, постачальник до двадцятого числа поточного місяця подає оператору ГТС номінацію з обсягами газу, які будуть подані до газотранспортної системи для потреб споживача у наступному місяці.

За умовами пунктів 4.4-4.6 Договору за підсумками розрахункового періоду, споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГТС/ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач, протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У відповідності до п. 4.11 Договору сума, яка була сплачена споживачем понад вартість фактично отриманого газу за місяцем поставки газу, зараховується постачальником як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання та діє в частині зобов'язань щодо приймання/передачі природного газу до 31.12.2017, а в частині грошових зобов'язань до їх повного виконання.

Додатковими угодами № 1 від 23.01.2017, № 2 від 28.02.2017, № 3 від 31.03.2017, № 4 від 28.04.2017, № 5 від 31.05.2017, № 6 від 30.06.2017, № 7 від 31.07.2017, № 8 від 18.08.2017 сторонами змінювалась ціна природного газу та порядок оплати.

Як зазначає позивач, у період з січня по лютий 2017 року позивач перерахував відповідачу кошти у розмірі 1 256 500,34 грн. на суму всіх запланованих обсягів споживання природного газу відповідно до умов Договору, що підтверджується платіжними дорученнями № 125 від 24.01.2017, № 153 від 27.01.2017 та № 176 від 21.02.2017, при цьому прийнято позивачем було газ на суму 911 145,22 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі № 06/02 від 28.02.2017, № 11/03 від 31.03.2017, № 15/04 від 30.04.2017, № 19/05 від 31.05.2017, № 21/06 від 30.06.2017, № 23/07 від 31.07.2017, № 26/08 від 31.08.2017, № 28/09 від 30.09.2017.

Позивача зазначає, що 15.09.2017 ним було надано відповідачу лист № 1340 про надання на жовтень 2017 року номінації природного газу в обсязі 35 тис.куб.м., однак така номінація надана не була, додаткових угод до Договору в частині постачання природного газу у наступних періодах між сторонами не укладалось, а відтак відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, при цьому не повернувши авансовий платіж.

05.10.2017 Комунальне підприємство Новоград-Волинської міської ради Новоград-Волинськтеплокомуненерго звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Ластер-Плюс із Претензією № 1425 від 05.10.2017, у якій просило перерахувати суму невикористаного авансового платежу у розмірі 337 190,32 грн.

Однак, зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення в зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись до суду з позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивачем було сплачено відповідачу на виконання Договору 1 256 500,34 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 125 від 24.01.2017 на суму 352 500 грн., № 153 від 27.01.2017 на суму 404 00,34 грн. та № 176 від 21.02.2017 на суму 500 000 грн.

Також, як встановлено судом, відповідачем було поставлено позивачу природний газ на загальну суму 911 145,22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних сторонами без зауважень Актами приймання-передачі природного газу № 06/02 від 28.02.2017 на суму 596 113,37 грн., № 11/03 від 31.03.2017 на суму 277 443,60 грн., № 15/04 від 30.04.2017 на суму 7 801,20 грн., № 19/05 від 31.05.2017 на суму 6 205,50 грн., № 21/06 від 30.06.2017 на суму 5 780 грн., № 23/07 від 31.07.2017 на суму 5 596,40 грн., № 26/08 від 31.08.2017 на суму 3 754,51 грн., № 2809 від 30.09.2017 на суму 8 450,64 грн.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, за позивачем обліковується переплата за Договором в розмірі 345 355,12 грн.

Доказів на підтвердження постачання газу та його прийняття позивачем на всю суму здійсненої позивачем оплати, матеріалами справи не містять.

Поряд з цим, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження Правил постачання природного газу N 1418 від 11 серпня 2016 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за N 1382/27827, було затверджено Правила постачання природного газу (далі - правила).

Ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Так розділом II Правил визначено порядок постачання природного газу споживачам, що не є побутовими

Згідно з п. 2 розділу II Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до пункту 11 розділу II Правил розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.

У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу.

У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

05.10.2017 позивач звернувся до відповідача з Претензією № 1425 від 05.10.2017, у якій просив повернути суму переплати за Договором.

Направлення зазначеної претензіє на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист від 05.10.2017 та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення

Зазначена вимога Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради Новоград-Волинськтеплокомуненерго була залишена Товариством з обмеженою відповідальністю Ластер-Плюс без задоволення.

Станом на теперішній час грошові кошти за непоставлений товар ТОВ Ластер-Плюс не повернуто.

В силу приписів ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Отже, враховуючи, що відповідач отримавши як попередню оплату за договором грошові кошти в сумі 345 355,12 грн., не надав доказів належного виконання свого зобов'язання щодо відповідної поставки газу в повному обсязі та в порушення норм ст. 693 ЦК України та Правил не виконав вимогу, викладену позивачем в претензії від 05.10.2017 щодо повернення перерахованих коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 345 355,12 грн. попередньої оплати за Договором.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про поставку природного газу на всю суму передоплати, здійсненої позивачем.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ластер-Плюс (04116, м. Київ, вулиця Старокиївська, будинок 26; ідентифікаційний код: 38465009) на користь Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради Новоград-Волинськтеплокомуненерго (11700, Житомирська обл., місто Новоград-Волинський, вулиця Івана Франка, будинок 15 А; ідентифікаційний код: 35824365) попередню оплату в розмірі 345 355 (триста сорок п'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 180 (п'ять тисяч сто вісімдесят) грн. 33 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 13.12.2017.

Суддя О.А. Грєхова