Рішення

від 11.12.2017 по справі 922/3608/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р.Справа № 922/3608/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Левел", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Левел" (відповідач) згідно якого просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Левел" в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги позивача у розмірі 25512937,57 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Левел". Також, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Левел" в особі ліквідаційної комісії на свою користь 1600,00 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.10.2017 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.11.2017 р. о 11:30 год.

08.11.2017 р. судом розгляд справи відкладено на 06.12.2017 р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2017 р. розгляд справи було відкладено на 11.12.2017 р. о 14:00 год., доручено господарському суду Полтавської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Полтавської області.

Представник позивача до господарського суду Полтавської області для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки свого представника у судове засідання не повідомив.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено наступні договори поставки нафтопродуктів аналогічного змісту:

№ НП-0152 від 01.02.2016 р.;

№ НП-0301 від 29.02.2016 р.;

№ НП-0342 від 29.02.2016 р.;

№ НП-0083 від 15.01.2016 р.

За умовами зазначених договорів постачальник зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору.

Номенклатура, кількість, ціна товару визначаються сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору (розділ 1 договорів).

Відповідно до розділу 2 договорів постачальник зобов'язувався передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.2. договорів, покупець зобов'язався своєчасно і в повному об'ємі сплатити вартість товару.

Пунктами 4.1 та 4.5 договорів передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі підписаної сторонами додаткової угоди до договору протягом місяця з дати підписання даної додаткової угоди. Сторони укладають акти прийому-передачі товару або інші документи, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому-передачі товару, що переданий протягом визначеному в такому акті часу.

Згідно з п.п. 5.1-5.3 договорів покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 31.12.2016 р. Оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку, або на інших умовах, передбачених діючим законодавством України. Датою здійснення оплати вважається дата перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами до зазначених договорів укладено відповідні додаткові угоди № 1, в яких останніми узгоджено асортимент, кількість та ціна товару, який сторони узгодили до поставки в рамках договорів.

Так, позивач на виконання умов договору здійснив відповідачу поставку товару, що підтверджується наступними актами приймання-передачі нафтопродуктів:

- № 1 від 29.02.2016 р. до договору № НП-0152 від 01.02.2016 р. на суму 3273035,90 грн. з ПДВ;

- № 1 від 29.02.2016 р. до договору № НП-0301 від 29.02.2016 р. на суму 3473461,67 грн. з ПДВ;

- № 1 від 29.02.2016 р. до договору № НП-0342 від 29.02.2016 р. на суму 8800440,00 грн. з ПДВ;

- № 1 від 15.01.2016 р. до договору № НП-0083 від 15.01.2016 р. на суму 9966000,00 грн. з ПДВ.

Таким чином, позивачем на виконання умов зазначених вище договорів поставки було поставлено відповідачу товар на загальну суму 25512937,57 грн.

Проте, відповідач, всупереч умов укладених між сторонами договорів, заборгованість за поставлений товар не сплатив.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.10.2017 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Левел", м. Харків перебуває в стані припинення з 18.08.2017 р.; строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - до 26.10.2017 р.; головою комісії з припинення або ліквідатором зазначено ОСОБА_1.

В зв'язку з зазначеними обставинами на підставі ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ПАТ «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» 23.08.2017 р. направило на адресу ТОП "Топ Левел", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридичну адресу зазначеного товариства, заяву з кредиторськими вимогами № 08-3659 від 23.08.2017 р., в якій просило визнати грошові вимоги кредитора та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу на загальну суму 25512937,57 грн.

Як зазначає позивач, він не отримував від відповідача жодної відповіді щодо визнання або не визнання його кредиторських вимог та включення їх до ліквідаційного балансу, хоча рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення містить відомості про отримання зазначеної вимоги представником ТОП "Топ Левел" 04.09.2017 р.

Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі, в якому останній просить суд зобов'язати відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до ліквідаційного балансу грошові вимоги позивача у загальному розмірі 25512937,57 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частинами 1,2 ст. 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до вимог ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 111 ЦК України передбачено порядок ліквідації юридичної особи. Зокрема, даною статтею передбачено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договорами аналогічного змісту: № НП-0152 від 01.02.2016 р., № НП-0301 від 29.02.2016 р., № НП-0342 від 29.02.2016 р. та № НП-0083 від 15.01.2016 р. в загальній сумі 25512937,57 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.

Оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування підприємства відповідача в стані припинення з 18.08.2017 р., та створено комісію з припинення (ліквідаційну комісію), зазначені обставини надають позивачу право на звернення до ліквідаційної комісії підприємства відповідача з заявою про визнання кредиторських вимог в загальній сумі 25512937,57 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Строк заявлення кредиторами свої вимог визначено ч.5 ст. 105 ЦК України, та не може бути меншим ніж 2 місяці.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до ліквідаційної комісії підприємства відповідача з заявою від 23.08.2017 р. № 08-3659 про визнання його кредиторських вимог в строк, визначений ч. 5 ст. 105 ЦК України.

Зазначену заяву відповідач отримав 04.09.2017 р. та мав розглянути не пізніше тридцяти днів з моменту такого отримання, та письмово повідомити позивача про результати її розгляду, проте відповідних дій не вчинив

Згідно з вимогами ч.ч. 3-5 ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Оскільки матеріали даної справи не містять доказів розгляду ліквідаційною комісією підприємства відповідача заяви позивача від 23.08.2017 р. № 08-3659 про визнання кредиторських вимог, суд приходить до висновку про ухилення зазначеної комісії від розгляду зазначеної заяви.

Разом з тим враховуючи те, що матеріали даної справи містять докази наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в загальній сумі 25512937,57 грн., та те, що позивач звернувся до суду з даним позовом в строки, визначені ст. 112 ЦК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, та зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги позивача у розмірі 25512937,57 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 104, 105, 110, 111, 112 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Левел" в особі ліквідаційної комісії (61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 224, офіс 4; код ЄДРПОУ 38898120; голова ліквідаційної комісії ОСОБА_1) визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (36020, м. Полтава, вул. Монастирська, буд. 12; код ЄДРПОУ 22525915) у розмірі 25512937,57 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Левел" (код ЄДРПОУ 38898120).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Левел" (61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 224, офіс 4; код ЄДРПОУ 38898120) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (36020, м. Полтава, вул. Монастирська, буд. 12; код ЄДРПОУ 22525915) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 13.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_2