Рішення

від 11.12.2017 по справі 910/18083/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017Справа №910/18083/17

За позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Острів Фаст-Фуд"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення заборгованості в розмірі 127 915,70 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Боднарюк М.П., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва Київавтошляхміст (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Острів Фаст-Фуд (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 127915,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2130 від 29.01.2016 позивач передав відповідачу в оренду майно, проте відповідач в порушення умов договору зобов'язання з оплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 115 481 грн. за період з травня 2016 року по вересень 2017 року включно.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 313,88 грн., 3% річних в розмірі 1 656,01 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 464,81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18083/17, залучено до участі у справі Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, розгляд справи призначено на 20.11.2017.

20.11.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 20.11.2017 представник сторін не з'явились, представник третьої особи з'явився та подав письмові пояснення.

За результатами розгляду клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення.

Враховуючи неявку представників сторін в судове засідання, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 про порушення провадження у справі № 910/18083/17 та задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 11.12.2017.

11.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 11.12.2017 представник позивача з'явився, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Дослідивши у судовому засіданні 11.02.2017 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність її прийняття, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Так, відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Судом встановлено, що подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому приймається до розгляду.

Відтак, оскільки зменшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є заборгованість перед позивачем в сумі 107 748,88 грн., пеня в розмірі 7 178,93 грн., 3% річних в розмірі 1 868,60 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5 877,45 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 11.12.2017 з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в засідання господарського суду своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи у судове засідання 11.12.2017 не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколом судового засідання від 20.11.2017 та розпискою про відкладення розгляду справи від 20.11.2017, відповідно до якої, представник третьої особи присутній у судовому засіданні 20.11.2017 повідомлений, про те, що наступне судове засідання відбудеться 11.12.2017 о 11:25 год.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.12.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2016 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа, орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Острів Фаст-Фуд" (далі - відповідач, орендар) та Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (далі - позивач, підприємство - балансоутримувач) було укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір), відповідно умов якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 29.12.2015 № 5 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлова споруда), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт), яке знаходиться за адресою: м. Київ, пішохідний міст б/н, о. Труханів, для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи (заклад громадського харчування).

Відповідно до п. 2.1 Договору об'єктом оренди є нежитлова споруда загальною площею 72,30 кв.м. на першому поверсі згідно викопіювання з поверхневого плану, що складає невід'ємну частину цього Договору (Додаток № 3).

Згідно з п. 2.4 Договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, указаний у даному Договору, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору ( у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього Договору) та акта приймання-передачі об'єкта.

У відповідності до п. 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, та пункту 11 рішення:

- згідно з розрахунком орендної плати,що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1.1) становить без ПДВ: 103 гривні 03 копійки за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку грудня 2015 року 7 749,31 грн. та застосовується з 15.0.2016 і діє до 27.01.2019;

- згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1.2) становить без ПДВ: 51,52 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку грудень 2015 року 3 724,65 грн. та застосується з 29.01.2016 і діє до 14.07.2016.

Згідно з п. 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України та застосовується після поновлення дії норми статті 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна в частині індексації орендної плати.

Відповідно до п. 3.5 Договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

За умовами пунктів 3.6 та 3.7 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства - балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Пунктом 4.2.3 Договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 29.01.2016 до 27.01.2019 (п. 9.1 Договору).

29.01.2016 сторонами було складено та підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди, відповідно до якого, орендодавець та позивача передали, а відповідач прийняв в тимчасове користування на умовах оренди нежитлову споруду загальною площею 72,30 кв.м., що перебуває на балансі підприємства Київавтошляхміст розташованої за адресою: м. Київ, пішохідний міст, б/н, о. Труханів.

Додатком № 1.2 до Договору сторонами викладено розрахунок орендної плати.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов Договору, свої зобов'язання з оплати орендних платежів належним чином не виконав, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість (з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог) в розмірі 108 643,77 грн. за період з травня 2016 року по вересень 2017 року включно.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містить ст. 759 ЦК України.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України та ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Спірні правовідносини щодо оренди нерухомого майна державної власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (частина третя статті 18 Закону).

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (частини перга та третя статті 19 Закону).

За умовами пункту 3.7 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач в свою чергу оренду плату, у строки визначені Договором не сплатив, в зв'язку з чим, за ним обліковується заборгованість в розмірі 107 748,88 грн.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 107 748,88 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 178,93 грн., 3% річних в розмірі 1 868,60 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5 8711,45 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.2 Договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства - балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства - балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 7 178,93 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Острів Фаст-Фуд" (03110, м. Київ, вулиця Клінічна, будинок 23-25; ідентифікаційний код: 39809508) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 2; ідентифікаційний код: 03359018) заборгованість в розмірі 107 748 (сто сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 88 коп., пеню в розмірі 7 178 (сім тисяч сто сімдесят вісім) грн. 93 коп., 3% річних в розмірі 1 868 (одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) грн. 60 коп., інфляційні втрати в розмірі 5 877 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 45 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 840 (одна тисяча вісімсот сорок) грн. 11 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.12.2017.

Суддя О.А. Грєхова