Ухвала

від 07.12.2017 по справі 910/4238/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"07" грудня 2017 р. Справа №910/4238/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Михальської Ю.Б.

Коротун О.М.

розглядаючи апеляційну скаргу в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Південкомбанк" М.А. Славкіна на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі № 910/4238/15-г (суддя Якименко М.М.)

За скаргою в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Південкомбанк" М.А. Славкіна

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі №910/4238-15-г за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Південкомбанк" Остапенко І.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сплав Фінанси"

про стягнення 225 943 961,99 грн. та 1 100 110,00 доларів США,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/4238/15-г скаргу в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Південкомбанк" М.А. Славкіної на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.63 ГПКУ.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, в.о. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Південкомбанк" М.А. Славкіна звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/4238/15-г та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази, зокрема сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатної особи - 1600 гривень.

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", а також Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" в редакціях, чинних на дату звернення з апеляційною скаргою, апелянт при поданні скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

В наданій скаржником апеляційній скарзі відсутній додаток, який би свідчив про сплату судового збору, проте в прохальній частині даної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. № 7 вказується про те, що:

- єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін;

- особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

До апеляційної скарги в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Південкомбанк" М.А. Славкіної додано клопотання, в якому скаржник просить відстрочити сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги .

Вказане клопотання мотивована важким фінансовим становищем позивача та неплатоспроможністю Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Південкомбанк" з посиланням на прийняту постанову правління НБУ 23.05.2014 року №305 Про віднесення Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Південкомбанк" до неплатоспроможних.

Колегія суддів зазначає, що у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Окрім того, здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", колегія суддів позбавлена права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні про відстрочення сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які би свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі.

Жодних доказів, які би підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі апелянтом також надано не було. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2015 у справі №914/731/14).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Південкомбанк" М.А. Славкіної про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки скаржником не було надано суду доказів у розумінні норм закону та не додано відповідних доказів про відсутність коштів на його рахунках.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладене, апеляційна скарга повертається заявникові.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не розглядалось.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків у відповідності до норм закону на дату такого звернення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Південкомбанк" Славкіної М.А. про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Південкомбанк" Славкіної М.А. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі № 910/4238/15-г повернути скаржнику.

3. Матеріали справи № 910/4238/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Ю.Б. Михальська

О.М. Коротун