Ухвала від 07.12.2017 по справі 802/1758/17-а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1758/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

07 грудня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Подільська зоря до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у жовтні 2017 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Подільська зоря (СТОВ Подільська зоря ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (ГУ ДФС у Вінницькій області) в якому просило:

-визнати неправомірними дії посадових осіб ГУ ДФС у Вінницькій області щодо складання актів опису і попередньої оцінки безхазяйного майна №5/1, №6/2, №7/3, №8/4, №9/5, №10/6, №11/7 від 09.08.2017 і взяття на підставі таких актів на облік як безхазяйного майна - посівів кукурудзи орієнтовною площею 267 га та соняшника орієнтовною площею 75 га, що на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області та скасувати акти опису і попередньої оцінки безхазяйного майна № 5/1, №6/2, №7/3, №8/4, №9/5, №10/6, №11/7 від 09.08.2017;

- зобов'язати ГУ ДФС у Вінницькій області негайно повернути СТОВ "Подільська зоря" визначені як безхазяйні згідно актів опису і попередньої оцінки безхазяйного майна № 5/1, №6/2, №7/3, №8/4, №9/5, №10/6 та №11/7 від 09.08.2017 посіви кукурудзи орієнтовною площею 267 га та соняшника орієнтовною площею 75 га, що розташовані на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області, і зняти такі посіви з обліку як безхазяйні відповідно до п.3.8. Наказу Міністерства доходів і зборів України №570 від 10.10.2013.

Разом із позовною заявою СТОВ Подільська зоря подано заяву про забезпечення позову шляхом:

-заборони ГУ ДФС у Вінницькій області та Першій українській міжрегіональній товарній біржі, що знаходиться за адресою: 21050, м. Вінниця, вул. М.Оводова, буд. 46, здійснювати реалізацію посівів соняшника загальною площею 56,5 га та кукурудзи загальною площею 232 га, які розташовані на 161-одній земельній ділянці згідно кадастрових номерів, зазначених в оголошенні у газеті "Вінниччина" за 23.08.2017;

- надання дозволу СТОВ "Подільська зоря" код ЄДРПОУ 03728200 провести збір урожаю на посівах соняшника загальною площею 75 га та на посівах кукурудзи загальною площею 267,5 га, що знаходиться на земельних ділянках орієнтовною площею 342,5 га на території Каришківської сільської ради Барського району та частково перебуває на 161-ій земельній ділянці, кадастрові номера яких зазначені в оголошенні ГУ ДФС у Вінницькій області у газеті "Вінниччина" за 23.08.2017 "Про виявлення безхазяйних посівів".

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року частково задоволено заяву позивача про забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу.

У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, порядок розгляду питання про забезпечення адміністративного позову та способи його забезпечення врегульовані в статті 117 та 118 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частинами 3, 4 цієї статті передбачено, що забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах - це зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборони вчиняти певні дії. Цей перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

У такій ситуації слід зазначити, що у випадку звернення сторони із клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту від незаконних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Так, із матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач послався на те, що у разі реалізації належного позивачу майна - посівів соняшника та кукурудзи при подальшому задоволенні судом позовних вимог і прийнятті рішення про зобов'язання повернути належне позивачу майно, відновлення порушених прав позивача буде унеможливлене.

Також, позивач посилався на те, що невжиття заходів до збору урожаю соняшника та кукурудзи по технології їх вирощування може призвести до втрати даного майна і заподіяння позивачу ще більшої шкоди, окрім збитків у вигляді прямих затрат на посів та вирощування соняшника і кукурудзи, але й у вигляді недоотриманого прибутку від майбутньої реалізації такого майна.

Крім того, позивач зазначив про те, що ГУ ДФС у Вінницькій області на реалізацію зазначених посівів укладено угоду із Першою українською міжрегіональною біржою ДП "Спецсервіс - Центр".

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання позивача, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Задовольняючи частково заяву СТОВ Подільська зоря про забезпечення позову, суд першої інстанції вказав очевидні ознаки протиправності рішень та дій відповідача та навів ознаки небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 117, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 грудня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7