Постанова

від 22.11.2017 по справі 826/4867/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2017 р. м. Київ К/800/39011/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Веденяпіна О.А., Приходько І.В.,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Амстар Європа

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014

у справі № 826/4867/13-а Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Амстар Європа

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у податковому обліку за період із грудня 2007 року по грудень 2008 року, лютий - вересень 2009 року на загальну суму 1668500,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2012 № 00005115571, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки від 29.11.2012 за № 235/15-575/34191218. За висновками цих актів позивачем порушені норми пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (ПК): завищено значення рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) податкової декларації із ПДВ за жовтень 2012 року на 1668500,00 грн., у зв'язку з включенням від'ємного значення із ПДВ, термін виникнення якого становить більше 1095 днів (за період із грудня 2007 року по грудень 2008 року, лютий - вересень 2009 року).

Правомірність формування позивачем від'ємного значення суми ПДВ за період із грудня 2007 року по грудень 2008 року, лютий - вересень 2009 року на загальну суму 1668500,00 грн. ДПІ у судовому процесі не оспорює; спір стосується права позивача відображати від'ємне значення суми ПДВ у податковому обліку після збігу 1095 календарних днів. За висновком податкового органу це суперечить нормам пункту 102.5 ст. 102, пункту 200.4 ст. 200 ПК.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 цієї статті)

Згідно з пунктом 200.5, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 102.5 ст. 102 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того. що оскільки позивач не скористався правом на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 1668500,00 грн. у 1095-тиденний строк, він позбавлений можливості включати цю суму до від'ємного значення після спливу цього строку.

Однак, такі висновки судів не відповідають правильному змісту вищевказаних правових норм.

Норма пункту 102.5 ст. 102 ПК, якою встановлено присічний строк на звернення платника податків щодо повернення надміру сплачених сум податків або їх відшкодування, не поширюється на порядок декларування від'ємного значення суми ПДВ, яке виникло після бюджетного відшкодування і згідно з підпунктом б пункту 200.1 ст. 200 ПК включається до податкового кредиту в податковій декларації за наступний податковий звітний період. Це відповідає буквальному тлумаченню норм пункту 102.5 ст. 102 та підпункту б пункту 200.5 ст. 200 ПК, яке ґрунтується на правилі, згідно з яким правова норма застосовується відповідно до її буквального змісту. Інші способи тлумачення застосовуються в разі, якщо буквальне (текстове) тлумачення не дає можливості встановити дійсний зміст норми.

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на такий зміст правового регулювання, встановленого вищевказаними нормами та зробили помилковий висновок про обмеженість права платника податку відображати від'ємне значення ПДВ строком, встановленим пунктом 102.5 ст. 102 ПК (1095 днів).

Враховуючи вищевикладене, ДПІ було помилково зменшено у податковому обліку позивача суми від'ємного значення із ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2012 № 00005115571.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення..

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Амстар Європа задовольнити, скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014, позов задовольнити: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 17.12.2012 № 00005115571.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписІ.В. Приходько