Постанова

від 14.05.2007 по справі 20-9/364-8/277-7/050

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 06 червня 2007 року  

 Справа № 20-9/364-8/277-7/050

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

,

за участю представників сторін:

позивача: Ричагова

Андрія Сергійовича, повноваження перевірені, 

директор товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська

промислова компанія";

відповідача: ОСОБА_1,

паспорт  НОМЕР_1   від 15.09.99,  Суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1;

розглянувши апеляційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя    Ілюхіна Г.П.) від 03.04.2007 у справі №

20-9/364-8/277-7/050

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю

"Кримська промислова компанія" (вул. Шабаліна, 27,Севастополь,99029);

(99014, м. Севастополь, вул. Комунарів, 17-95); (99022, м. Севастополь, вул.

Горпіщенко, 92-3); (м. Севастполь, вул. Б.Михайлова, 3, кв. 4, 99014)

до           суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про перегляд рішення суду за

нововиявленими обставинами про визнання угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста

Севастополя від 03.04.2007 у справі № 20-9/364-8/277-7/050 у задоволенні заяви

суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від

13.03.2006 по справі № 20-9/364 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"Кримська промислова компанія" в особі ліквідатора ОСОБА_2 до

суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1 про визнання недійсним договору доручення від 24.07.2004 за

нововиявленими обставинами - відмовлено.

Рішення господарського суду міста

Севастополя від 13.03.2006 у справі № 20-9/364 за позовом товариства з

обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" в особі

ліквідатора ОСОБА_2 до суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 про визнання недійсним договору

доручення від 24.07.2004 залишено без змін.

В основу ухвали покладено головний

висновок суду про те, що не має взагалі тих обставин, які можливо вважати

нововиявленими.

Не погодившись з цим судовим актом,

суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу

суду скасувати, прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим,

що господарський суд невірно встановив обставини справи, у зв'язку з чим

порушив норми процесуального права. Так, відповідач посилається на те, що

господарський суд у справі про банкрутство товариства з обмеженою

відповідальністю "Кримська промислова компанія" назначив вже другого

ліквідатора ОСОБА_2, тоді як попереднього -ДПІ у Гагарінському районі м.

Севастополі від займаної посади не звільнив.

Таким чином, заявник апеляційної

скарги вважає, що, оскільки двох ліквідаторів разом законодавством не

передбачено, то у ОСОБА_2 не було повноважень представляти інтереси товариства

з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія".

Представник позивача у судовому

засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає ухвалу

господарського суду міста Севастополя законною та обґрунтованою, підстав для її

скасування не вбачає.

Розпорядженням першого заступника

голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 суддю

Щепанську О.А. замінено на суддю Горошко Н.П.

Повторно розглянувши справу у

порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши

матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції

норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що

апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що

рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.03.2006 у справі №

20-9/364 позов товариства з обмеженою відповідальністю “Кримська промислова

компанія” в особі ліквідатора ОСОБА_2 до суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 про визнання договору доручення недійсним - задоволений частково.

Визнано недійсним договір доручення

від 24.07.04 між товариством з обмеженою відповідальністю “Кримська промислова

компанія” та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, який оформлений

довіреністю від 24.07.04 та Актом узгодження виконаних робіт від 07.11.04.

Стягнуто з  суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Кримська

промислова компанія”  судові витрати:

85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу. В іншій частини позову провадження у справі

припинено (а. с. 117-121, т. 1).

Постановою Севастопольського

апеляційного господарського суду від 27.04.2006 рішення  господарського суду міста Севастополя від

13.03.2006 залишено без змін (а. с. 150-157, том 1).

12.05.2006 господарським судом

міста Севастополя виданий наказ на примусове виконання рішення (а. с. 159-160,

том 1).

Дані обставини справи перевірені

апеляційною інстанцією в порядку статті 101 Господарського процесуального

кодексу України, підтверджуються матеріалами справи та сторонами не

заперечуються.

11.10.2006 суб'єкт підприємницької

діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя із заявою

про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 13.03.2006 у

справі № 20-9/364 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до статті 112

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може

переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за

нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли

бути відомі заявникові.

Згідно роз`яснень Президії Вищого

господарського суду України від 21.05.2002 №04-5/563  до нововиявлених обставин відносяться

матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а

також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час

розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові

на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю

юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують

факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути

належним чином засвідчені.

Так, думка відповідача про те, що у

ОСОБА_2 не було повноважень представляти інтереси товариства з обмеженою

відповідальністю "Кримська промислова компанія" судовою колегією не

приймається виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду м.

Севастополя від 19.07.2005 у справі  №

20-4/228-2/004-9/135 було припинено ліквідаційну процедуру товариства з

обмеженою відповідальністю “Кримська промислова компанія”, яка передбачена

статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання банкрутом” та перейдено до загальної процедури банкрутства товариства

з обмеженою відповідальністю “Кримська промислова компанія”, введено загальну

процедуру ліквідації боржника, призначено ліквідатора.

Однак, ухвалою від 02.12.2005

господарський суд міста Севастополя виправив зроблену в резолютивній частині

ухвали  господарського суду міста

Севастополя від 19.07.05 описку та вилучив з резолютивної частини ухвали пункти

4 -9. Виклав резолютивну частину ухвали в інший редакції.

Зазначеною ухвалою суд помилково

виключив з резолютивної частини ухвали від 19.07.2005 пункт 9, яким призначив

ліквідатором боржника -товариство з обмеженою відповідальністю “Кримська

промислова компанія” -ОСОБА_2 (ліцензія арбітражного керівника серії НОМЕР_2

Міністерства економіки і з питань Європейської інтеграції України), яка мешкає

в АДРЕСА_2.

Ухвалою від 20.11.2006

господарський суд виправив зроблену в резолютивній частині ухвали

господарського суду міста Севастополя від 02.12.2005 у справі №

20-4/228-2/004-9/135 описку, виклав резолютивну 

частину ухвали суду від 19.07.2005 

в наступній редакції:

“1.Припинити

ліквідаційну процедуру товариства з обмеженою відповідальністю “Кримська

промислова компанія”, яка передбачена статтею 52 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом”.

2. Перейти до загальної процедури

банкрутства товариства з обмеженою відповідальністю “Кримська промислова

компанія”.

3. Ввести загальну процедуру

ліквідації боржника - товариства з обмеженою відповідальністю “Кримська

промислова компанія”.

4. Призначити ліквідатором боржника

-товариство з обмеженою відповідальністю “Кримська промислова компанія” (99043,

м. Севастополь, вул. Комунарів, буд. 17, кв. 95, ідентифікаційний код  24694094) -ОСОБА_2 (ліцензія арбітражного

керівника серії НОМЕР_2 Міністерства економіки і з питань Європейської

інтеграції України), яка мешкає в АДРЕСА_2.

5. Зобов'язати ліквідатора ОСОБА_2

опублікувати відомості про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю

“Кримська промислова компанія” банкротом і відкриття ліквідаційної процедури в

офіційних друкарських органах в п'ятиденний строк з дня ухвалення цієї ухвали з

дотриманням частини 5 статті 23 Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкротом”.”

Таким чином, описка в ухвалі суду

від 02.12.2005, якою помилково був виключений пункт 9 з ухвали суду від

19.07.2005, та яка виправлена ухвалою від 20.11.2006 не є нововиявленою

обставиною та не впливає на зміст ухвали від 19.07.2006, а саме на наявність

факту призначення ліквідатором боржника -товариства з обмеженою

відповідальністю “Кримська промислова компанія” -ОСОБА_2.

З огляду на вищенаведене, судова

колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого суду стосовно того, що ОСОБА_2

була призначена ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю “Кримська

промислова компанія” з 19 липня  2005

року та мала всі повноваження, які надані ліквідатору Законом України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

При цьому, посилання відповідача на

те, що Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом” не передбачено одночасне перебування на посаді ліквідатора

одночасно разом двох осіб, колегією суддів вважається неспроможним, оскільки це

питання не може вирішуватись у даному провадженні.

Більш того, висновку про наявність

повноважень ОСОБА_2 з 19 липня 2005 року в якості ліквідатора дійшов

Севастопольський апеляційний господарський суд у постанові від 20.04.2007 у

справі № 20-4/228-2/004-9/135-8/276-9.

Відповідно до статті 35

Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням  господарського суду (іншого органу,  який 

вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не 

доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь

ті самі сторони.

Інших підстав для перегляду та

скасування рішення позивач не обґрунтував і не довів.

З урахуванням викладеного, судова

колегія  вважає, що ухвала господарського

суду міста Севастополя є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її

скасування відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1

статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу

України, суд

ПОСТАНОВИВ:         

1. Апеляційну скаргу суб'єкта

підприємницької діяльності  ОСОБА_1

залишити без задоволення.

2.          Ухвалу господарського суду міста

Севастополя від 03.04.2007 у справі № 20-9/364-8/277-7/050 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді