Рішення

від 25.07.2006 по справі 28/249-06-6421

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25"

липня 2006 р.

Справа  № 28/249-06-6421

За

позовом   Фізична особа-підприємець

ОСОБА_1; 

до

відповідача   Одеська міська рада 

про  визнання права власності на нежитлове

приміщення 

Суддя

Гуляк Г.І.

Представники:

Від

позивача:         ПП ОСОБА_1;

Від

відповідача:     Ворсу ляк А.М. - за дорученням;

Суть

спору: позивач

-Приватний підприємець  ОСОБА_1,

звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської

ради  про визнання права власності на

нежитлову будівлю роздрібної торгової мережі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

По

справ оголошувалась перерва, згідно ст.77 ГПК України.

Позивач

в судове засідання з'явився, вимогу викладену у позовній заяві підтримує та

просить суд визнати право власності на нежитлову будівлю.

Представник

відповідача в судове засідання з'явився, відзив на позовну заяву надав, згідно

якого проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши

матеріали, додані до позовної заяви, 

всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши

представників позивача та відповідача, суд встановив:

Між

ПП ОСОБА_1 та відділом дозволів та узгоджень Управління розвитку торгівлі та

побутового обслуговування Одеської міської ради був укладений договір оренди

окремого індивідуально визначеного майна за № НОМЕР_1. Відповідно до умов договору

позивачу було передане окреме індивідуально визначене майно -тверде покриття

площею 62,40 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

25

січня 2006 року  між СПД ОСОБА_1 та СПД

ОСОБА_2  було  укладено 

договір підряду за № НОМЕР_2  по

виконанню робіт, передбачених умовами договору. Роботи за договором підряду

були прийняті у повному обсязі замовником 

у травні  2006 року, що

підтверджується   актом  прийому виконаних робіт.  

В

період користування вказаною будівлею з метою поліпшення умов роботи та експлуатації,

ПП ОСОБА_1 була проведена реконструкція, в тому числі обробка стелі

гіпсокартоном, бетонна підготовка та стяжка підлоги, облицювання плиткою

підлоги, фасаду, укріплення фундаменту.

Судовий

захист права власності та майнових інтересів власників - осіб, названих у

статті 1 ГПК, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами:

про

визнання права власності   на   майно,  

про   витребування майна   з  

чужого незаконного володіння (а в передбачених законом випадках і від

добросовісного набувача) чи відшкодування його вартості;

про

визнання недійсними актів державних та  

інших   органів, що     порушують

майнові

права та охоронювані законом інтереси підприємств і організацій;

іншими

позовами, пов'язаними з охороною права власності підприємств і

організацій.

Відповідно

до ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші,

цінні  папери,  інше 

майно,  майнові  права, 

результати  робіт, послуги,   результати інтелектуальної, творчої

діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно

ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно житлові

будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва

(створення майна).

Статтею

41 Конституції України та ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є

непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи

обмежений у його здійсненні.

Відповідно

до ст. 316 ЦК України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона

здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших сторін.

Зміст права власності визначений ст. 317 ЦК України, відповідно до якого

власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Припис

ст. 319 ЦК України вказує, що  власник

володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має

право здійснювати будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам

забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно

ст.2 Закону України “Про власність” за  №

697-ХІІ від 07.02.1991 року ( зі змінами та доповненням), передбачено що право

власності -це врегульовані законом суспільні відносини, щодо володіння,

користування і розпорядження майном, при цьому 

права  власності в Україні

охороняється законом. 

Відповідно

до п. 2 ст. 48 Закону України „Про власність", ст. 391 ЦК України, власник

може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці

порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.

Статтею

49 Закону України “Про власність” 

за  № 697-ХІІ від 07.02.1991 року

( зі    мінами та доповненням),

передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде

встановлене судом.

У

відповідності до ст. п.328 ЦК України право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права

власності не встановлено судом.

Відповідно

до ст. 4 Закону України “Про власність” власник за своїм розсудом володіє,

користується і розпоряджається приналежної йому майном. Власник має право

здійснювати у відношенні свого майна будь-які дії, що не суперечать законові.

Відповідно

до п. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме

майно може бути по рішенню суду визнано за особою, яка здійснила самочинне

будівництво на земельній ділянці, що  не

була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у

встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

У

відповідності до вимог п. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача)

земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме  майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо

це не порушує права інших осіб.

Також

ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про

визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається

іншою особою.

За

таких обставин, вимоги позивача стосовно визнання права власності на нерухоме

майно, а саме - нежилу будівлю, що розташована за адресою АДРЕСА_1 відповідають

передбаченим ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України засадам відновлення порушених

прав суб'єкта господарювання, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені

матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати

по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення    судового процесу покладаються на позивача

відповідно до статтею  44, 49

Господарського процесуального 

кодексу   України.         

Керуючись

статтями 44,  82-85 ГПК України, суд

          ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати право власності за ПП ОСОБА_1

/АДРЕСА_2, код НОМЕР_3  на нежилу будівлю

роздрібної торгівої мережі, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

          Рішення суду набирає законної сили

в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                      

                                Гуляк Г.І.