Постанова

від 05.06.2007 по справі 15/10пд(15/15пд(15/378пд)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

05.06.2007  року                                                 

Справа № 15/10пд(15/15пд(15/378пд)

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Бойченка

К.І.

суддів                                                           

Іноземцевої Л.В.

                                                                Семендяєвої

І.В.

Секретар судового засідання:                         Наумов Б.Є.

За участю представників сторін:

від  позивача:                              -ОСОБА_1,

директор, паспорт серії ІНФОРМАЦІЯ_1, виданий

Стахановським МВ УМВС України в Луганській області;

від першого відповідача:                    -Овчиннікова О.Г.,

представник за дов. №4-юр від 04.06.07;

від другого відповідача:                    -повноважний представник не

прибув;

від третіх осіб:                              -повноважний

представник не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                        Товариства з обмеженою

відповідальністю “Базіс”,

м. Кіровськ Луганської області;

на рішення         

господарського суду                    Луганської області

від                                                 

19.03.07

по справі                                       

№15/10пд(15/15пд(15/378пд) (колегія: головуючий

суддя -Пономаренко Є.Ю., суддя -Седляр О.О.,

суддя -Яресько Б.В.)

за позовом:                                       

Товариства з обмеженою відповідальністю “Базіс”,

м. Кіровськ Луганської області;

до першого відповідача:                    Приватного підприємства

“Алден”,

м. Стаханов  Луганської

області;

до другого відповідача:                    Австрійсько -американського

товариства

з обмеженою відповідальністю “СБГ”, м. Київ;

треті особи, які не заявляють           -ОСОБА_1,

самостійних вимог на предмет  

м. Стаханов Луганської області;

спору на стороні позивача:         

-ОСОБА_2,

м. Стаханов Луганської області;

про                                                  

визнання договору  купівлі

-продажу недійсним

В С Т А Н О В И В:

          Відповідно до

ч. 7 ст. 811 Господарського процесуального кодексу України за

клопотанням представника позивача у судовому засіданні здійснювалось фіксування

судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме:

програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю “Базіс”, м.

Кіровськ Луганської області, за позовною заявою були заявлені вимоги про:

визнання недійсним, укладеного між Австрійсько-амеріканським товариством з

обмеженою відповідальністю  “СБГ”, м.

Київ (другим відповідачем у справі) та Приватним підприємством “Алден”, м.

Стаханов Луганської області (першим відповідачем у справі), договору НОМЕР_1

від 21.06.01 купівлі-продажу будівлі цеху порошкової металургії, розташованого

за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1307,2 м.кв., під літерою “А” та

обладнання цеху; прийняття рішення про повернення сторін у первісний стан.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.02.04 по

справі №15/378пд позовні вимоги задоволено, визнано  договір НОМЕР_1 від 21.06.01, укладений між

першим та другим відповідачами, недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.05 у

справі №15/378пд рішення господарського суду Луганської області від 06.02.04

скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою від 22.06.05 у справі №15/15пд(15/378пд), про перегляд

якої за нововиявленими обставинами заявлено першим відповідачем, провадження у

справі було припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського

процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що підприємство позивача

ліквідовано. Дана обставина була підтверджена довідкою Головного управління

статистики в Луганській області від 16.06.05 №22-44/103-105, згідно якої

Товариство з обмеженою відповідальністю “Базіс” (ідентифікаційний код 30008255)

вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України

відповідно до рішення про ліквідацію від 20.11.03.

Ухвала господарського суду Луганської області від 18.08.03 у

справі №10/37б, якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ухвалено

ліквідувати боржника - ТОВ “Базіс” та зобов'язано облстатуправління виключити

підприємство з ЄДРПОУ та виконком Кіровської міської ради - з міського реєстру

суб'єктів підприємницької діяльності та припинено провадження у справі про

банкрутство, скасована Постановою Вищого господарського суду України від

08.11.05.

Приватне підприємство “Алден” (перший відповідач) звернулось до

господарського суду Луганської області з заявою від 17.02.06 №17 про перегляд

судового рішення за нововиявленими обставинами.

У зв'язку з відновленням державної реєстрації ТОВ “Базіс” та

відповідно відновлення його право- та дієздатності, ухвала від 22.06.05 у

справі №15/15пд (15/378пд), винесена на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України, 

скасована ухвалою суду від 19.01.07, а справа за заявленими позовними

вимогами призначена до розгляду судом першої інстанції.

Позивачем було надано доповнення до позовної заяви №7 від

06.02.07, яким він просить визнати недійсним, укладений між Австрійсько-амеріканським

товариством з обмеженою відповідальністю “СБГ” та Приватним підприємством

“Алден”, договір НОМЕР_1 від 21.06.01 купівлі-продажу майнового комплексу-цеху

порошкової металургії, розташованого по вул. Недєліна, 4 в місті Кіровську

Луганської області, загальною площею 1307,2 м.кв., під літерою “А” та

обладнання в ньому з моменту його укладення та застосувати наслідки,

передбачені ч. 2 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР та п. 1 ст. 216 Цивільного

кодексу України, шляхом повернення позивачеві отриманих коштів відповідачу -2.

Вказане видозмінення позовних вимог прийнято судом першої інстанції до

провадження як зміна позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського

процесуального кодексу України.

          Рішенням

господарського суду Луганської області від 19.03.07 по справі

№15/10пд(15/15пд(15/378пд)), із застосуванням п. 1 ст. 83 Господарського

процесуального кодексу України, визнано недійсним установчий договір про

створення товариства з обмеженою відповідальністю “Базіс” від 06.12.99;

відмовлено у задоволенні позову; судові витрати покладено на позивача.

          Дане рішення суду

першої інстанції мотивоване тим, що установчий договір про створення ТОВ

“Базіс” від 06.12.99, на підставі якого заявлений позов, укладений з порушенням

норм ст.ст. 13, 15, 16 Закону України “Про банкрутство”, не відповідає

положенням ст. 52 Закону України “Про господарські товариства” щодо розміру

статутного фонду та нормі ст. 1 Закону України “Про встановлення величини

вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на

1999 рік”.

          У задоволенні

позову місцевий господарський суд відмовив за відсутністю підстав позовних

вимог.

          Не погоджуючись з

рішенням господарського суду Луганської області від 19.03.07 по даній ТОВ

“Базіс” (позивач у справі) звернулось до Луганського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою №57-юр від 28.03.07, у якій просить

згадане рішення господарського суду Луганської області скасувати та позов

задовольнити.

          ТОВ “Базіс” в

обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що, на його думку, при винесенні

оскаржуваного рішення місцевим господарським судом порушено та неправильно

застосовані норми матеріального та процесуального права.

          Приватне

підприємство “Алден” (перший відповідач) з апеляційною скаргою позивача

погодилось за доводами, викладеними у відзиві №29 від 17.04.07 на апеляційну

скаргу.

          Австрійсько

-американське товариство з обмеженою відповідальністю “СБГ” (другий відповідач)

проти апеляційної скарги позивача заперечило за доводами, викладеними у

запереченнях №03/05-2 від 03.05.07.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного

господарського суду від 10.04.07, відповідно до ст. 28 Закону України “Про

судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою

відповідальністю  “Базіс”, м. Кіровськ

Луганської області, від 28.03.07 №57-5юр на рішення господарського суду

Луганської області від 19.03.07 по справі №15/10пд(15/15пд(15/378пд)) призначено

судову колегію у складі: головуючий суддя -Бойченко К.І., суддя -Іноземцева

Л.В., суддя -Якушенко Р.Є.

          У зв'язку з

відпусткою судді Якушенко Р.Є., розпорядженням голови Луганського апеляційного

господарського суду від 07.05.07, відповідно до ст. 28 Закону України “Про

судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу

України, суддю Якушенко Р.Є. виключено із складу колегії суддів по розгляду

апеляційної скарги у справі №15/10пд(15/15пд(15/378пд)) та введено до складу

колегії суддю Семендяєву І.В.

          Згідно з ч. 2 ст.

99  Господарського процесуального кодексу

України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному

порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст.

101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи

апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими

доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний

господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє

законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному

обсязі.

          Розглянувши

матеріали справи, заслухавши представників позивача та першого відповідача,

обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами та учасниками

докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх

встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що

апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на

наступне.

Між приватним підприємством “Алден”, як продавцем, в особі голови

ліквідаційної комісії, та Австрійсько -американським товариством з обмеженою

відповідальністю “СБГ” 21.06.01 укладено оскаржуваний договір купівлі-продажу

НОМЕР_1. Об'єктом продажу за даним договором визначена будівля цеху порошкової

металургії, розташована по АДРЕСА_1, загальною площею 1307,2 м.кв., під літерою

“А” та обладнання вказаного цеху.

Наведені обставини та факт того, що вказаний договір

купівлі-продажу від імені ПП “Алден” було підписано уповноваженою особою

встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.02 у справі

№40/145, що залишено без змін Постановою суду апеляційної інстанції та

відповідно набрало законної сили (т. 3 а.с. 132-137).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що

об'єкт продажу за оскаржуваним договором був об'єктом права власності ТОВ

“Базіс”, посилаючись при цьому на наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 установчого договору про створення ТОВ

“Базіс” від 06.12.99 приватне підприємство “Алден” на формування статутного

фонду підприємства позивача у справі зобов'язалося передати як внесок до

статутного фонду ТОВ “Базіс” будівлю цеху порошкової металургії, розташованої по

АДРЕСА_1, загальною площею 1307,2 м.кв., під літерою “А” та обладнання в ньому.

Вказане майно було передано, як зазначає позивач, до його статутного фонду

приватним підприємством “Алден” по акту приймання-передачі від 31.12.99.

Передача майна до статутного фонду є відчуженням майна, ТОВ “Базіс” набув права

власності на спірне майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 установчого договору про створення ТОВ

“Базіс” від 06.12.99 приватне підприємство “Алден” вносить до статутного фонду

створюваного товариства з обмеженою відповідальністю “Базіс” спірне майно:

будівлю цеху порошкової металургії, розташованої по АДРЕСА_1, загальною площею

1307,2 м.кв., під літерою “А” та обладнання в ньому, що згодом було відчужено

приватним підприємством “Алден” за оскаржуваним договором купівлі-продажу від

21.06.01 НОМЕР_1 на користь другого відповідача у справі.

Від імені приватного підприємства “Алден” даний установчий договір

підписано ОСОБА_1, як директором.

          При розгляді

господарським судом м. Києва зазначеної справи (№40/145) не встановлено, що

майно за договором купівлі-продажу НОМЕР_1, що оспорюється, на день його

укладання фактично не знаходилось на балансі ПП “Алден”.

Ухвалою арбітражного суду Луганської області від 25.02.98 порушено

провадження у справі №05/35-9/18б про банкрутство приватного підприємства

“Алден”.

Постановою арбітражного суду Луганської області від 04.02.99 у

справі №05/35-9/18б про банкрутство приватного підприємства “Алден” боржника

було визнано банкрутом.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про банкрутство” (в редакції

чинній на день укладення установчого договору про створення ТОВ “Базіс” від

06.12.99; далі за текстом - Закон України “Про банкрутство”) про визнання

боржника банкрутом арбітражний суд приймає постанову. В постанові призначаються

ліквідатори з числа представників зборів кредиторів, банків, фінансових

органів, а також Фонду державного (комунального) майна, якщо банкрутом визнано

державне підприємство або організацію. На ліквідаторів покладаються обов'язки

проведення процедури задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про банкрутство” з моменту

визнання боржника банкрутом: -припиняється підприємницька діяльність боржника;

-до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном банкрута і всі

його майнові права та обов'язки;           

-вважаються такими, що минули, строки усіх боргових зобов'язань

банкрута; -припиняється нарахування пені та процентів з усіх видів

заборгованості банкрута.

З моменту визнання підприємства боржника банкрутом (у даному

випадку з 04.02.99) його директор втратив свої повноваження керівника

підприємства та не мав права здійснювати від імені підприємства підприємницьку

діяльність, укладаючи будь які угоди при цьому (передача майна до статутного

фонду господарського товариства, створюваного для здійснення підприємницької

діяльності, внаслідок чого учасник одержує права на управління підприємницькою

діяльністю товариства, одержання дивідендів тощо, з укладенням установчого

договору, за яким право власності на певне майно переходить від засновника до

створюваного товариства також  є

підприємницькою дією). Також, з моменту визнання підприємства банкрутом згідно

постанови арбітражного суду, за якою до того ж призначено ліквідаторів,

директор підприємства банкрута -ОСОБА_1 втратив свої повноваження як керівника

підприємства по розпорядженню майном банкрута.

          При розгляді

господарським судом Луганської області справи №11/12б-(05/35-9/18б) про

банкрутство ПП “Алден” ухвалою від 21.05.02 відхилено клопотання банкрута від

08.05.02 без номеру про накладення арешту на майно -цех порошкової металургії

та обладнання, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, відчуження яких, як

зазначено в даній ухвалі, відбулося на підставі договору купівлі-продажу

НОМЕР_1 від 21.06.01 (договір, якій оспорюється).

          Тобто, встановлені

при розгляді господарським судом м. Києва вищевказаної справи №40/145 і при

розгляді господарським судом Луганської області справи №11/12б-(05/35-9/18б)

про банкрутство ПП “Алден” обставини свідчать про те, що фактично відчуження

майна ПП “Алден” (цеху порошкової металургії та обладнання, які знаходяться за

адресою: АДРЕСА_1) відбулося саме за договором купівлі-продажу НОМЕР_1 від

21.06.01, що оспорюється.

          Таким чином,

рішенням господарського суду м. Києва від 17.10.02 по справі №40/145 не

встановлено порушень діючого законодавства і дане рішення суду не може

залишатись поза увагою.

          Відповідно до ст.

48 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року) загальним правилом

визнання угоди недійсною є невідповідність її вимогам закону.

          Рішенням

господарського суду Луганської області від 17.12.02 по справі №11/126пн

зобов'язано ТОВ “Базіс” виділити частку майна ПП “Алден” (обладнання, яке

реалізовано за договором, який оспорюється) і передати його ПП “Алден”.

          28.12.02 ТОВ

“Базіс” та ПП “Алден” складено та підписано акт прийому-передачі обладнання,

яке зазначено у рішенні господарського суду Луганської області від 17.12.02 по

справі №11/126.

          Згідно з п. 2

постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 №3 “Про судову практику

в справах про визнання угод недійсними” угода може бути визнана недійсною лише

з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

          При задоволенні

позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про

застосування передбачених законом наслідків (повернення сторін за договором у

первісний стан).

          З урахуванням

вищевикладеного, позов до задоволення не підлягає.

          Установчий договір

про створення ТОВ “Базіс” від 06.12.99, на підставі якого заявлений позов,

укладений між ПП “Алден”, з однієї сторони та фізичними особами - ОСОБА_2 і

ОСОБА_1, з другої сторони.

          Місцевий

господарський суд дійшов помилкового висновку про визнання установчого договору

від 06.12.99 недійсним на підставі п. 1 ст. 83 Господарського процесуального

кодексу України.

          Зазначений договір

жодним чином не пов'язаний з предметом спору, оскільки позов заявлено про

визнання недійсним договору купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного

майна, визначеного родовими ознаками і учасники за договором купівлі-продажу

НОМЕР_1 від 21.06.01, який оспорюється, вступили у майнові відносини, а за

установчим договором про створення ТОВ “Базіс” його учасники вступили у

корпоративні правовідносини.

          Крім того, за

установчим договором про створення ТОВ “Базіс” від 06.12.99 і за договором

купівлі-продажу НОМЕР_1 від 21.06.01, який оспорюється, є різні особи. 

          За таких обставин,

судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку про

часткове задоволення апеляційної скарги позивача та про зміну рішення

господарського суду Луганської області від 19.03.07 у справі

№15/10пд(15/15пд(15/378пд)), а саме:

-пункт перший резолютивної частини рішення господарського суду

Луганської області від 19.03.07 по справі №15/10пд(15/15пд(15/378пд))

виключити;

-пункти другий та третій резолютивної частини рішення

господарського суду Луганської області від 19.03.07 по справі

№15/10пд(15/15пд(15/378пд)) вважати відповідно пунктами першим та другим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою

покладаються на позивача (заявника скарги) -Товариство з обмеженою

відповідальністю “Базіс”, м. Кіровськ Луганської області.

          У судовому

засіданні за згодою представників позивача та першого відповідача  оголошені вступна та резолютивна частини

постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 49, ч. 7 ст. 811, 85, 99, 101, п.

4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу

України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

“Базіс”,  м. Кіровськ Луганської області,

від 28.03.07 №57-5юр на рішення господарського суду Луганської області від

19.03.07 по справі №15/10пд(15/15пд(15/378пд)) задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 19.03.07 по

справі №15/10пд(15/15пд(15/378пд)) змінити.

3.Пункт перший резолютивної частини рішення господарського суду

Луганської області від 19.03.07 по справі №15/10пд(15/15пд(15/378пд))

виключити.

4.Пункти другий та третій резолютивної частини рішення

господарського суду Луганської області від 19.03.07 по справі

№15/10пд(15/15пд(15/378пд)) вважати відповідно пунктами першим та другим.

5.Витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за

апеляційною скаргою покласти на позивача (заявника скарги) -Товариство з

обмеженою відповідальністю “Базіс”,      м. Кіровськ Луганської області.

          Відповідно ч. 3,

ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає

законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                 

                                           К.І.

Бойченко

Суддя                                                                               

Л.В. Іноземцева

Суддя                                                                               

І.В. Семендяєва