Ухвала

від 12.12.2017 по справі 462/1978/17

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/1978/17

У Х В А Л А

12 грудня 2017 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участі прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, суд,

В С Т А Н О В И В:

прокурор, звернувся до суду з клопотанням про продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачення ОСОБА_4 покликаючись на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, та враховуючи, що з часу обрання запобіжного заходу по даний час вказані ризики не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, а тому необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні думки відносно клопотання прокурора про продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не висловив.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_4 слід застосувати більш м`який запобіжний захід виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Також згідно п. 99 рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України» від 11 травня 2011 року суд часто констатує порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв`язку з тим, що навіть коли йдеться про тривалі строки тримання під вартою, національні суди часто обґрунтовують продовження строку тримання під вартою однаковими підставами протягом всього періоду ув`язнення, якщо взагалі роблять це, тоді як згідно з пунктом 3 статті 5 після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи, а суди зобов`язані обґрунтовувати рішення про продовження тримання під вартою іншими підставами, які мають бути чітко вказані.

З огляду на наведене, а також враховуючи тривалий строк перебування обвинуваченого під вартою, який має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , згідно довідки наданої Міжобласною багатопрофільною лікарнею від 05 грудня 2017 року за станом здоров`я ОСОБА_4 у судовому засіданні участі брати не може, термін видужання обвинуваченого невідомий, суд вважає, що існують достатні підстави для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово, та саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти ризикам, пов`язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах та буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 196, 197, 199, 202, 315 КПК України,-

У Х В А Л И В:

змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт та заборонити ОСОБА_4 залишати квартиру АДРЕСА_2 цілодобово, терміном на два місяці до 12 лютого 2017 року.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований та проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 .

Суддя /підпис/ ОСОБА_1

Копія вірна.

Суддя: ОСОБА_1