Постанова

від 11.12.2017 по справі 802/2221/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 грудня 2017 р. Справа № 802/2221/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

до: Відкритого акціонерного товариства "Гайсинський маслосирзавод"

про: стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Відкритого акціонерного товариства "Гайсинський маслосирзавод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у відповідача утворилась заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 2691,16 грн. за листопад 2017 року. У зв'язку з несплатою цих коштів у добровільному порядку орган Пенсійного фонду України звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості.

В судове засідання представник позивача не прибув, однак від нього на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Проте, до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення.

Відповідно до положень частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши адміністративну справу, з'ясувавши всі фактичні обставини, суд встановив, що відкрите акціонерне товариство "Гайсинський маслосирзавод" перебуває на обліку в управлінні Гайсинському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Вінницької області та є боржником з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянину ОСОБА_1 за листопад 2017 року в сумі 2691,16 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п. 1 - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п. 2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Дані витрати відшкодовуються у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування (абз. 2 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування").

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

Згідно з п. 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік, як закріплено в п. 6.4 Інструкції, визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За правилами, визначеними п. 6.5. Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до положень п. 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі Інструкції позивач на адресу відповідача направляв розрахунки відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по Списку № 2, у якому зазначено відповідачу про місячний розмір відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії.

Оскільки вказані розрахунки відповідач не оскаржував, то вони з моменту отримання є узгодженими та обов'язковими для виконання.

Відповідно до матеріалів справи відповідач заборгував позивачу суму витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком № 2 громадянину ОСОБА_1. Так, за відповідачем рахується заборгованість з невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пенсії, призначеної за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за листопад 2017 року в сумі 2691,16 грн. Наявність заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та карткою особового рахунку платника.

Станом на дату судового розгляду справи відповідач не виконав вимог ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме не відшкодував понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії за Списком № 2 на суму 2691,16 грн.

Беручи до уваги викладені положення законодавства та встановлені у справі обставини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Гайсинський маслосирзавод" (код ЄДРПОУ 00444435) на користь Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (р/р №25607223490103, МФО 302076, ЄДРПОУ 41247177) заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 01.11.2017 по 25.11.2017 в сумі 2691, 16 грн. (дві тисячі шістсот дев'яносто одна грн. шістнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович