Ухвала

від 13.12.2017 по справі 804/8296/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 грудня 2017 р. справа 804/8296/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу Могилевського дошкільного навчального закладу-2 «Дзвіночок» про застосування заходів реагування, -

в с т а н о в и в:

11.12.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу Могилевський дошкільний навчальний заклад -2 «Дзвіночок» про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Центральна, 54 Комунального закладу Могилевський дошкільний навчальний заклад -2 «Дзвіночок» (код ЄДРПОУ 36595515), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 1 січня 2017 року становить 1600 грн.

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Проте, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що позивач є бюджетною, неприбутковою організацією.

Суд, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що на час подання позову її майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд, звернувши увагу на підстави заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, зазначає наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.

З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Посилання позивача на те, що Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є бюджетною, неприбутковою організацією є необґрунтованими, оскільки дана обставини не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.

Як зазначено в Постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року з посиланням на Постанову пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (вказана позиція підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25 вересня 2015 року).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочки Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області сплати судового збору за звернення із даною заявою.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 105-108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу Могилевський дошкільний навчальний заклад -2 «Дзвіночок» про застосування заходів реагування - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору за подання даного позову.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 3, частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           В.В. Кальник