ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 грудня 2017 р. справа 804/8433/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, -
в с т а н о в и в:
12.12.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Груп зернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області від 14.08.2017 року за № НОМЕР_1 , яким товариству з обмеженою відповідальністю Альянс Груп (код ЄДРПОУ 31223283) м. Кривий Ріг визначено суму донарахованого податку на додану вартість всього на - 3 225 687,50 грн., в тому числі: сума донарахованого податку на додану вартість -2 580 550 грн., штрафні санкції на суму-645 137,50 грн., - визнати протиправним та скасувати;
- податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області від 14.08.2017 року за №0011891420, яким товариству з обмеженою відповідальністю Альянс Груп (код ЄДРПОУ 31223283) м. Кривий Ріг визначена сума донарахованого податку на прибуток всього - 2 259 533,50 грн., в тому числі: сума донарахованого податку на прибуток - 2 162 593 грн. та штрафні санкції у сумі 96 940,50 грн., - визнати протиправним та скасувати.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Так, у відповідності до вимог ч.3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Згідно ч.2 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження законних представників підтверджуються документами, зокрема, які стверджують займану ними посаду.
В той же час, ч.5 ст. 106 вказаного Кодексу передбачено, що у разі, якщо заява подається представником, то одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, адміністративний позов підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Груп , при цьому, ні витягу зі статуту позивача, ні копії витягу з ЄДРПОУ до позову не додано.
В порушення ч. 3 ст. 106 КАС України позивачем не додано належним чином оформленого документу про сплату у встановленому порядку та розмірі судового збору.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
Таким чином, за подання адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 82 278,32 грн.
При цьому, позивачем заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову, в обгрунтування якого зазначено, що за останній рік, з 01.01.2017 року по 01.12.2017 року, відповідно до довідки товариства, кредиторська та дебіторська заборгованість складають суми: Д-4846308,00 грн. К-10394342,00 грн. У зазначений період підприємство здійснювало господарську діяльність (укладені правочини, надані послуги, тощо) - всього на суму 3 676 796,00грн. Відповідно виписок з ПАТ ПУМБ від 01.12.2017р. - залишок складає 309,59 грн., АТ УкрСиббанк - 240,69 грн., ПАТ ПриватБанк - 180,08 грн., на рахунках ТОВ Альянс Груп 00,00 дол. США. Будь якої сплати судового збору за іншими позовами за останній рік товариство не здійснювало.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення позивачеві сплату судового збору, суд зазначає наступне.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.88 КАС України).
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір ).
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України Про судовий збір , а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ч.1 ст.10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч.2 ст.10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З урахуванням вимог ст.88 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України Про судовий збір , з власної ініціативи.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору за цим адміністративним позовом, судом враховані і правові позиції, викладені у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ Про судовий збір , а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 у яких зазначено, що при вирішення питання можливості відстрочення сплати судового збору адміністративний суд повинен виходити із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
На переконання суду, обставини, зазначені у клопотанні, не є належним доказом незадовільного майнового стану позивача, та, як наслідок, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.
Беручи до уваги зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору та, відповідно, відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю Альянс Груп в задоволенні клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 105-108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
у х в а л и в:
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Груп про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання сплати судового збору у розмірі 82 278,32 грн. за подання даного адміністративного позову до суду на наступні реквізити: (р/р отримувача №31210206784008 УДКСУ у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253 банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030101) та шляхом надання доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 3, частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2017 |
Оприлюднено | 15.12.2017 |
Номер документу | 70995457 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні