Постанова

від 12.12.2017 по справі 817/1834/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2017 рокуР і в н е 817/1834/17 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області доСільськогосподарського виробничого кооперативу "Мульчицький" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, В С Т А Н О В И В:

Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося в суд з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мульчицький" про стягнення заборгованості за серпень-вересень 2017 року у сумі 113719,56 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув. 08.12.2017 року на адресу суду надійшло клопотання від 07.12.2017 про розгляд справи без участі представника позивача з мотивів зазначених в адміністративному позові просив позов задовольнити повністю (а.с.32).

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Клопотань про відкладення чи розгляд справи без його участі не подавав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.223).

Згідно із частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини шостої статті 12, частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До таких категорій, згідно з пунктом "в" віднесено чоловіків трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Крім цього, до таких категорій, згідно з пунктом "ж" віднесено жінок, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. В редакції до 17.02.2000 року вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у ОСОБА_1 України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

За даними Реєстру платників єдиного податку, що містяться на офіційному сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua) щодо Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мульчицький" відсутні відомості даного платника (а.с.225).

Згідно з абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 % від об'єкта оподаткування.

Таким чином, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, відповідач повинен сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

В силу вимог підпункту 1 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 6-10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.

Абзацом 1-3-підпункту 1 пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Абзацом 5 підпункту 1 пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до підпунктів "в" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, однак він не змінює порядку такого відшкодування та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, суд приходить до висновку, що, Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мульчицький", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, згідно з пунктами "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26.Ю., ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49- згідно з пунктом "ж", ОСОБА_50 - згідно з пунктом "в", зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку їм пенсій, що призначені на пільгових умовах.

Дотримуючись вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (а.с.12-20). Відповідно до розрахунків позивача за період серпень-вересень 2017 року відповідач повинен покрити витрати на виплату пенсії, призначеної на пільгових умовах, в сумі у сумі 113719,56 грн.

Понесення позивачем витрат на виплату пенсії, призначеної на пільгових умовах, підтверджені довідками Володимирецького об'єднаного управління ПФУ (а.с.202-216,222).

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у справах цієї категорії, зокрема, у постановах від 5 червня (№ 21-167а12) та 25 вересня 2012 року (№№ 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12), 16 квітня, 10 вересня, 8 жовтня 2013 року (№№ 21-12а13, 21-215а13, 21-310а13 відповідно), 11 лютого 2014 року (№ 21-471а13). У постанові від 07.07.2015 (справа 2а/0370/1328/11) Верховним Судом України сформовані правові висновки щодо відшкодування підприємствами витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, відповідно до яких вказані пенсії підлягають відшкодуванню підприємствами та організаціями.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мульчицький" (код ЄДРПОУ 00855670) на користь Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (р/р 25600301995530 в ТВБВ10017/0145 філії РОУ АТ "Ощадбанк", МФО 333368, код ЄДРПОУ 40377142) заборгованість по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період серпень-вересень 2017 року у сумі 113719,56 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.