Постанова

від 12.12.2017 по справі 819/711/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/711/17

12 грудня 2017 р.м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Баранюка А.З.

при секретарі судового засідання Кухар О.Л.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1;

представника відповідача: ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпластсервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Метпластсервіс" (далі - ТзОВ "Метпластсервіс") про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 17527,27 грн. та пені в сумі 105,15 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі №819/711/17 в задоволенні позову Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Метпластсервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 17527,27 грн. та пені в сумі 105,15 грн. відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року у справі№876/7193/17 апеляційну скаргу Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі №819/711/17 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2017 року у справі К/800/30716/17 касаційну скаргу Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено частково, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі №819/711/17 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року у справі№876/7193/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди першої та апеляційної інстанції не перевірили та не надали оцінки фактичним обставинам справи щодо подання звіту за формою №3-ПН.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі. Пояснила, що частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ від 21.03.1991 року передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Відповідачем не був виконаний норматив для працевлаштування інвалідів, оскільки середньооблікова чисельність працюючих у 2016 році складала 22 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, а норматив для працевлаштування інвалідів становить 1 особу. Відтак, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, на підставі статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від від15.05.2007 року № 223 та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 відповідачу було нараховано до сплати 17527,27 грн. адміністративно-господарських санкцій та пеню в сумі 105,15 грн., всього 17631,42 грн. Оскільки відповідачем вказані санкції в добровільному порядку до Державного бюджету України не перераховано, вони підлягають стягненню в судовому порядку, що і стало причиною звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні. Пояснила, що зобов'язання, передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідачем виконані, що виключає настання відповідальності та застосування адміністративно-господарських санкцій. У 2016 році товариством було вжито всіх необхідних заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. ТзОВ "Метпластсервіс" здійснювало заходи для працевлаштування інвалідів, а саме: 16.06.2016 року інформувало Тернопільський міськрайонний центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів шляхом подання звітності форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)". З метою працевлаштування інвалідів в 2016 році Гусятинський районний центр зайнятості надавав направлення на працевлаштування інвалідів в ТзОВ "Метпластсервіс" по наявній вакансії громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак направлені особи відмовилися від даної роботи. Таким чином, ТзОВ "Метпластсервіс" виконало всі вимоги чинного законодавства щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки ним виділено та створено робоче місце для працевлаштування інваліда на посаду складальника та повідомлено службу зайнятості у встановленому законом порядку про наявність такої вакансії, а тому в діях товариства відсутній склад правопорушення, що є обов'язковою умовою застосування штрафних санкцій.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до звіту форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу товариства з обмеженою відповідальністю «Метпластсервіс» складає 22 особи; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність склала 0 осіб.

Частиною 1 ст.20 цього Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону).

Діючим законодавством встановлюється обов'язковий для підприємств норматив робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також передбачається сплата підприємствами адміністративно-господарських санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для інвалідів.

При цьому, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно ч.3 ст.18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно наказу №2 від 13 червня 2016 року товариством з обмеженою відповідальністю Метпластсервіс на виконання Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів створено робоче місце для працевлаштування інваліда.

За змістом ст.18-1 Закону пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.50 Закону України від 05 липня 2012 року №5067-VІ «Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

Згідно Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метпластсервіс» перебуває на обліку в Гусятинському районному центрі зайнятості.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог вищевказаного порядку, позивачем 16 червня 2016 року проінформувало Тернопільський міськрайонний центр зайнятості про наявність вакансії для працевлаштування інвалідів шляхом подання звітності форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» , щодо працевлаштування інваліда на посаду складальника.

З метою працевлаштування інвалідів в 2016 році Гусятинський районний центр зайнятості надавав направлення на працевлаштування інвалідів в ТзОВ "Метпластсервіс" по наявній вакансії громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак направлені особи відмовилися від даної роботи.

Даний факт підтверджується листом від 10 квітня 2017 року №03/457 та листом від 15.08.2017 року №06/1148, в якому безпосередньо зазначено, що дані вакансії були актуальні впродовж періоду з 16.06.2016 р. по 30.12.2016 р.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що роботодавець вжив усіх необхідних заходів для недопущення порушення, а факт непрацевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць для даної категорії громадян, у зв`язку з їх відсутністю, не може слугувати підставою для накладення адміністративно-господарських санкцій та нарахуванню пені, підставою для застосування яких є наявність вини юридичної особи.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України (постанови № 21-60а11 від 20.06.2011 року; № 21-105а12 від 26.06.2012 року; № 21-95а13 від 02.04.2013 року), згідно якої обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, за умови, що підприємство вжило усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. При цьому такими заходами є подання підприємством до центру зайнятості звітів по формі 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, тобто факт повідомлення компетентного держаного органу про виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Метпластсервіс" (код ЄДРПОУ 38195017) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 17527,27 грн. та пені в сумі 105,15 грн. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 грудня 2017 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.