Постанова

від 08.12.2017 по справі 826/14251/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2017 року № 826/14251/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства Хумана Піпл ту Піпл Україна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0012284202

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Хумана Піпл ту Піпл Україна звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 07 серпня 2017 року № 0012284202 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних: № ПН 16 від 06 червня 2016 року реєстраційний номер 9103824649 в сумі 20302,37 грн. та № ПН 14 від 06 червня 2016 року реєстраційний номер 9103825878 в сумі 29769,83 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до вимог чинного законодавства штрафні санкції застосовуються при порушенні граничного строку для реєстрації податкових накладних, які складаються при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 07 серпня 2017 року № 0012284202 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних: № ПН 16 від 06 червня 2016 року реєстраційний номер 9103824649 в сумі 20302,37 грн. та № ПН 14 від 06 червня 2016 року реєстраційний номер 9103825878 в сумі 29769,83 грн. - мало місце накладення штрафу за помилково виписані податкові накладні, які не відображають фактичну господарську операцію з постачання товарів/послуг та взагалі не містяться в податковій звітності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов і просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 14 липня 2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України було складено акт № 2106/28-10-42-02/32309853 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних Дочірнього підприємства "Хумана Піпл ту Піпл Україна" (податковий номер 32309853) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами вищевказаної перевірки встановлено порушення Дочірнім підприємством "Хумана Піпл ту Піпл Україна" (податковий номер 32309853) пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцю - платнику податку на додану вартість.

На даний акт перевірки позивач подав заперечення від 24 липня 2017 року, які відповідачем залишені без задоволення, а висновки акта перевірки без змін, про що Дочірнє підприємство Хумана Піпл ту Піпл Україна повідомлено листом від 03 серпня 2017 року № 41325/10/28-10-42-02-11.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2017 року № 0012284202, яким Дочірньому підприємству Хумана Піпл ту Піпл Україна визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафної (фінансової) санкції в розмірі 50076,03 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № ПН 16 від 06 червня 2016 реєстраційний номер 9103824649 в сумі 20302,37 грн. та № ПН 14 від 06 червня 2016 року реєстраційний номер 9103825878 в сумі 29769,83 грн., позивач подав скаргу від 25 серпня 2017 року, яка відповідачем залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2017 року № 0012284202 - без змін, про що Дочірнє підприємство Хумана Піпл ту Піпл Україна повідомлено листом від 25 жовтня 2017 року № 24099/6/99-99-11-03-01-25.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Згідно абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Аналогічне зазначено в пункті 5 Порядку заповнення податкової накладної (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) - податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком .

Згідно абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

У відповідності до пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Згідно з підпунктом "б" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України дата виписування податкової накладної належить до обов'язкових реквізитів податкової накладної.

Згідно абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналогічне зазначено в пункті 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) - квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Згідно абзацу 8 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Аналогічне зазначено в пункті 10 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних - датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Аналогічне зазначено в підпункті 7.7 пункту 7 Розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) - датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Згідно підпункту 7.5 пункту 7 Розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами

телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Аналогічне зазначено в підпункті 7.6 пункту 7 Розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку - якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до пункту 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації зазначені в пункті 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Аналогічне зазначено в підпункті 7.3 пункту 7 Розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку - після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Згідно абзацу 6 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, якщо платник податку надіслав ДФС кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, то зареєстрованою (зареєстрованим) вважається та податкова накладна та/або розрахунок коригування, щодо яких прийнято рішення про внесення до бази даних і надійшла квитанція, що підтверджує факт їх прийняття.

Аналогічне зазначено в пункті 8 Розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку - якщо платник податків надіслав до органів ДПС кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Також, згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Аналізуючи вищенаведені положення, можна дійти таких висновків.

Обов'язок платника податку - продавця товарів/послуг складати та реєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, розпочинається з моменту виникнення податкових зобов'язань.

Граничний термін реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань.

Підтвердженням передачі податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку платником податку, є відповідна квитанція , де зазначена відповідь про прийняття документу у разі дотримання всіх вимог щодо оформлення цих документів та правильності вказаних даних, а також, в іншому випадку, відповідь про відмову у прийнятті документу із зазначенням причин такої відмови.

Якщо платник податку помилково надіслав до органу ДФС кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, то зареєстрованою (зареєстрованим) вважається та податкова накладна та/або розрахунок коригування, щодо яких прийнято рішення про внесення до бази даних і надійшла квитанція, що підтверджує факт їх прийняття, а також оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну, встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Якщо платник податку складає розрахунок коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, дата виникнення податкових зобов'язань у позивача підтверджується відповідними документами, а саме товаро-транспортними накладними, видатковими накладними та актами взаєморозрахунків за 07 червня 2016 року.

У відповідності до норм законодавства граничний термін реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних для позивача закінчувався 22 червня 2016 року.

22 червня 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач зареєстрував податкову накладну реєстраційний номер 9103824649, № ПН 16 та податкову накладну реєстраційний номер 9103825878, № ПН 14 з допущенням помилки у вигляді невірно вказаної дати - 06 червня 2017 року.

Оскільки виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера не допускається , задля виправлення допущенних помилок, позивач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригувань до вищевказаних податкових накладних, а саме № ПН 31 реєстраційний номер 9104017896 та № ПН 29 реєстраційний номер 9104131803.

Після цього позивач в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрував податкові накладні з коректно вказаною інформацією, а саме реєстраційний номер 9104102472 № ПН 32 та реєстраційний номер 9104133034 № ПН 30.

Згідно квитанцій до всіх вищевказаних документів, які реєструвалися позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, документи були прийняті, про що свідчать відповідні записи в цих квитанціях.

Отже, зареєстрованими вважається ті податкові накладні та/або розрахунки коригування, щодо яких прийнято рішення про внесення до бази даних і надійшла квитанція, що підтверджує факт їх прийняття, а також оригіналами вважаються електронні документи, надіслані до органів ДПС останніми до закінчення граничного терміну, встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що їх було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Відповідно до вищенаведеного, дії позивача щодо складання та реєстрації розрахунків коригування до помилкових податкових накладних без виправлення дати податкових накладних узгоджуються з нормами законодавства, що діяли на час виникнення спірних відносин. Останнє, також стосується і дій позивача щодо складання і реєстрації вірних податкових накладних.

Тобто, оскільки у позивача 06 червня 2016 року був відсутній обов'язок складати і реєструвати відповідні податкові накладні, їх помилкове виписування, подання розрахунків коригування до них - вказують лише на відсутність фактичних господарських операцій та не тягнуть за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України.

Складання та реєстрація вірних податкових накладних, щодо яких відповідний обов'язок виник у позивача 07 червня 2016 року, що підтверджується відповідними документами, узгоджуються з нормами законодавства, чинного на момент виникнення спірних відносин.

Твердження відповідача, що товарно-транспортна накладна містить виправлення в даті, а саме з 6 на 7 суд не бере до уваги, оскільки порядковий номер накладних, відповідає черговості.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статі 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У відповідності до пункту статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 75.1.1. статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

У відповідності до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно пункту 76.2. статті 76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2. статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Регламентом опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 19 червня 2012 року №522 (що діяв на момент виникнення спірних відносин), встановлені підстави оформлення акту результатів камеральної перевірки.

Виходячи з вищенаведеного, при здійсненні камеральної перевірки контролюючим органом окрім податкових накладних № ПН 16 від 06 червня 2016 реєстраційний номер 9103824649 в сумі 20302,37 грн. та № ПН 14 від 06 червня 2016 року реєстраційний номер 9103825878 в сумі 29769,83 грн., мали бути взяті до уваги розрахунки коригувань до вищевказаних податкових накладних, а саме № ПН 31 реєстраційний номер 9104017896 та № ПН 29 реєстраційний номер 9104131803, які, у відповідності до законодавства, не містять виправлень щодо дати податкової накладної, а лише зазначають відсутність фактичного обов'язку платника податку - продавця товарів/послуг складати та реєструвати податкові накладні № ПН 16 від 06 червня 2016 реєстраційний номер 9103824649 в сумі 20302,37 грн. та № ПН 14 від 06 червня 2016 року реєстраційний номер 9103825878 в сумі 29769,83 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, при здійсненні камеральної перевірки контролюючим органом мало бути враховано наявність податкових накладних реєстраційний номер 9104102472 № ПН 32 та реєстраційний номер 9104133034 № ПН 30, оскільки, керуючись положеннями Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової накладної, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, оригіналами електронних документів, надісланих до органів ДПС до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що їх було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція, мали б вважатися електронні документи, надіслані останніми, оскільки саме цими податковими накладними підтверджувався факт здійснення господарської операції 07 червня 2016 року.

Досліджуючи матеріали справи, не вбачається, що позивачу було відмовлено у прийнятті поданих електронних документів із зазначенням причин такої відмови, а також відсутні посилання на виявлення будь-яких розбіжностей при формуванні та уточненні показників податкової звітності з податку на додану вартість і, відповідно, направлення повідомлення в електронному вигляді платнику податків для врахування розбіжностей при формуванні та уточненні показників податкової звітності з податку на додану вартість з встановленням строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, після сплину якого проводиться камеральна (електронна) перевірка.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а відтак задовольняє їх у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 94, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Дочірнього підприємства Хумана Піпл ту Піпл Україна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2017 року № 0012284202 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № ПН 16 від 06 червня 2017 року реєстраційний номер 9103824649 в сумі 20302,37 грн. та № ПН 14 від 06 червня 2017 року реєстраційний номер 9103825878 в сумі 29769,81 грн.

3. Присудити на користь Дочірнього підприємства Хумана Піпл ту Піпл Україна (код ЄДРПОУ 32309853, адреса: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної 4-Б, офіс 5) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 02000, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11г) судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.І. Шейко