ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
12 грудня 2017 року № 826/601/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовомОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
В С Т А Н О В И В:
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.12.2016 року №0008831306 в сумі 170 грн.; №0008821306 в сумі 52449,23 грн.; №0008841306 в сумі 2188,10 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-65У від 14.12.2016 року на суму 72884,56 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008851306 на суму 7966,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі помилкових висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву наданих представником Відповідача. В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що під час проведення перевірки встановлено заниження Позивачем податку на доходи фізичних осіб. Враховуючи зазначені обставин, податковий орган просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києва проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 03.06.2013 року по 10.02.2016 рік, дотримання вимог щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 03.06.2013 року по 10.02.2016 року.
За результатами проведеної перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 22.11.2016 року №14005/26-58-13-06-17-2522705609 (надалі - Акт перевірки).
В Акті перевірки Контролюючим органом встановлено наступні порушення: п.291.4 ст 291, пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.10.2013 року; пп.49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп.177.5.2 п. 177.5 ст. 177, п.167.1 ст. 167, п.177.2 ст. 177, п. 291.4 ст. 291, пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 41999,38 грн.; п.16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв'язку із чим занижену зобов'язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності у сумі 1750,48 грн.; п.8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме: не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу у розмірі 72884,56 грн.
На підставі Акту перевірки Контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 08.12.2016 року: №0008821306, яким збільшено суму за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 52499,23 грн. (в т.ч. основний платіж - 41999,38 грн., штрафні санкції - 10499,85 грн.); №0008841306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 2187,10 грн., в т.ч. основний платіж - 1750,48 грн, штрафні санкції - 437,62грн.; №0008831306, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб;
Окрім того, Контролюючим органом винесено рішення від 14 грудня 2016 року №0008851306 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу донараховано єдиного внеску у розмірі 72884,56 грн., та застосовано штраф у розмірі 7966,74 грн.
Також, Відповідачем на адресу Позивача направлено вимогу від 14.12.2016 року № Ф-65У про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 72884,56 грн.
Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених вище доводів відповідача та, як наслідок, з правомірністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
Позивач в період з 03.06.2013 року по 31.12.2015 року здійснював свою діяльність на спрощеній системі оподаткування, а саме єдиний податок ІІ група, основний зареєстрований вид діяльності - освіта у сфері культури; інша професійна, наукова та технічна діяльність; спеціалізована діяльність із дизайну; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.
Проте, перевіркою встановлено, що згідно документів, наданих МБО Благодійний Фонд Костянтина Кондарова (код ЄДРПОУ 33853059) та документів наданих Позивачем, останнім надавались послуги платнику податків, який не є платниками єдиного податку.
Так, згідно наданих до перевірки документів встановлено надання послуг юридичній особі МБО Благодійний Фонд Костянтина Кондарова (код ЄДРПОУ 33853059). Згідно акту здачі приймання робіт (надання послуг) №1 від 24.09.2013 року суб'єктом господарювання - фізичною особою ОСОБА_1 виконані наступні роботи: Майстер-клас ліплення з глини , загальна вартість робіт склала 1200,00 грн. Згідно банківських виписок на розрахунковий рахунок платника податків ОСОБА_1 НОМЕР_3 від МБО Благодійний Фонд Костянтина Кондарова (код ЄДРПОУ 33853059) 24.09.2013 року були зараховані кошти за надані послуги.
За результатами перевірки Позивача Відповідачем встановлено порушення п. 291.4 ст. 291, пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, у зв'язку з чим реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.10.2013 р. та відповідно визначено Позивачу суму військового збору за загальною системою оподаткування.
Із зазначеними вище твердженнями Відповідача суд не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 291.2 - 291.4 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Згідно з пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої - третьої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 5 пункту 291.4 статті 291, платниками єдиного податку першої - третьої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для п'ятої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291, платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку п'ятої і шостої груп - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.
Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Разом з тим, Відповідачем не надано суду належних доказів прийняття на підставі акту перевірки рішення про анулювання реєстрації ОСОБА_1 платником єдиного податку.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 20 серпня 2013 року між ОСОБА_1 (Виконавець) та ОСОБА_4 (Замовник) укладено Основний Договір. За цим Договором Виконавець надає Замовнику у зазначеній кількості такі послуги: майстер-клас з ліплення глини; майстер-клас з розпису тканини; майстер-клас з декорування; майстер-клас з ебру; майстер-клас з розпису кружки; майстер-клас з віражного розпису.
Із Актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1 від 20.09.2013 року, № 2від 23.09.2013 року; №3 від 01.10.2013 року; №4 від 10.10.2013 року; №5 від 19.10.2013 року та №6 від 03.11.2013 року вбачається, що вигодо набувачем і замовником послуг, які надавала ФОП ОСОБА_1 була ОСОБА_4
При цьому, Суд звертає увагу, що Відповідачем не зазначено в акті перевірки відносно здійснення господарських взаємовідносин Позивача з іншими платниками податків, які не є платниками єдиного податку, а саме: ТОВ Групон УА (код ЄДРПОУ 37405991) та не надано доказів здійснення господарських взаємовідносин Позивача з іншими платниками податків, які не є платниками єдиного податку.
Враховуючи вищезазначене, Відповідач безпідставно стверджував, що ОСОБА_1 надавала послуги платникам податків, які не є платниками єдиного податку, протягом всього періоду, що перевірявся.
Таким чином, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з'ясовані обставини, Суд прийшов до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №0008821306 Відповідачем прийнято протиправно, необґрунтовано, а тому воно підлягає скасуванню.
Зважаючи на те, що Судом визнано протиправним нарахування Позивачу податку з доходів фізичних осіб, відповідно нарахування штрафних санкцій є також протиправним.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року №2464-VI(надалі - Закон №2464-VI).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 названого Закону, яким керувався відповідач, приймаючи оскаржуване рішення № 0008851306, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону N 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
В той же час, п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону N 2464-VI визначено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 цього ж Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску шляхом накладення штрафу у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Враховуючи, що Судом встановлено безпідставність донарахування позивачу суми податку з доходів фізичних осіб, яка є базою для нарахування сум єдиного соціального внеску, беручи до уваги те, що останній перебуває саме на спрощеній системі оподаткування та не є платником єдиного внеску, слід дійти висновку про протиправність прийнятого Відповідачем рішення № 0008851306 від 14.12.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано штрафні санкції в розмірі 7966,74 грн. у зв'язку із чим останнє підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2016 року №393), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за №508/26953 (надалі - Інструкція №449).
Згідно із п. 3 р. VI Інструкції у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акту перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акту перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.
З урахування того, що Судом визнано протиправним нарахування Позивачу єдиного соціального внеску в сумі 7966,74 грн., відповідно винесена відповідачем податкова вимога № Ф-65У від 14.12.2016 р., якою Позивача зобов'язано сплатити недоїмку (суму боргу) в сумі 72884,56 грн., слід також визнати протиправною та скасувати.
Згідно п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Позивачем в ході розгляду справи не доведено обставин подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013-2015, а відтак застосування контролюючим органом штрафної санкції у розмірі 170, 00 грн. є правомірним.
Також згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог частково.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14 грудня 2016 року №0008821306; №0008841306.
3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14 грудня 2016 про сплату боргу (недоїмки) №Ф-65У та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008851306.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 2033,08 грн. (дві тисячі тридцять три гривні 08 копійок).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2017 |
Оприлюднено | 15.12.2017 |
Номер документу | 70998372 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Федорчук А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні