Постанова

від 07.06.2007 по справі 20-9/063-32б

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-9/063-32б

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

11 червня 2007 року   Справа № 20-9/063-32б

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

заявника: Шаповалова М.О., довіреність № 1246 від 12.03.2007

боржника: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя  Рибіна С.А.) від 11 травня 2007 року у справі №20-9/063-32б

за заявою Управління пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя (пр. Гер. Сталінграда, 56,Севастополь,99059)

до           міської благодійної організації "Паліативна допомога" у місті Севастополі (вул. Кулакова, 28-10,Севастополь,99011)

про визнання банкрутом в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

                                                            ВСТАНОВИВ:

7 травня 2007 року Управління пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя звернулось до господарського суду міста Севастополя на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із заявою про визнання банкрутом міської благодійної організації  "Паліативна допомога".

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11 травня 2007 року заява Управління пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя та додані до неї матеріали повернуті без розгляду.

Не погодившись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, Управління пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати.

Заявник апеляційної скарги вважає, що на момент прийняття ухвали господарським судом у матеріалах справи були належні докази для всебічного, повного та об'єктивного розгляду заяви кредитора.

З відзиву на апеляційну скаргу слідує, що боржник з  доводами апеляційної скарги не згоден, тому що у встановленому законом порядку змінив місцезнаходження, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організації України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач не скористався наданим правом на участь у судовому засіданні, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений у встановленому порядку.

Враховуючи викладене, а також те, що явка у судове засідання це право, а не обов'язок, судова колегія ухвалила розглянути справу без участі представника  боржника.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

7 травня 2007 року Управління пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя звернулось до господарського суду міста Севастополя на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із заявою про визнання банкрутом міської благодійної організації  "Паліативна допомога".

Заява мотивована тим, що міська благодійна організація  "Паліативна допомога" відсутня за юридичною адресою та не надає в органи Пенсійного фонду відповідні звіти.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно із частиною 5 статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Статтею 18 Закону  України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно абзацу 5 частини 1 статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Пунктом 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Як випливає із матеріалів справи, кредитором не надані належні докази про  відсутність керівних органів боржника за юридичною адресою, а також про ненадання боржником податкових декларацій та інших документів бухгалтерської звітності.

Але, як слідує з довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 22-366-1064 від 18.03.2005, яка надана боржником у додатку до відзиву на апеляційну скаргу, міська благодійна організація "Паліативна допомога" знаходиться за адресою: 99011, Севастополь, Ленінський район, вул. Адм. Кулакова, 28-10.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає ухвалу господарського суду міста Севастополя винесеною без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому залишає її без змін.        

          Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 11 травня 2007 року у справі №20-9/063-32б залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді