Постанова

від 01.12.2017 по справі 826/13898/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2017 року № 826/13898/16

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого Бояринцевої М.А., суддів: Васильченко І.П., Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд Інноваційні стратегії

до Кабінету Міністрів України,

треті особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Міністерство оборони України,

2) Державна судова адміністрація України

про визнання нечинним та скасування розпорядження № 465-р від 1 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд Інноваційні стратегії звернулося до суду з позовом про визнання нечинним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України № 465-р від 1 липня 2016 року.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1282, Методику проведення інвентаризації об'єктів державної власності, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 року № 1121, та зазначає, що розпорядження Кабінету Міністрів України № 465-р від 1 липня 2016 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та вказує, що розпорядження суттєво порушує права позивача щодо реалізації договорів та будівництва житла.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог та зазначив, що Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 465-р від 1 липня 2016 року в межах своїх повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Представник Міністерства оборони України заперечив по суті заявлених позовних вимог та зазначив, що оскаржуване розпорядження є законним, не суперечить раніше прийнятим Кабінетом Міністрів України рішенням та не може бути перешкодою для виконання позивачем договірних зобов'язань, оскільки договори визнані недійсними в судовому порядку.

Представник Державної судової адміністрації України заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України , Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1282, та вказав, що Уряд мав всі необхідні повноваження щодо розпорядження майном військового містечка № 186 у м. Одесі шляхом прийняття відповідного рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 липня 2016 року № 465-р передано будівлі № 1, 2, 11 військового містечка № 186 у м. Одесі із сфери управління Міністерства оборони до управління Державної судової адміністрації.

Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном регулює Закон України Про правовий режим майна у Збройних Силах України .

Відповідно до статті 2 Закону України від 21.09.1999 № 1075-ХІV Про правовий режим майна у Збройних Силах України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що озброєння та бойова техніка можуть передаватися лише до військових формувань, існування яких передбачено законом, а військова зброя та боєприпаси до неї також Державній спеціальній службі транспорту.

Процедуру вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил (далі - військові частини), та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони (далі - самоврядні установи і організації), та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність визначає Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1282.

Згідно пункту 2-1 Порядку об'єктами передачі згідно з цим Порядком є:

1) військові містечка, що вивільняються в процесі реформування Збройних Сил і не плануються до використання за цільовим призначенням;

2) нерухоме майно (будівлі, споруди, об'єкти незавершеного будівництва, приміщення, інше нерухоме майно);

3) інше окреме індивідуально визначене (рухоме) майно;

4) житловий фонд, інші об'єкти соціальної та інженерної інфраструктури, що перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі майнових комплексів.

Відповідно до пункту 5 Порядку, до прийняття Кабінетом Міністрів України чи Міноборони рішення, зазначеного у пункті 4 цього Порядку, Міноборони проводить вилучення військового майна з оперативного управління військових частин. У разі прийняття рішення про вилучення військового майна воно знімається з обліку в порядку, що визначається Міноборони, і залишається на тимчасовому зберіганні та обслуговуванні цих військових частин.

Ініціювати передачу військового майна можуть Міноборони, органи, уповноважені управляти державним майном, самоврядні установи і організації, органи місцевого самоврядування (пункт 6 Порядку).

Пунктом 7 Порядку встановлено, що пропозиції щодо передачі військового майна за рішенням Кабінету Міністрів України погоджуються Міноборони з відповідними органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними установами і організаціями або територіальними громадами сіл, селищ, міст, районними або обласними радами, а також Мінфіном, Мінекономіки, Фондом державного майна та Держкомстатом. Погоджені пропозиції Міноборони разом з обґрунтуванням подає Мінекономіки.

Мінекономіки на підставі поданих пропозицій та рішення Міноборони про вилучення військового майна з оперативного управління військових частин готує в установленому порядку проект відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Згідно пункту 8 Порядку пропозиції щодо передачі військового майна за рішенням Міноборони після отримання його згоди погоджуються ініціатором передачі з відповідними органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними установами і організаціями або відповідними органами місцевого самоврядування, Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна, Держкомстатом і подаються Міноборони.

Як вбачається з пояснювальної записки до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України Про передачу будівель у м. Одеса до сфери управління Державної судової адміністрації , проект розпорядження Кабінету Міністрів України Про передачу будівель у м. Одеса до сфери управління Державної судової адміністрації розроблено Міністерством оборони України в ініціативному порядку, відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950. Кінцевою метою прийняття проекту розпорядження є передача в існуючому стані будівель №№ 1, 2, 11 по проспекту Гагаріна, 19-21, у м. Одеса до сфери управління Державної судової адміністрації України для забезпечення розміщення Одеського апеляційного адміністративного суду.

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України погоджено без зауважень: Державною судовою адміністрацією України, Державною службою статистики України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Фондом державного майна України (довідка про погодження проекту від 29 червня 2016 року). За результатами правової експертизи Міністерства юстиції України проект розпорядження погоджено без зауважень (висновок Міністерства юстиції України від 22 травня 2016 року).

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що Кабінетом Міністрів України прийнято оскаржуване розпорядження в межах своїх повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відносно доводів позивача, що розпорядження суттєво порушує права позивача щодо реалізації договорів та будівництва житла, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 грудня 2007 року між Міністерством оборони України та Відкритим акціонерним товариством Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд Інноваційні стратегії укладено договір № 270/3/123-07Р про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників), предметом якого є проведення спільної діяльності сторін щодо будівництва комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, згідно з проектно-кошторисною документацією, що підлягають будівництву на земельній ділянці орієнтованою загальною площею 1,0 га, яка розташована за адресою: проспект Гагаріна, 19-21 у м. Одеса (військове містечко № 186).

21 грудня 2007 року між Міністерством оборони України та Відкритим акціонерним товариством Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд Інноваційні стратегії укладено договір № 270/3/137-07Р про врегулювання відносин сторін до договору про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 270/3/123-07Р від 19 грудня 2007 року, згідно якого частка Сторони-1 у спільній діяльності становить 14 665 200 грн., частка Сторони-2 в спільній діяльності складає 43 995 600 грн.

Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 26 липня 2016 року у справі № 910/9289/16 за позовом Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Публічного акціонерного товариства Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд Інноваційні стратегії , яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2016 року, позов задоволено повністю, визнано недійсним (з моменту укладення) договір № 270/3/123-07Р від 19.12.2007 Про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) , укладений між Міністерством оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) та Публічним акціонерним товариством Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд Інноваційні стратегії (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, будинок 73, офіс 5, код ЄДРПОУ 33743651) та визнано недійсним (з моменту укладення) договір № 270/3/137-07Р від 21.12.2007 Про врегулювання відносин сторін по договору про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 270/3/123-07Р від 19 грудня 2007 року , укладений між Міністерством оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) та Публічним акціонерним товариством "Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд Інноваційні стратегії (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, будинок 73, офіс 5, код ЄДРПОУ 33743651).

Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини щодо визнання недійсними договорів щодо будівництва житла на земельній ділянці військового містечка № 186, суд зазначає про відсутність прав та обов'язків у позивача, згідно договору від 19 грудня 2007 року № 270/3/123-07Р про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) та від 21 грудня 2007 року № 270/3/137-07Р від про врегулювання відносин сторін по договору про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) № 270/3/123-07Р від 19 грудня 2007 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача оскаржуваним розпорядженням.

Виходячи з системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин, суд прийшов до висновку, що позов є необгрунтованим та визнається судом таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий М.А.Бояринцева

Судді І.П. Васильченко

Н.Г. Вєкуа