Ухвала

від 13.12.2017 по справі 804/5423/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року м. Київ К/800/28262/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О . Веденяпіна О.А.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: від позивача - Гончаров Д.І.

від відповідача - Норець В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2017

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017

у справі № 804/5423/16

за позовом приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року приватне акціонерне товариство Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (далі - позивач, ПрАТ Інгулецький ГЗК ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - відповідач, СДПІ з обслуговування ВП у м. Дніпропетровську), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.04.2016 № 0000275103 та від 26.09.2016 № 0000595103.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2017, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування ВП у м. Дніпропетровську від 11.04.2016 № 0000275103 та від 26.09.2016 № 0000595103; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про здійснення процесуального правонаступництва у зв'язку з реорганізацією податкової інспекції, надав відповідні документи.

Розглянув заявлене клопотання та надані документи, суд вважає, що воно підлягає задоволенню на підставі положень статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у письмових запереченнях та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 21.01.2016 по 21.03.2016, на підставі направлень від 21.01.2016 № 6/28-01-51-03, № 7/28-01-51-03, № 8/28-01-51-03, № 9/28-01-51-03, № 18/28-01-51-03 та відповідно до наказів від 20.01.2016 № 21, від 08.02.2016 № 55, від 19.02.2016 № 81, від 11.03.2016 № 112, посадовими особами СДПІ з обслуговування ВП у м. Дніпропетровську було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ Інгулецький ГЗК з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям з ТОВ КРИВБАССПЕЦПРОЕКТ (код ЄДРПОУ 36877046) за листопад 2014 року, ТОВ РЕМЕКСКАВАТОРМАШ (код ЄДРПОУ 30735475) за грудень 2014 року, ТОВ ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС (код ЄДРПОУ 05476747) за червень 2015 року, ПП КВАДРАТ (код ЄДРПОУ 30499156) за квітень, травень 2015року, ТОВ РЕММАРКБУД (код ЄДРПОУ 31932903) за квітень, липень 2015 року, ТОВ ПРОМСПЕЦБУД (код ЄДРПОУ 32098010) за травень, червень 2015 року, ТОВ ОЛІР (код ЄДРПОУ 32263898) за травень, червень 2015 року, ТОВ КРОСТ (код ЄДРПОУ 32410394) за липень 2015 року, ПП СПЕЦКОНТАКТ (код ЄДРПОУ 32410436) за червень 2015 року, ТОВ МЕДИКОМ (код ЄДРПОУ 32975288) за червень, липень 2015 року, ТОВ ЛІНКСЕРВІС (код ЄДРПОУ 33759085) за травень 2015 року, ТОВ БУД ІНДУСТРІЯ (код ЄДРПОУ 35229870) за квітень, червень, липень 2015 року, ТОВ СОКОЛ КР (код ЄДРПОУ 35928225) за травень, червень, липень 2015 року, ТОВ КРИВБАСРЕМОНТ (код ЄДРПОУ 36220109) за червень, жовтень 2015 року, ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ (код ЄДРПОУ 39338278) за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року, ТОВ ШЛЯХБУД КР (код ЄДРПОУ 39348841) за січень, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року, ТОВ КРСТ (код ЄДРПОУ 39416015) за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року, ТОВ ПРОМИСЛОВИЙ РЕМОНТ (код ЄДРПОУ 36608356) за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт від 28.03.2016 № 6/28-01-51-03/00190905 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого: - завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 31 385 679 грн.; - занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 686 417 грн.; - завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 30 699 262 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 11.04.2016 винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000265103, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 699 262 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 15 349 631 грн.; № 0000275103, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 029 625,50 грн., з яких 686 417 грн. - за основним платежем та 343 208,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав до податкового органу скаргу від 21.04.2016 № 81/3523, за результатами розгляду якого Офіс великих платників податків ДФС скаргу платника податків залишив без задоволення.

Не погодившись з висновками розгляду первинної скарги позивачем було подано до ДФС України скаргу від 14.07.2016 № 81/6962, за результатами розгляду якої рішенням від 13.09.2016 № 19814/6/99-99-11-01-02-85 скасовані податкові повідомлення рішення від 11.04.2016 № 0000275103 та від 11.04.2016 № 0000265103 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок невизнання перевіркою взаємовідносин з ТОВ КРСТ , ТОВ ОЛІР , ТОВ КРОСТ , ПП СПЕЦКОНТАКТ , ПП КВАДРАТ і у відповідній частині штрафні санкції з вказаних податків, в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення, прийняті в результаті розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу частково задоволено.

СДПІ з обслуговування ВП у м. Дніпропетровськ, з урахуванням рішення ДФС України від 13.09.2016 № 19814/6/99-99-11-01-02-85, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2016 № 0000595103, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 23 073 621 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 11 536 810,50 грн., а раніше видане податкове повідомлення-рішення від 11.04.2016 № 0000265103 вважається відкликаним та не тягне за собою обов'язку зі сплати податкових зобов'язань.

Як слідує з акту перевірки від 28.03.2016 № 6/28-01-51-03/00190905, фактичними підставами для донарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючих про безпідставне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ КРИВБАССПЕЦПРОЕКТ , ТОВ РЕМЕКСКАВАТОРМАШ , ПП КВАДРАТ , ТОВ ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС , ТОВ РЕММАРКБУД , ТОВ ПРОМСПЕЦБУД , ТОВ ОЛІР , ТОВ КРОСТ , ПП СПЕЦКОНТАКТ , ТОВ ЛІНКСЕРВІС , ТОВ СОКОЛ КР , ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ , ТОВ ШЛЯХБУД КР , ТОВ КРСТ , оскільки, за твердженнями відповідача, правочини укладені позивачем з вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними. При цьому податковий орган посилався на податкову інформацію щодо вказаних суб'єктів господарювання.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходили з тих мотивів, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання позивачем зі своїми контрагентами господарських операцій по укладеним між ними правочинів, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, судами попередніх інстанцій вірно зазначено про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пунктом 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Розділу 2 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту з податку на додану вартість не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, у перевіреному податковим органом періоді ПрАТ Інгулецький ГЗК , в межах своєї господарської діяльності, було укладено ряд правочинів з контрагентами-постачальниками: ТОВ КРИВБАССПЕЦПРОЕКТ , ТОВ РЕМЕКСКАВАТОРМАШ , ТОВ ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС , ПП КВАДРАТ , ТОВ РЕММАРКБУД , ТОВ ПРОМСПЕЦБУД , ТОВ ОЛІР , ТОВ КРОСТ , ПП СПЕЦКОНТАКТ , ТОВ МЕДИКОМ , ТОВ ЛІНКСЕРВІС , ТОВ БУД ІНДУСТРІЯ , ТОВ СОКОЛ КР , ТОВ КРИВБАСРЕМОНТ , ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ , ТОВ ШЛЯХБУД КР , ТОВ КРСТ , ТОВ ПРОМИСЛОВИЙ РЕМОНТ .

В матеріалах справи в повному об'ємі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарських операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаними контрагентами за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесених податкових повідомлень-рішень від 11.04.2016 № 0000275103 та від 26.09.2016 № 0000595103, вимоги щодо скасування зазначених податкових повідомлень-рішень були задоволені обґрунтовано.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС, на правонаступника, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 804/5423/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) О.А. Веденяпін