Рішення

від 11.12.2017 по справі 903/716/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 грудня 2017 р. Справа № 903/716/17

за позовом: Луцької міської ради, м. Луцьк

до відповідача: Приватного підприємства "Відродження інвест", м. Київ

про повернення земельної ділянки

Суддя Дем'як В. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 11.08.2017р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Луцька міська рада звернувся з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Відродження Інвест" про зобов'язання повернути земельну ділянку Луцькій міській раді, площею 1434 кв.м. кадастровий номер 340340073, розташовану за адресою: пр.-т Відродження 32а в м. Луцьку, по акту приймання-передачі, у стані придатному для подальшого використання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав вимогу позивача про повернення йому земельної ділянки після закінчення терміну дії оренди.

В підтвердження позовних вимог подав рішення Луцької міської ради № 50/129 від 02.12.2009р., договір оренди землі від 04.02.2010р., акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 05.02.2010р., акт прийому - передачі земельної ділянки від 15.04.2010р., лист про розірвання договору оренди землі від 24.04.2013р., лист від 13.05.2013р. вих. № 13/05-1, лист № 1.1-16/1048 від 20.02.2015р., реєстр відправленої кореспонденції за лютий, березень 2015р., лист від 26.03.2015р., лист від 13.05.2015р., заява від 14.04.2015р., лист від 18.01.2016р.

Додатково долучив письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору №3-30/1127 від 04.12.2017р.; копії повісток Львівського апеляційного адміністративного суду.

11.12.2017р. позивачем через відділ діловодства суду було подано клопотання про долучення лист Головного управління Держгеокадастру у Волинській області № 34-3-0.27-806/162-17 від 04.12.2017р. про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Луцьк, пр. Відродження 32А

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Представник відповідача в призначене судове засідання втретє не прибув, вимоги ухвали суду не виконав, письмових пояснень по суті заявленої позовної заяви суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0315054664169.

Згідно приписів ст. 75 ГПК та п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, в с т а н о в и в:

Рішенням Луцької міської № 50/129 від 02.12.2009р. приватному підприємству "Відродження Інвест" надано на умовах оренди на 5 років земельні ділянки/землі житлової та громадської забудови /загальною площею 0, 5011 га на пр.-ті Відродження 32а/ кадастрові номера 340340072, 340340073/ для будівництва та обслуговування торгового комплексу (на період будівництва) згідно з додатком.

04.02.2010 року Луцькою міською радою (далі - орендодавець) та Приватним підприємством "Відродження Інвест" (далі - орендар) було укладено договір оренди (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Луцьк, на пр.-ті Відродженя, 32а /кадастровий номер 340340073. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1434 кв.м. На земельній ділянці знаходиться ділянка вільна від забудови, а також інші об'єкти інфраструктури відсутні (п.п. 2-4 договору).

Згідно пункту 8 договору, договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10 договору).

Пунктами 17-19 договору встановлено, що передача земельної ділянки здійснюється без розроблення проекту її відведення та на підставі рішення Луцької міської ради № 50/123 від 02.12.2009 року. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду - дозволено передачу в суборенду земельної ділянки, при умові погодження договору суборенди з Луцькою міською радою та без зміни цільового використання земельної ділянки. Передача земельної ділянки здійснюється у 15-денний строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 20 договору).

Договір оренди зареєстровано у Волинській філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.04.2010 року за № 041007700167.

ОСОБА_2 прийому-передачі земельної ділянки від 15.04.2010 року було проведено передачу та приймання земельної ділянки, яка є власністю Луцької міської ради та знаходиться за адресою: м. Луцьк, на пр.-ті Відродження, 32а / кадастровий номер 340340073, що передається в оренду згідно договору № 041007700167 від 15.04.2010 року.

Листом від 24.04.2013 року Луцька міська рада звернулась до Приватного підприємства "Відродження Інвест" та повідомили відповідача, що з метою виконання Луцькою міською радою п. 13 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" відповідачу пропонується прийняти пропозицію про дострокове розірвання договору оренди № 041007700167 від 15.04.2010 року.

У відповідь на вказаний лист, ПП "Відродження Інвест" направило Луцькій міській раді відмову від дострокового розірвання договору, оскільки орендар належним чином виконує свої обов'язки в частині цільового використання земельної ділянки та сплати орендної плати.

20.02.2015 року листом № 1.1-16/1048 Луцька міська рада повідомила відповідача про те, що оскільки земельна ділянка, яка надана в оренду згідно договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі земель від 15.04.2010 року за № 041007700167, планується для відведення комунальному закладу "Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 - ліцей Луцької міської ради", тому вказаний договір оренди землі поновленню не підлягає, а земельна ділянка повинна бути повернута Луцькій міській раді по акту приймання-передачі. Лист такого ж змісту повторно було надіслано відповідачеві 26.03.2015 року.

14.04.2015 року Приватним підприємством "Відродження Інвест" на підставі ст. 7 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" було подано заяву та документу Луцькому міському голові про видачу рішення про поновлення дії договору оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування торгового комплексу (на період будівництва).

Листом від 13.05.2015 року № 29-4/466 відповідача було повідомлено про необхідність повернення земельної ділянки, яка надана в оренду згідно договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі земель від 15.04.2010 року за № 041007700167 у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка планується для відведення у постійне користування Комунальному закладу "Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 - ліцей Луцької міської ради".

З огляду на те, що представники відповідача не звернулись в управління земельних ресурсів для підписання акту приймання-передачі, листом від 18.01.2016 № 1.1-16/260 міська рада повідомила орендаря про необхідність повернення земельної ділянки орендодавцеві та підписання актів приймання-передачі. Разом із вказаним листом відповідачу було направлено три примірники акту.

Проте, звернення Луцької міської ради залишені відповідачем поза увагою та без відповіді.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Луцької міської ради підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір № 041007700167 від 15.04.2010 р. є договором оренди землі. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду чи припинення такого права вирішується на пленарному засіданні сесії ради шляхом прийняття рішення.

Згідно з ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 передбачено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Матеріалами справи підтверджується, що договір оренди № 041007700167 від 15.04.2010 року, укладений між Луцькою міською радою та Приватним підприємством "Відродження Інвест" строком на 5 років (пункт 8 договору), строк його дії закінчився 15.04.2015 року. Крім того, відповідачеві було відмовлено у поновленні договору оренди землі, у зв'язку з наявністю наступних підстав:

- земельна ділянка планується для відведення у постійне користування комунальному закладу "Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 - ліцей Луцької міської ради";

- будівництво торгового комплексу на земельній ділянці, яка надана в оренду згідно договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі земель від 15.04.2010 року за № 041007700167 не розпочате та земельна ділянка використовується для обслуговування платної стоянки автотранспорту, що не відповідає цільовому призначенню, зазначеному у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.04.2015 № НВ-0701364112015 та пункту 14 договору оренди землі.

Як вбачається із матеріалів наявних у справі, приватним підприємством "Відродження Інвест" 14.04.2015 року було подано Луцькому міському голові заяву, про видачу рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування торгового комплексу (на період будівництва).

У відповідь на вказану заяву Луцька міська рада 18.01.2016 року листом № 1.1-16/260 повідомила відповідача про те, що на підставі документів поданих ПП "Відродження Інвест" в дозвільний відділ департаменту "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку" Луцької міської ради, Луцькою міською радою було прийнято рішення № 74/55 "Про відмову ПП "Відродження Інвест" у поновленні договору оренди землі для будівництва та обслуговування торгового комплексу (на період будівництва) на пр.-ті Відродження, 32а".

Таким чином, з огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що Приватне підприємство "Відродження Інвест" самовільно займає земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Луцьк, пр.-т Відродження 32а починаючи з 15.04.2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може відбуватись у тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Стаття 211 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно з п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно з ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Оскільки власником спірної земельної ділянки є територіальна громада, від імені якої діє Луцька міська рада, а також зважаючи на те, що відповідач використовує спірну земельну ділянку без наявності відповідних правовстановлюючих документів, зайняття спірної земельної ділянки є самовільним та тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач займає спірну земельну ділянку самовільно, що є підставою для задоволення вимог про звільнення спірної земельної ділянки, повернення її позивачеві, привівши у придатний для користування стан.

ОСОБА_2 таких обставин, позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути Луцькій міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 1434 кв.м., яка розташована у м. Луцьку по пр.-ту Відродження 32а, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про повернення земельної ділянки підтверджені матеріалами справи, доведені та підлягають до задоволення.

У відповідності до 2.23. постанови №7 від 21.02.2013р. Пленум Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може:

- зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк, та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК);

- у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

ОСОБА_2 змістом п. 3.4 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленум Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 93, 116, 123, 124, 126, 211, 212 ст. 283, Господарського кодексу України , ст.ст. Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Приватне підприємство "Відродження Інвест" (03150, м. Київ, вул. Фізкультурна 30 В; код ЄДРПОУ 36376546) повернути Луцькій міській раді (43025, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19; код ЄДРПОУ 34745204) земельну ділянку площею 1434 кв.м., кадастровий номер 340340073, яка розташована за адресою: м. Луцьк, пр. Відродження 32а, по акту приймання-передачі, у придатному стані для подальшого використання. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Відродження Інвест" (03150, м. Київ, вул. Фізкультурна 30 В; код ЄДРПОУ 36376546) 30780,38грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

Повний текст рішення

складено 14.12.2017

Суддя В. М. Дем`як