Рішення

від 14.12.2017 по справі 904/9830/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2017 Справа № 904/9830/17

За позовом Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ", смт.Гостомель Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ ТОРГ", м.Дніпро

про повернення помилково перерахованих коштів в розмірі 52 500,00 грн.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Виробничо-комерційна фірма у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ ТОРГ" (далі-Відповідач) і просить стягнути помилково перераховані кошти в сумі 52 500,00 грн., а також стягнути судовий .

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач отримав рахунок-фактуру №СФ-0000945 від 11.09.2017р. від ТОВ Торговий дім Хім Торг на оплату поліпропілену, проте Позивач помилково перерахував грошові кошти на рахунок іншого підприємства, а саме Відповідача.

Одночасно з позовною заявою, Позивачем було подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 52 500,00 грн., які знаходяться на банківському рахунку Відповідача.

Позивач в судове засідання не з явився, 24.11.2017 року, 29.11.2017 року направив на адресу суду клопотання в якому вказує на те, що у нього на цю дату призначено розгляд іншої справи в Ірпінському суді Київської області, просить винести ухвалу про участь його у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Крім того, 13.12.2017р. на електронну адресу господарського суду від представника Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Відповідач у судове засідання не з'явився, документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази повернення грошових коштів до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Позивача та Відповідача, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 44, 46), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2017р. Позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ХІМ ТОРГ" рахунок - фактуру №СФ-0000945 від 11.09.2017р. на оплату поліпропілену РР Н030 GP/3 в розмірі 52 500,00 грн. (а.с.9).

Проте Позивач згідно платіжного доручення №878 від 11.09.2017р. перерахував грошові кошти в сумі 52 500,00 грн. на рахунок 26000002361653, отримувач ТОВ Хім торг (код ЄДРПОУ 35847214), відкритий в АТ ОТП Банк з призначенням платежу за поліпропілен рах№945 від 11.09.2017р., у т.ч. ПДВ 20% - 8750,00 грн. (а.с.10).

12.09.2017р. Позивач звернувся з листом до Бучанського відділення ПАТ Укрсоцбанк , де відкрито рахунок Відповідача, про повернення помилково перерахованих коштів за платіжним дорученням №878 від 11.09.2017р.

В свою чергу, ПАТ Укрсоцбанк направив до ПАТ ОТП Банк інформаційний дебетовий документ про повернення помилково надісланих коштів згідно платіжного доручення №878, однак грошові кошти не були повернуті.

Позивач зазначає, що між ним та Відповідачем на момент перерахування коштів жодних договірних відносин не існує.

13.09.2017р. Позивач звернувся з листом до Відповідача про повернення помилково перерахованих коштів, однак вимоги не виконані, грошові кошти не повернуто (а.с.13).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Абз. 4 ч. 1 ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок придбання або збереження майна суб'єктом господарювання за рахунок іншого суб'єкта господарювання без достатніх на те підстав.

У відповідності з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Вищевказане правило застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З огляду на надані Позивачем докази, вбачається що Відповідачем вказані грошові кошти направлені на його адресу платіжними дорученнями № 878 від 11.09.2017 року отриманні без достатньо правової підстави, так як між Позивачем та Відповідачем не існують відносини, які б породжували права та обов'язки сторін.

Вимога Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову судом відхиляється, так як умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, що майно, яке є у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю.

Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та навести суду обґрунтування належним чином доведене необхідністю застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Посилання Позивача про наявність податкового боргу та порушення декількох кримінальних проваджень відносно Відповідача не може слугувати доказом можливого невиконання рішення суду після винесення рішення судом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглядаючи клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення, у зв'язку з тим, що в матеріалах справи наявні належні докази для вирішення спору по суті.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю в розмірі 52 500,00 грн. зі стягненням останніх з Відповідача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ ТОРГ", (49038, м.Дніпро, вул.Пастера, 6, код ЄДРПОУ 35847214) на користь Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ", (08290, смт.Гостомель Київської області, вул.Чкалова, 43) помилково перераховані грошові кошти в сумі 52 500,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 14.12.2017

Суддя ОСОБА_1 Рішення підписано

14.12.2017р.