Рішення

від 12.12.2017 по справі 909/968/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 р. Справа № 909/968/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго",

вул. Козельницька,15, м.Львів,79026;

до відповідача: Комунального підприємства "Житловик",

вул. В.Стуса, 2, м.Бурштин, Галицький район,

Івано-Франківська область,77111;

про: стягнення 27 208 280,07грн., з яких: 23 101 390,95грн. - вартість поставленої теплової енергії, 3 316 561,99грн. - інфляційні втрати, 790 327,13грн. - 3% річних,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - керівник юридичного департаменту, (довіреність №86 від 01.08.2017р.);

від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, (доручення №54 від 30.10.2017р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача - Комунального підприємства "Житловик", 27 568 611,29грн., з яких: 24 002 576,68грн. - вартість поставленої теплової енергії, 2 808 776,00грн. - інфляційні втрати, 757 258,61грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.17р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

В судових засіданнях 16.11.17р., 05.12.17р., оголошувались перерви до 05.12.17р., до 12.12.17р.

Представник позивача, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог б/н від 14.11.17р. (вх№12212/17 від 15.11.17р.), в якій просив суд, стягнути з відповідача 27 969 454,74грн., з яких: 23 869 044,22грн. - вартість поставленої теплової енергії, 3 317 030,42грн. - інфляційні втрати, 783 380,10грн. - 3% річних.

Однак, в судовому засіданні 12.12.17р., представник позивача остаточно визначив ціну позову, а саме, просить суд стягнути з відповідача 27 208 280,07грн., з яких: 23 101 390,95грн. - вартість поставленої теплової енергії, 3 316 561,99грн. - інфляційні втрати, 790 327,13грн. - 3% річних (заява про уточнення позовних вимог вх№13169/17 від 07.12.17р.). Судом розцінюється така позиція позивача як зменшення розміру позовних вимог.

Беручи до уваги правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, п.3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., за змістом якого, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні, судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а спір вирішується виходячи зі зменшеної ціни позову.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору постачання теплової енергії №455-ЗЭ-БуТЭС від 01.01.16р. та Договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді №1023-ЗЭ-БуТЭС від 30.12.16р., на виконання умов яких, позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді, на загальну суму 30 053 515,79грн., що підтверджують акти про фактичну кількість поставленої теплової енергії у січні 2016р. - серпні 2017р.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань щодо здійснення розрахунків за отриману теплову енергію, внаслідок чого, неоплаченою в повному обсязі залишилась її вартість в розмірі 23 101 390,95грн. (6 952 124,84грн. - відповідачем сплачено);

- положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, за прострочення виконання грошового зобов"язання з оплати поставленої теплової енергії, відповідачу нараховано 3 316 561,99грн. - інфляційних втрат, 790 327,13грн. - 3% річних;

- норми ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні, факт наявності неоплаченої вартості поставленої позивачем за Договорами постачання теплової енергії №455-ЗЭ-БуТЭС від 01.01.16р., купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді №1023-ЗЭ-БуТЭС від 30.12.16р., теплової енергії в сумі 23 101 390,95грн., визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з"ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" (Теплогенеруюча організація/позивач) та Комунальним підприємством "Житловик" (Теплопостачальна організація/відповідач) укладено Договір постачання теплової енергії №455-ЗЭ-БуТЭС від 01.01.16р.

Згідно п. 1.1. Договору Теплогенеруюча організація зобов"язується постачати Теплопостачальній організації теплову енергію в гарячій воді у визначених Договором обсягах для відкритих систем теплопостачання м. Бурштин та с.Дем'янів Галицького району Івано-Франківської області, а Теплопостачальна організація зобов'язуєть приймати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені Договором, а також дотримуватись передбаченого Договором режиму її використання.

Кількість поставленої теплової енергії для визначення її вартості визначається на підставі двохсторонніх актів про встановлення фактичної кількості поставленої теплової енергії, підписаних повноважними представниками сторін (п.3.7.Договору).

Пунктами 3.9., 4.3. Договору, встановлено, що Теплогенеруюча організація на підставі двохстороннього акта визначає вартість поставленої теплової енергії ї надсилає Покупцеві рахунок на оплату до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Теплопостачальна організація зобов'язується здійснювати оплату поставленої теплової енергії щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Крім того, 30.12.16р., між сторонами у справі укладено Договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді №1023-ЗЭ-БуТЭС .

У відповідності до п. 1.1. Договору, Теплогенеруюча організація зобов"язується постачати Теплопостачальній організації теплову енергію в гарячій воді у визначених Договором обсягах для відкритих систем теплопостачання м. Бурштин Івано-Франківської області, а Теплопостачальна організація зобов'язуєть приймати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені Договором, а також дотримуватись передбаченого Договором режиму її використання.

На підставі фактичних даних про постачання теплової енергії сторони підписують двохсторонні акти про встановлення фактичної кількості поставленої протягом розрахункового місяця теплової енергії (п.2.14.Договору).

Згідно п. п. 2.16., 5.2. Договору, встановлено, що Теплогенеруюча організація на підставі двохстороннього акта визначає вартість поставленої теплової енергії ї надсилає Покупцеві рахунок на оплату до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Теплопостачальна організація зобов'язується здійснювати оплату поставленої теплової енергії щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді, на загальну суму 30 053 515,79грн. Даний факт підтверджують належним чином оформлені, підписані та скріплені печатками сторін акти про фактичну кількість поставленої теплової енергії у січні - грудні 2016р. за Договором №455-ЗЭ-БуТЭС від 01.01.16р. на суму 20 171 697,60грн. та у січні - серпні 2017р. за Договором №1023-ЗЭ-БуТЭС від 30.12.16р. на суму 9 881 818,19грн.

Матеріали справи містять банківські виписки по рахунку ПАТ "ДТЕК Західенерго" за березень 2016р. - вересень 2017р. та заяви про зупинення зобов"язань заліком зустрічних однорідних вимог за квітень 2016р. - листопад 2017р., з яких вбачається факт здійснення відповідачем часткової оплати коштів за поставлену теплову енергію в загальній сумі 6 952 124,84грн. Однак, доказів здійснення повного розрахунку за отриману теплову енергію в розмірі 23 101 390,95грн., з яких 13 134 808,02грн. за Договором №455-ЗЭ-БуТЭС від 01.01.16р. та 9 966 582,93грн. за Договором №1023-ЗЭ-БуТЭС від 30.12.16р., відповідачем суду не подано.

Наявність неоплаченої вартості поставленої теплової енергії за Договором №455-ЗЭ-БуТЭС від 01.01.16р., в розмірі 13 134 808,02грн. та за Договором №1023-ЗЭ-БуТЭС від 30.12.16р. в розмірі 15 262 062,70грн. (відповідачем включено акти про фактичну кількість поставленої теплової енергії у вересні - листопаді 2017р. на суму 5 295 479,77грн., яка не є предметом розгляду даного спору), визначено самим відповідачем у підписаних сторонами актах звірки взаємний розрахунків за період вересень-листопад 2017р. (а.с.124-125).

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано факт несплати повної вартості поставленої теплової енергії на загальну суму 23 101 390,95грн.

Станом на 12.12.17р., в матеріалах справи відсутні відомості про оплату відповідачем вищевказаної суми коштів.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір постачання теплової енергії №455-ЗЭ-БуТЭС від 01.01.16р., Договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді №1023-ЗЭ-БуТЭС від 30.12.16р., укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст.204 Цивільного кодексу України).

За договором енергопостачання, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст.275 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договорів та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленої теплової енергії в сумі 23 101 390,95грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Враховуючи вищезазначену правову норму, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3 316 561,99грн. - інфляційних втрат, 790 327,13грн. - 3% річних, які підлягають стягненню у сумі та за період вірно визначений позивачем у розрахунках (а.с.114 - 123).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач наявність неоплаченої вартості поставленої теплової енергії в сумі 23 101 390,95грн. визнав.

Таким чином, на основі вищевикладеного, стягненню в судовому порядку підлягають

23 101 390,95грн. - вартість поставленої теплової енергії, 3 316 561,99грн. - інфляційні втрати, 790 327,13грн. - 3% річних.

Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 611, 612, 625-629 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житловик", вул. В.Стуса, 2, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область,77111 (ідентифікаційний код 03346035) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", вул. Козельницька,15, м.Львів,79026 (ідентифікаційний код 23269555) 23 101 390,95грн. (двадцять три мільйони сто одну тисячу триста дев"яносто грн. 95коп.) - вартості поставленої теплової енергії,

3 316 561,99грн. (три мільйони триста шістнадцять тисяч п"ятсот шістдесят одну грн. 99коп.) - інфляційних втрат, 790 327,13грн. (сімсот дев"яносто тисяч триста двадцять сім грн. 13коп.) - 3% річних, 240 000,00грн. (двісті сорок тисяч грн. 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.17р.

Суддя С.Кобецька