Рішення

від 06.12.2017 по справі 910/18904/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017Справа №910/18904/17

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЯН-ЛТД"

про стягнення 39 049,59 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Григоренко.І.В. (дов. №46 від 04.08.2017)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 06.12.2017 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЯН-ЛТД" (далі - відповідач) про стягнення 39 049,59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18904/17 та призначено розгляд справи на 15.11.2017.

14.11.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 розгляд справи відкладено на 06.12.2017.

В судове засідання, призначене 06.12.2017, представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Позовні вимоги підлягають збільшенню на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Суд приймає вказану заяву та подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням вказаної заяви.

В судове засідання, призначене 06.12.2017, представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - Позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РАЯН-ЛТД" (далі - орендар, Відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4808 (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого Відповідачу було надано в строкове платне користування державне майно - нежилі приміщення загальною площею 131,1 кв.м. (далі - Майно), що розміщене за адресою: м.Київ, вул. Виборзька 1 (кімнати №№ 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22) та частини коридору на цокольному поверсі десятиповерхової будівлі гуртожитку №17, що перебуває на балансі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (далі - Балансоутримувач), і вартість якого була визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 30.04.2009 та становила 762 760,00 грн (відповідно до Додаткового договору від 20.05.2015 № 4808/06 - 1 442 100,00 грн).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Виборзька 1 від 28.12.2009 Позивач передав Відповідачеві визначені нежитлові приміщення на виконання умов Договору оренди, а Відповідач прийняв такі приміщення.

Порядок нарахування орендної плати сторони визначили в Розділі 3 Договору оренди з урахуванням змін внесених Договорами про внесення змін. В пункті 3.1. Договору оренди в редакції Договору № 4808/06 від 20.05.2015 про внесення змін до Договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2014 року - 7 210,50 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2017 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2014 року .

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В п. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з вимогами пункту 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до п.10.1, 10.4 Договору оренди його укладено строком на 1 рік, що діє з 28.12.2009 по 28.12.2010 та у разі відсутності заяви однієї сторін про його припинення або зміну після закінчення строку чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий період і на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження Договору.

Договорами № 4808/01 від 08.06.2011, № 4808/02 від 27.06.2012, № 4808/03 від 15.02.2013, № 4808/04 від 19.05.2014, № 4808/05 від 03.02.2015 про внесення змін до Договору оренди сторони, зокрема, продовжували строк дії Договору оренди.

Пунктом 10.6.3 Договору оренди встановлено, що чинність Договору припиняється внаслідок достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 у справі №910/3122/17, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 встановлено, що строк дії Договору оренди закінчився та виселено Відповідача з орендованого Майна.

Відповідно до п.10.10 Договору оренди, майно вважається поверненим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря.

Пунктом 10.11 Договору оренди встановлено, що за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване Майно, у разі припинення/розірвання за рішенням суду Договору оренди Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендованого Майна.

05.01.2017 Позивач звернувся до Відповідача з претензією вих..№30-05/91 з вимогою сплатити заборгованість у повному обсязі протягом місяця.

За твердженням Позивача яке не спростоване Відповідачем, станом на 10.07.2017 Рішення суду щодо виселення Відповідача не виконано, а сума неустойки за період з грудня 2016 року по квітень 2017 року становить 39 049,59 грн.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог станом на момент розгляду справи сума неустойки склала 91 932,44 грн.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як свідчать матеріали справи, свого обов'язку щодо виселення та своєчасної в повному обсязі сплати суми неустойки за договором оренди Відповідачем не виконано, внаслідок чого Позивачем обгрунтовано нараховано неустойка в розмірі 91 932,44 грн.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, суд вважає заборгованість відповідача у розмірі 91 932,44 грн доведеною.

Факт наявності заборгованості Відповідачем не спростовано, доказів сплати боргу Відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Раян ЛТД (03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 1; ідентифікаційний код 23515563) на користь Державного бюджету України (одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м.Києва, код 37995466, банк одержувача ГУ ДКСУ у м.Києві, МФО 820019, р/р 31112093700011, КЕКД 22080200, призначення платежу - плата за оренду майна бюджетних установ) неустойку у розмірі 91 932,44 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Раян ЛТД (03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 1; ідентифікаційний код 23515563) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 13.12.2017

Суддя М.О. Лиськов